сьогодні в Україні спостерігається два підходи до допомоги НАТО. Одні пріоритезують матеріально-технічну допомогу. Інші вважають, що НАТО – не благодійна організація, і для України у відносинах з Альянсом значно важливіша спільна взаємодія, зокрема у вигляді спільних військових навчань, підготовці персоналу.

Розбудова оперативного потенціалу й взаємосумісності зі збройними силами НАТО у рамках широкого спектра заходів й військових навчань, які проводяться у рамках програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ) і які іноді приймає на своїй території Україна, є одним з важливих напрямів співпраці. Завдяки цим навчанням військовослужбовці мають змогу відпрацьовувати дії під час операцій з підтримання миру і набувати практичного досвіду взаємодії зі збройними силами країн НАТО і інших партнерів. Нещодавно Україна приєдналася до нової ініціативи – Ініціативи оперативної сумісності Партнерства, яку було запроваджено на Уельському саміті Альянсу у 2014 р. Вона покликана забезпечити збереження високого рівня оперативної сумісності, якого сили міжнародної коаліції досягли у рамках Міжнародних сил сприяння безпеці під проводом НАТО в Афганістані.

Допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2017 р. для участі в багатонаціональних навчаннях буде здійснюватися на підставі схваленого Верховною Радою Закону «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2017 році для участі в багатонаціональних навчаннях» (№ 1826-VIII від 19 січня 2017 р.).

Цим Законом врегульовуються питання щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональних військових навчаннях, визначення їхньої загальної чисельності, типів і кількості озброєнь, військової техніки, строків перебування та місць дислокації на період проведення навчань.

Усі багатонаціональні навчання спрямовані, у першу чергу, на підготовку підрозділів Збройних сил України до відсічі збройної агресії і є інтегрованим елементом бойової підготовки військ.

При цьому основні зусилля командування зосереджені на підвищенні бойової готовності та сумісності ЗСУ з підрозділами держав-членів НАТО, підготовці штабів усіх рівнів відповідно до вимог і стандартів НАТО, а також індивідуальній та колективній підготовці особового складу ЗСУ до виконання завдань з урахуванням вимог та стандартів Альянсу.

Так, у 2017 р. на території України пройдуть три багатонаціональних навчання.

Зокрема, у рамках багатонаціональних навчань з підготовки підрозділів Збройних сил, які пройдуть на Яворівському полігоні у Львівській області у січні – грудні 2017 р., будуть брати участь до 13 тис. військовослужбовців, з них 10 тис. – від ЗСУ, 1,5 тис. від ЗС США та 1,5 тис. – від збройних сил інших країн-членів НАТО та країн-учасниць програми «Партнерство заради миру».

У рамках українсько-американських навчань Sea Breeze-2017, які пройдуть у липні – вересні 2017 р. в акваторії Чорного моря та на полігонах ЗСУ, військових аеродромах «Шкільний» (Одеса), «Кульбакине» (Миколаїв), «Чернобаївка» (Херсон), посадкових площадках Тендрівської коси (Миколаївська область), Міжнародному аеропорту «Одеса», Одеському морському торговельному порту, морському торговельному порту «Южний» (Одеса) і військовому порту Очакова (Миколаївська область), будуть брати участь до 3,5 тис. військовослужбовців, з них до 1 тис. від ЗСУ, стільки ж – від ЗС США і ще 1,5 тис. – від інших держав-членів НАТО та держав-учасниць програми «Партнерство заради миру» з озброєнням та військовою технікою, до 10 кораблів, до 5 підводних човнів, до 10 літаків і вертольотів, до 60 одиниць колісної техніки.

Крім того, для участі в українсько-американському навчанні Rapid Trident-2017 будуть допущені до 2 тис. військовослужбовців США, інших держав-членів НАТО та держав-учасниць програми «Партнерство заради миру» з озброєнням і військовою технікою, до 6 літаків, до 10 вертольотів. Навчання триватиме з 8 до 23 вересня 2017 р. в Міжнародному центрі миротворчості і безпеки. Його сценарій буде максимально наближений до умов сучасних конфліктів у всьому світі, зокрема й на Сході України. Завдання навчань – набуття практики у плануванні та проведенні операцій із підтримання миру і безпеки у складі багатонаціональних штабів, підвищення рівня взаємосумісності з підрозділами збройних сил інших країн.

2 лютого 2017 р. на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного (Львівська область) розпочався черговий етап підготовки підрозділів ЗСУ за програмою «Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи – Україна» (JMTG-U), до якої входять військові інструктори армій США, Канади, Великобританії, Данії, Литви та Польщі. Протягом 55 днів військові обмінюватимуться досвідом у наданні першої медичної допомоги, орієнтуванні на місцевості, визначені цілей. У 2017 р. підготовку мають пройти чотири батальйони українського війська.

Також, підрозділи ЗСУ візьмуть участь у 20 командно-штабних навчаннях за кордоном із залученням окремих представників армії та 16 багатонаціональних навчаннях за межами України із залученням підрозділів (минулого року ЗСУ взяли участь у 10 багатонаціональних навчаннях).

До участі в багатонаціональних навчаннях поза межами України залучатимуться близько 1,5 тис. військовослужбовців з озброєнням та військовою технікою.

