ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ неповнолітніх має свою специфіку.

 

Неповнолітні особи, які не досягли 18 років у трудових правовідносинах прирівнюються до дорослих осіб (ст.187 КЗпП). При цьому, в галузі охорони праці, відпусток, робочого часу та інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, які встановлені законодавством України.

 

З якого віку і при яких умовах дозволяється працевлаштування неповнолітніх?

З 16 років до 18 років

приймаються на роботу без згоди батьків.

 

З 15 років до 16 років

Прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається.

Як виняток, за наявності згоди одного з батьків, на роботу можуть прийматися неповнолітні, які досягли 15 років.

  

З 14 років до 15 років

Прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається.

Як виняток, такі особи можуть залучатись для виконання легкої роботи.

Також потрібна згода одного із батьків.

 

Можуть залучатись виключно для роботи у вільний від навчання час. Робота для підлітків повинна бути легкою та не завдавати шкоди здоров’ю неповнолітнього, а також не порушувати процес навчання (ст.188 КЗпП).

 

Особливості працевлаштування неповнолітніх.

Неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд і надати роботодавцю медичний висновок про відсутність протипоказань для участі в трудовій діяльності. В подальшому особа повинна проходити кожного року обов’язковий профілактичний медичний огляд до досягнення 21-річного віку (ст. 191 КЗпП).

З неповнолітньою особою трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі. Особа, що не досягла 16 років і не має паспорта, повинна надати роботодавцю свідоцтво про народження.

Неповнолітнім особам під час прийому на роботу випробувальний термін не встановлюється (ст. 26 КЗпП).

Кожна установа, організація та підприємство повинні вести  відповідний облік неповнолітніх працівників, в якому зазначається дата їх народження (ст. 189 КЗпП).

Скільки годин мають працювати неповнолітні?

Для неповнолітніх осіб встановлюється скорочена тривалість робочого часу:

  1. особам від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень (включно);
  2. особам від 15 до 16 років – до 24 годин на тиждень (включно);
  3. учні віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул можуть працювати не більше 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП).

Для учнів усіх цих вікових категорій, які працюють протягом навчального року – тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, зазначеної вище для осіб відповідного віку.

 

Охорона праці неповнолітніх. Які умови праці неповнолітніх і яку роботу забороняється виконувати неповнолітньому?

  1. Роботу із небезпечними та шкідливими умовами праці, важку та підземну роботу (ст.190 КЗпП).
  2. Переміщування та підіймання речей, вага яких більша за встановлені для них граничні норми. Вантажна робота підлітків не повинна становити більше 1/3 робочого часу.
  3. Нічну, надурочну та роботу у вихідні дні (ст.192 КЗпП). Час з 10 годин вечора до 6 годин ранку – вважається нічним.

 

Право неповнолітніх на відпустку.

Тривалість щорічної відпустки неповнолітніх осіб  складає 31 календарний день (ст.75 КЗпП).

Для неповнолітніх відпустка надається у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.

Також забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років.

Завантажити (PDF, 1.29MB)

Податкова знижка на освіту дитини: як отримати і на кого оформити

 

Ще рік тому отримати податкову знижку на навчання могли лише студенти-контрактники вищих навчальних закладів або ж їх батьки.

Натомість після внесення змін до Податкового кодексу України, ініційованих Мін’юстом в рамках кампанії #ЧужихДітейНеБуває, цільова аудиторія отримання такої знижки значно розширилась.

Тепер цим правом можуть скористатися і ті, хто сплачує кошти за своїх дітей у закладах дошкільної, середньої шкільної або позашкільної освіти. Йдеться про дитячі садки, спортивні та музичні школи.

Важливо, що повернути гроші можна й за додаткові заняття. Єдиний момент: приватні заклади, до яких ваша дитина ходить на гуртки, повинні мати відповідну акредитацію від Міносвіти.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, передбачений правилами, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 року.

