БЕЗОПЛАТНЕ ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок для:

– Особистого селянського господарства – до 2 га.
– Ведення садівництва – до 0,12 га.
– Будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
у селах – до 0, 25 га
селищах – до 0,15 га
містах –  до 0,1 га.
– Індивідуального дачного будівництва – до 0,1 га.
– Будівництва гаражів – до 0,01 га.

! Скористатися правом на відведення земельної ділянки можна один раз за кожним видом діяльності.

Як отримати земельну ділянку?

  1. Оберіть земельну ділянку.

Оберіть з ділянок, позначених білим кольором на сторінці http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta .
Перевірте, чи земельна ділянка вільна – зверніться до територіальних управлінь Держгеокадастру або до сільської, селищної, міської ради за місцем розташуванням ділянки.

  1. Отримайте дозвіл на виділення земельної ділянки.

Підготуйте документи:
– клопотання довільної форми із зазначенням цільового призначення земельної ділянки та орієнтовних розмірів графічні матеріали із зазначенням місця розташування земельної ділянки;
– погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб};
– копію посвідчення УБД/ копія довідки про участь в АТО/ витяг з наказу;
– копію паспорта;
– копію ідентифікаційного номера.

Зверніться із документами до уповноваженого органу:
– з земель комунальної власності – до сільських, селищних, міських рад;
– з земель державної власності – до районних держадміністрацій;
– сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування – до територіальних органів Держгеокадастру.

  1. Розробіть та погодьте проект землеустрою.

– Оберіть землевпорядну організацію.
– Укладіть із організацією договір про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Строк виготовлення проекту – до 6 місяців.
– Погодьте проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

  • місцевим управлінням Держгеокадастру;

  • місцевим відділом архітектури та містобудування;

  • іншими організаціями (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології) в окремих індивідуальних випадках.

Висновок про погодження додається до проекту землеустрою.

  1. Оформте права на земельну ділянку.

– Зареєструйте земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, отримайте кадастровий номер.
– Отримайте рішення органу, який передає у власність земельну ділянку, про передачу обраної ділянки у власність:

  • комунальної власності – до сільської, селищної, міської ради;

  • державної власності – районної адміністрації;

  • сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування – територіальних органів Держгеокадастру.

– Зареєструйте право власності на земельну ділянку у державного реєстратора прав або нотаріуса.

ЯК ДІЯТИ У РАЗІ ОБШУКУ ПІДПРИЄМСТВА?

Як діяти у разі обшуку підприємства?

Під час обшуку: 
– Відеофіксація є обов’язковою (з 01.01.2019 р.); 
– відеозапис є додатком до протоколу обшуку; 
– за відсутності відеозапису виявлені обставини не можуть використовуватись як доказ у суді; 
– адвокат може самостійно вести відеозйомку обшуку. 

Твої права: 
– на допомогу адвоката; 
– на судовий розгляд у закритому режимі; 
– заявляти про дотримання розумних строків провадження; 
– оскаржувати порушення строків. 

Обов’язки правоохоронних органів:
– видати особі витяг з ЄРДР щодо її заяви; 
– не пізніше 24 годин внести відомості до ЄРДР, розпочати розслідування; 
– обґрунтовувати вилучення оригіналів документів або їхніх копій; 
– залучати спеціаліста для виготовлення копії. 

Правоохоронцям забороняється: 
– вилучати комп’ютерну техніку, сервери, мобільні телефони під час обшуків; 
– відкривати нове провадження, якщо аналогічне вже було відкрито. 

Закриття кримінального провадження обов’язкове у разі наявності не скасованої постанови про закриття провадження щодо того ж діяння з підстав: 
– відсутність події злочину; 
– відсутність складу злочину; 
– скасована кримінальна відповідальність за діяння; 
– досягнутий податковий компроміс щодо податкових зобов’язань. 

Що робити під час обшуку? 
– перевірити посвідчення правоохоронців
– дізнатися про підставу обшуку (відповідне рішення суду) 
– перевірити інформацію про залучених понятих (ПІБ, місце проживання тощо); 
– залучити адвоката; 
– фіксувати на відеокамеру, диктофон дії правоохоронців.

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»мирне 11.10

11 жовтня 2018 року проведено консультування з правових питань в Мирненському офісі Малолюбашанської сільської ради головним спеціалістом відділу “Костопільське бюро правової допомоги” Рівненського МЦ з надання безоплатної вторинної правової допомоги Яскал Іриною Петрівною спільно з начальником відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Міщур Оленою Григорівною та головним спеціалістом  відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Савчук Ларисою Борисівною.