Навчання заплановані в Словаччині, Польщі, Литві, Данії, Великобританії та Йорданії, по два вчення – у Болгарії, Німеччині та Грузії, три вчення в Румунії; крім того, одне з багатонаціональних навчань («Сэйбер Гардіан-2017») пройде на території Румунії та Болгарії одночасно.

Так, з 1 по 10 лютого 2017 р. у східній частині акваторії Чорного моря на площі 80 тис. кв. км пройшли навчаннях НАТО Щит моря (Sea Shield). У цих навчаннях були задіяні 2,8 тис. військовослужбовців з Болгарії, Канади, Греції, Румунії, Іспанії, США, Туреччини та України, 16 надводних кораблів, один підводний човен і 10 літаків. Під час навчань відпрацьовувалися стандартні методи відбиття повітряних, підводних і наземних атак.

Отже, багатонаціональні військові навчання є комплексними заходами міжнародного військового співробітництва, що дозволяють в умовах, максимально наближених до реальних, всебічно вдосконалювати рівень бойової підготовки підрозділів Збройних сил і набувати рівень взаємосумісності і бойової готовності, необхідний для виконання ними миротворчих, гуманітарних, пошуково-рятувальних та інших завдань. Міжнародні навчання є доброю можливістю запозичити відповідний досвід у наших партнерів, які завжди воювали не кількістю, а якістю!

Ефективність спільних військових навчань з країнами-членами НАТО була доведена на етапі залучення ЗСУ до виконання завдань у рамках Антитерористичної операції на Сході України. Високий рівень вишколу і боєздатності демонстрували саме ті підрозділи, які на регулярній основі залучалися до багатонаціональних військових навчань і операцій під проводом НАТО. Найбільш показовий приклад – 95-а окрема Аеромобільна бригада, яка займає визначне місце в складі Сухопутних військ ЗСУ.

Однак, гібридний характер агресії РФ проти України довів, що військова сила не відіграє винятково вирішальну роль, а отже, протидія такій агресії має бути комплексною, із застосуванням широкого спектра засобів невійськового характеру.

Про це йшлося під час міжнародного круглого столу «Україна – НАТО: невійськова співпраця як спільна відповідь гібридним загрозам» за ініціативи Українського незалежного центру політичних досліджень та представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні (9 лютого 2017 р., м. Київ).

Найважливішими сферами невійськової співпраці між Україною та НАТО переважна більшість (73 %) провідних вітчизняних експертів у галузі безпекової та міжнародної політики назвали інформаційну безпеку, кібер-безпеку, науку і новітні технології, енергетичну безпеку і стратегічні комунікації. Абсолютна більшість опитаних (87 %) відзначили необхідність приєднання України до роботи центрів передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки, стратегічних комунікацій і кібербезпеки, що посилить опірність України агресору. Такі дані експертного опитування, проведеного в січні 2017 р. Українським незалежним центром політичних досліджень, навів під час роботи круглого столу аналітик УНЦПД В. Мартинюк.

Водночас, за його словами, українські експерти доволі негативно оцінили нинішній рівень активності органів влади України у розвитку невійськового співробітництва з Альянсом і лише 13 % опитаних назвали його «посередньо достатнім для розвитку ефективної співпраці».

За словами А. Віннікова, голови Представництва НАТО в Україні, пакет невійськової допомоги Альянсу Україні містить 40 напрямів та заходів, зокрема у галузі безпеки та оборони, серед них – і консультативна допомога та тренінги у царині кібербезпеки. Утім, як запевнив очільник представництва НАТО в Україні, союзники мають намір запровадити і нові напрями, зпоміж них – створити платформу для обміну інформацією про методи гібридної війни, проводити дослідження, ділитися знаннями, адже знання, отримані Україною за останні три роки, є цінними.

Цієї осені Центр передового досвіду НАТО з енергобезпеки проведе спільні навчання з українськими інституціями з моделюванням конкретних сценаріїв протидії інформаційним, технічним, кібернетичним чи військовим атакам у сфері енергобезпеки. Про це заявив керівник Центру Г. Багдонас на V Київському безпековому форумі (9–10 лютого 2017 р.). Але, зазначив керівник Центру НАТО, на жаль, немає унікального рецепту розв’язання всіх проблем. Ніхто не може охороняти всі об’єкти, але треба спершу визначити, що таке критична інфраструктура, а для цього треба мати процедури, а тут – і це найголовніше, треба вчитися працювати разом усім інституціям України, зокрема, Міністерству енергетики та вугільної промисловості, Міністерству оборони, Міністерству зовнішніх справ, оскільки енергетичне поле – це не тільки Україна. За словами Г. Багдонаса, кібератаки будуть завжди, і не слід думати, що від них можна захиститися раз і назавжди.

Отже, у нинішніх умовах відносини України та НАТО відіграють важливу роль у забезпеченні обороноздатності України. Подальший рух України до повної взаємосумісності з Альянсом виглядає безальтернативним в умовах міжнародної та регіональної безпекової обстановки, що склалася на цей час.

На думку переважної більшості українців, саме вступ до НАТО гарантуватиме нам безпеку, адже це не лише військова, а й військово-технічна та інша підтримка країни з боку Альянсу

Коментарів ще поки немає.

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені (*).

Ви можете використовувати ці HTML теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>