Відповідно до правил реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи здійснюється виконавчим органом на території відповідної територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної міської ради (наприклад: Центр надання адміністративних послуг).
Іноземці або особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після знаття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Дані правила також застосовуються до іноземців, або осіб без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове місце проживання. В даному випадку, іноземець повинен зареєструвати своє місце проживання за адресою, яка була вказана при поданні документів в Державну міграційну службу України як адреса тимчасового перебування. Після реєстрації місця проживання іноземця, ця адреса зазначається у посвідці на тимчасове/постійне місце проживання.
Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання іноземця здійснюється у день подання іноземцем або його представником за довіреністю документів та може відбуватись одночасно із зняттям з попереднього місця проживання. Слід пам’ятати, що реєстрація місця проживання іноземця, відбувається тільки за однією адресою, але законодавством не встановлено обмежень реєстрації місця проживання декількома особами за однією і тією ж адресою.
Необхідні документи:
1) заява;
2) посвідка на тимчасове/постійне місце проживання в Україні (оригінал для огляду, копія подається);
3) оригінал квитанції про сплату адміністративного збору;
4) документ, що підтверджує право власності на житло, яке знаходиться за адресою майбутнього проживання іноземця (оригінал для огляду, нотаріально посвідчена копія подається);
5) оригінал договору оренди/найму житла за яким здійснюється реєстрація місця проживання;
6) оригінал довіреності, що підтверджує повноваження представника іноземця або особи без громадянства (оригінал для огляду, нотаріально посвідчена копія подається).
Також, слід звернути увагу, що за порушення строку звернення для реєстрації (30 днів) встановлена адміністративна відповідальність у вигляді попередження, якщо іноземець здійснив правопорушення вперше. Якщо протягом року правопорушення здійснено повторно штраф складатиме від 17 до 51 грн.
Відповідно до Правил реєстрації місця проживання, іноземці або особи без громадянства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, в таких випадках, зобов’язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.

ЯК ОТРИМАТИ ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ?

 

Щоб повернути собі частину сплачених за навчання грошей, потрібно буде зібрати пакет документів, до якого входять:

  • копія паспорта;
  • копія ідентифікаційного номеру;
  • копія про доходи за формою №3;
  • копія договору із закладом освіти;
  • копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання;
  • оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);
  • податкова декларацію про майновий стан і доходи;
  • заява, у якій зазначено реквізити рахунку для перерахування відшкодування.

Пакет документів готовий? Тепер залишилось не так багато. Потрібно лише звернутися до відділення фіскальної служби за місцем проживання.

Кошти повернуться на рахунок впродовж приблизно 60 днів із моменту подачі всіх необхідних документів.

 

НА КОГО ВИГІДНІШЕ ОФОРМЛЮВАТИ ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ?

Оформленням податкової знижки краще займатися тому, хто офіційно працює і отримує найбільшу зарплату.

Це логічно, оскільки розмір соціальної пільги безпосередньо залежить від суми сплачених податків, але разом із цим не може перевищувати 18% від них.

Особливості розрахунку поясню на прикладі. Припустимо, що офіційна зарплата в чоловіка склала 200 тисяч гривень за рік. Із цієї суми установа, у якій він працює, утримала з нього податок на доходи фізичних осіб (ПДФО – 18%) у розмірі 36 тисяч гривень. А за навчання своєї доньки він сплатив 40 тисяч гривень.

Отже, формула розрахунку така:

  1. 200 000 – 40000 = 160 000.
  2. Із отриманої суми слід відняти податок на доходи фізичних осіб, тобто 160000 * 18% = 28 800.
  3. 36 000 – 28800 = 7 200.

Це і буде та сама сума, на яку можна розраховувати під час оформлення пільги на навчання.

Важливо: повернути кошти вдасться лише за здобуття освіти у вітчизняних закладах.

При цьому обов’язково слідкуйте за тим, щоб у квитанції про сплату за навчання були вказані дані саме тієї особи, яка укладала договір із закладом освіти й буде отримувати податкову пільгу.

Якщо ж ваша дитина здобуває освіту за кордоном, доведеться розраховувати на власні сили.

Це також стосується і тих студентів, які вступили на військові кафедри.

У кожного розмір податкової пільги, на яку він претендує, буде різнитися. Однак, незалежно від суми, не варто ігнорувати свої права.

Звичайно, щоб зібрати всі документи, доведеться витратити трохи часу.