В основному питання, які цікавили людей, стосувалися відчуження майнових паїв, проблем та шляхів їх вирішення, оренди та приватизації земельних ділянок.

Також, в рамках реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» під час консультацій громадян та працівників проінформовано про права та механізми їх захисту. Окрім інформування, розповсюдили інформаційні буклети на різні теми.

вул інформування

Підвищуємо правову грамотність громадян

28 вересня 2018 року керівником відділу «Костопільського бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мар’яною Литвин було проведено вуличне інформування.

 Під час заходу  було роздано інформаційні буклети «Як протидіяти насильству», коротко проінформовано куди звертатися у випадку, якщо особа стала потерпілою від насильства. Також костопільчан проінформовано про місцезнаходження та послуги, які надає Костопільське бюро правової допомоги.

Як-вирішити-спір 2 ст

Що-таке-спір1стЩо таке спір, та як його вирішити?

Консультують фахівці Костопільського бюро правової допомоги.

Спір – це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов’язків, що перешкоджає їх реалізації, та у якому кожен з учасників захищає свої права. При цьому, сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов’язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя.

Які бувають спори?

За змістом, тобто за характером прав та обов’язків, якими наділені учасники правовідносин:

сімейні,
• земельні,
• житлові,
• цивільні,
• господарські,
• адміністративні,
• корпоративні,
• трудові.

ВАЖЛИВО: Способи вирішення спору визначаються залежно від змісту 

Не вдалося вирішити спір самостійно?

ЗВЕРТАЙСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ!
Якщо сторонам не вдалося вирішити спір ні самостійно, ні за допомогою медіатора, будь-яка зі сторін може звернутися до уповноваженого органу.
Проконсультуйся з юристами щодо того:
• який орган державної влади чи місцевого самоврядування уповноважений на вирішення конкретного спору,
• який порядок звернення до такого органу,
• як підготувати необхідні документи.

Які є способи вирішення спору?

Неформалізовані:
• самостійне вирішення спору учасниками правовідносин через переговори,
• вирішення спору за сприяння третьої особи – медіатора.
Такі способи позбавлені державного примусу і є ефективними лише за умови, якщо обидві сторони бажають вирішення конфлікту на взаємовигідних умовах.

Формалізовані: 
• суд,
• інший орган державної влади чи місцевого самоврядування, уповноважений на вирішення певної категорії спорів.
Наприклад, спір між батьками щодо прізвища та імені дитини при державній реєстрації народження може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Такі способи, як правило, забезпечені державним примусом, рішення прийняті за результатами таких процедур є обов’язковими для сторін.

Третейський суд – недержавний незалежний орган, що утворюється на підставі угоди сторін спору для вирішення суперечки між ними.

ВИРІШЕННЯ СПОРУ ЧЕРЕЗ ПЕРЕГОВОРИ
В переважній більшості випадків спір можна врегулювати без звернення до суду та пов’язаних з цим додаткових (матеріальних, організаційних та інших) витрат.
Це можна зробити, наприклад, шляхом добровільного виконання порушеного зобов’язання, тлумачення договору, у випадку, якщо спір виник через різне розуміння понять, що містяться в договорі, внесення змін до договору чи його розірвання, тощо.

ВИРІШЕННЯ СПОРУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕДІАТОРА
У випадку, якщо сторони самостійно не дійшли згоди, вони можуть спільно звернутися до третьої особи – медіатора, задля вироблення способу врегулювання спору, який би влаштовував усі сторони. Медіатор не має права приймати обов’язкові для сторін рішення чи зобов’язувати сторони до вчинення певних дій.

ВАЖЛИВО:
Самостійне вирішення спору є найбільш бажаним способом, оскільки лише він дозволяє задовольнити інтереси усіх учасників спору.
Сторони мають право застосувати вказані способи врегулювання спорів на будь-якій його стадії та незалежно від того, чи звернулись вони вже до інших способів врегулювання спору.

Що треба робити?

Встанови права та обов’язки учасників спору. 
ТИ МАЄШ ПРАВО: 1. Зробити це самостійно
Якщо кожен з учасників діє добросовісно, як правило, можна виявити причини спору та врегулювати його самостійно. 
2. Залучити юриста
• Подзвони до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 та отримай правову консультацію
• Звернися до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або отримай правову консультацію від юристів, які надають платні послуги, юристів громадських правозахисних організацій, параюристів, юристів, які надають свої послуги на умовах pro bono, юридичних клінік при вищих навчальних закладах тощо.

ЗАПАМ’ЯТАЙ: ТИ МАЄШ ПРАВО вирішити спір самостійно!

Захищай своє право на отримання заробітної плати:

  1. отримати безкоштовну юридичну консультацію в Костопільському бюро правової допомоги (м.Костопіль, вул. Сарненська, 24а),
  2. звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати та про компенсування втрати її частини,
  3. подати скаргу до місцевих управлінь охорони праці,
    райдержадміністрацій, управлінь пенсійного фонду та соц. захисту,
  4. звернутися до суду.зп1зп2зп3зп4

Не отримуєш аліменти?

Як оформити аліменти за взаємною згодою?

Один із батьків може подати заяву за своїм місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про нарахування аліментів на дитину, вказавши розмір та строк. Заява подається особою, яка буде сплачувати аліменти, а не особою, на користь якої сплачуються аліменти.
Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

Чи потрібно підписувати договір?

Такого обов’язку немає, однак батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплат.

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У яких випадках слід звертатися до суду?

У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
У 2018   році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років: • з 1 січня 2017 року – 1355 гривень
• з 1 травня – 1426 гривень
• з 1 грудня – 1492 гривні
віком від 6 до 18 років: • з 1 січня 2017 року – 1689 гривень
• з 1 травня – 1777 гривень
• з 1 грудня – 1860 гривень

Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При досягненні повноліття найстаршою дитиною аліменти будуть стягуватись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Для зміни розміру аліментів стягувач має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.

Той із батьків або інший законний представник дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

  • на 1 дитину – однієї чверті,
  • на 2 дітей – однієї третини,
  • на 3 і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів.

 

При цьому, розмір аліментів на кожну дитину не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Чи можна змінити розмір аліментів?

Розмір аліментів може бути згодом змінено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Чи можливе дострокове припинення сплати аліментів?

Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби.
За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо) .
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Що робити, якщо один із батьків не платить аліменти добровільно?

Якщо боржник працює або отримує інші доходи, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним пенсії, стипендії та інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна для виконання рішення в примусовому порядку.

Як стягнути аліменти з особи, яка проживає або працює за кордоном?

Україною укладено низку міжнародних договорів з надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах, на підставі яких можливо вирішити питання про стягнення аліментів з особи, яка проживає або працює за кордоном.
Вимоги щодо складання, оформлення та переліку необхідних документів, а також порядку звернення до компетентного органу іноземної держави, визначаються відповідним міжнародним договором, що застосовується у відносинах між Україною та договірною державою, у якій перебуває боржник.

Яка відповідальність за несплату аліментів?

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:
• відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
• майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується;
• виконавець звертається до суду щодо застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.
За злісне ухилення від сплати аліментів (наявності заборгованості понад 3 місяці) боржника може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Для цього стягувачу необхідно звернутися до органів Національної поліції за місцем проживання або реєстрації боржника з повідомленням про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 164 Кримінального кодексу України.
Злісне ухилення від сплати аліментів карається:
• громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин;
• або арештом на строк до 3 місяців;
• або обмеженням волі на строк до 2 років.
Якщо таке діяння вчинене особою, раніше судимою за такий злочин:
• громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин;
• або арештом на строк від 3 до 6 місяців;
• або обмеженням волі на строк від 2 до 3 років.
За ініціативою Мін’юсту до кінця 2017 року відповідальність за несплату аліментів буде законодавчо посилено.

Оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

 Право правопорушника на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення є важливою гарантією захисту прав людини та громадянина.

Це дієвий засіб забезпечення законності та підстава для перевірки обґрунтованості прийнятих у справі рішень. Оскарження сприяє найшвидшому виявленню та виправленню недоліків, що були допущені при розгляді справи, є певним контролем та перевіркою роботи органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Під час розгляду скарги орган (посадова особа), який одержав скаргу, встановлює чи дійсно в діях особи, яка притягається до відповідальності, є склад правопорушення, чи правильно оформлено документи, чи не перевищив орган (посадова особа), який розглянув справу, свої повноваження тощо.

 Відповідно до статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

3) про закриття справи (постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення).

Підставами для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення можуть бути:

  • неповне встановлення необхідних для вирішення справи обставин;
  • недоведеність встановлених обставин;
  • невідповідність висновків обставинам справи;
  • порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права;
  • у випадку, коли справа була розглянута неправомочним органом (посадовою особою), справа надсилається за належністю.

Стаття 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

  • прокурором (прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян);
  • особою, щодо якої її винесено;
  • потерпілим.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії – у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради – у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Згідно ч.4 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

 Щодо строків оскарження, то скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, – протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

 Відповідно до статті 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком:

  • постанов про застосування попередження, передбаченогостаттею 26 цього Кодексу;
  • постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі;
  • у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

 Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (стаття 292 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи)(ст. 293 КУпАП)

Частиною 1 статті 294 КУпАП встановлено, шо постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком

  • постанов про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті;
  • постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбаченістаттею 1853  КУпАП (Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України).

 

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом (ст.296 КупАП).

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

 У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами. Поширення правових знань у рамках проекту сприятиме залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

 Офіційна назва проекту: загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!».

Скорочена назва проекту: ЯМП!

Англійська назва проекту: «I HAVE THE RIGHT!»

Хештег проекту: #ЯМП!

 Мета проекту: підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян.

Ціль проекту: інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб.

 Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

 Тривалість проекту: 3 роки (2017–2019 рр.).

 Старт проекту: відбувся 7 червня 2017 року. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України.

13.09.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення презентувати Національній раді реформ при Президентові України загальнонаціональний проект «Я МАЮ ПРАВО!» та звернутися до Президента з ініціативою оголосити 2018 рік роком реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!».

 Проект впроваджується відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 638-р «Про реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017-2019 роках» та наказу Міністерства юстиції України від 16 серпня 2017 року №2611/5 «Про реалізацію проекту «Я маю право!».

 Охоплення проекту: всі міста України, включаючи віддалені селища, у тому числі ті, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

 Важливий елемент проекту: створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Офіційний веб-сайт проекту: prаvo.minjust.gov.ua

Єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

 Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.

Повідомлення проекту у 2017 році:

  • Не знаєш, як вирішити спір?
  • Забирають бізнес? Відбирають майно?
  • Вимагають хабара за іспит чи навчання?
  • Як оформити договір оренди землі?
  • Як оформити виплату субсидій?
  • Не сплачуєш аліменти? Наслідки.

Цільові аудиторії проекту:

Широкий фокус громадяни України, права яких потребують захисту.

Спеціальні цільові аудиторії, які визначено на 2017 рік на підставі повідомлень:

  • Громадяни, в яких виникає потреба вирішити спір
  • Власники бізнесу та майна
  • Студенти
  • Аграрії та селяни
  • Громадяни, які мають право на субсидію
  • Особи, які мають право на аліменти

За детальнішою інформацією звертатись: Костопільське бюро правової допомоги: м. Костопіль, вул. Сарненська, 24а, тел. (03657) 21

Бюро правової допомоги співпрацює з центром зайнятості

21 червня керівник Костопільського бюро правової допомоги у рамках виконання Меморандуму про співпрацю між Координаційним центром з надання правової допомоги та Державною службою зайнятості взяла участь у семінарі на тему: «Техніка пошуку роботи» в Костопільському районному центрі зайнятості разом із провідним фахівцем центру зайнятості Радіон Наталією.

Мар’яна Шамбір розповіла присутнім про послуги які надає бюро правової допомоги, роз’яснила основні положення Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо категорій які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Присутні отримали роз’яснення щодо переваг легальної зайнятості, юридичний аспект щодо відмінності трудового та цивільно-правового договорів.

Учасники семінару, а це якого були 13 тимчасово безробітних осіб,  мали можливість отримати кваліфіковану конкультацію, роз’яснення окремих питань по зазначеній тематиці.

КОСТОПІЛЬСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ІНФОРМУЄ

 Відповідно до статті 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року (далі – Закон) безоплатна правова допомога – це правова допомога, що гарантується державою, та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Відповідно до зазначеного Закону безоплатна правова допомога поділяється на :

  1. безоплатну первинну правову допомогу, яка полягає в наданні правової інформації, консультацій, роз’яснень з правових питань, складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру) наданні допомоги в доступі до вторинної правової допомоги та медіації.
  2. безоплатну вторинну правову допомогу – яка є видом державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, що включає такі види правових послуг: захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу в судах та інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; оформлення документів процесуального характеру.

Безоплатна правова допомога адвоката у судових справах надається лише тим категоріям осіб, які мають на це право відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» і надали документи, що підтверджують це право.

Насамперед це представники соціально вразливих груп населення: малозабезпечені, пенсіонери,особи з інвалідністю, малолітні та неповнолітні особи, ветерани війни та учасники АТО, внутрішньо переміщені особи, біженці, недієздатні особи та особи з обмеженою дієздатністю.

Разом з тим, за правовою інформацією, консультаціями та отриманням доступу до електронних сервісів Мін`юсту може звернутися кожен.

Для надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги з 1 вересня 2016 року було створено Костопільське бюро правової допомоги.

Для отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги ви можете звертатись з 9 до 18 години у робочі дні (субота, неділя — вихідний) за адресою:

м. Костопіль, вул. Сарненська, 24а, тел. 2-11-13