На заході ця процедура доведена до автоматизму. Наприклад, у Канаді всі працівники отримують звіти з інформацією про зароблені кошти на власні електронні пошти, а в їх податкових деклараціях навіть зазначена спеціальна графа під назвою “спортивні й художні заняття”.

У нашій країні поки що реалізація права на податкову пільгу буде тривалішою, але найважливіше, що така перспектива існує, а тому нею обов’язково слід скористатися.

ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ НАЛЕЖНОСТІ ОСОБІ ПРАВОВСТАНОВЛЮЮЧОГО ДОКУМЕНТА

Останнім часом до відділу «Костопільське бюро правової допомоги» звертається багато людей з питаннями, що стосуються порядку встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів. Досить частими є випадки, коли при оформленні будь-яких документів виявляються помилки у правовстановлюючих документах.

Правовстановлюючий документ – документ, який підтверджує права суб’єкта права власності на майно та складений у порядку, передбаченому законодавством (державний акт на право власності на земельну ділянку, договір дарування, договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо).

Існує два способи виправлення такої помилки: досудовий спосіб – шляхом звернення до органу, який видав правовстановлюючий документ, та у судовому порядку – шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа.

Найпростіше виправити помилки у правовстановлюючому документі – це звернутися до органу, який видав такий документ з відповідною заявою. У заяві необхідно обов’язково вказати суть виявлених помилок та додати документи, які підтверджують зазначені помилки.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).

Якщо в документах на підставі яких відповідним державним органом було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

Якщо у виправленні помилки відмовлено, або орган, який видав документ ліквідовано, а орган в якому знаходиться архівна справа не наділений повноваженнями виправляти такі помилки – встановлення факту належності правовстановлюючого документу можливо лише у судовому порядку.

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, здійснюється в судовому порядку (ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України – далі ЦПК України).

Суд може встановити також факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад: заповіт, страхове свідоцтво (поліс), ощадна книжка, довідка про реабілітацію, трудова книжка тощо.

Суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

Справи про встановлення фактів належності особі правовстановлюючих документів розглядаються судом, якщо:

– згідно із законом такий факт породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав особи;

– законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту;

– заявник не має іншої можливості виправити допущені в документі, який посвідчує такий факт, помилки;

– встановлення такого факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, – залишає заяву без розгляду.

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного суду (ст. 316 ЦПК України).

Заяву про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа можуть подати:

  • особа – власник документа, якій необхідно довести належність їй цього документа;
  • спадкоємці померлої особи – власника документа для оформлення спадщини;
  • утриманці померлої особи для одержання пенсії;
  • інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

За подання заяви до суду особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому ст. 4 Закону України «Про судовий збір» – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (384,20 грн.).

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви (ст. 175 ЦПК України), так і вимогам ст. 318 ЦПК України, зокрема у заяві повинно бути зазначено:

який факт заявник просить встановити та з якою метою;

причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для їх отримання.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на адвоката за рахунок держави мають громадяни, середньомісячний дохід яких не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, що з 1 липня 2019 року становить 4014 грн. Окрім того, таке ж право мають особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, тобто 3128 грн.

За більш детально інформацією, а також з метою отримання безоплатної правової допомоги слід звернутися в Костопільське бюро правової допомоги, що за адресою: м. Костопіль, вул. Сарненька, 24а.

Як поновити трудову книжку у випадку її втрати?

Що треба знати Костопільчанам про поновлення трудової книжки.
Непоодинокими є випадки, коли громадяни втрачають свої документи. Одним із важливих документів громадянина, що підтверджує його трудову діяльність є трудова книжка, а тому при втраті даного документу варто знати як діяти.
Трудова книжка – це документ установленого зразка, що підтверджує трудову діяльність особи й служить для встановлення загального, безперервного й спеціального стажу. Зберігається трудова книжка у відділі кадрів підприємства, де працює її власник, і повертається йому у зв’язку зі звільненням, виходом на пенсію.
Порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція), затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України та Міністерством праці України від 29.07.1993 р. № 58 (зі змінами).
Згідно з розділом 5 Інструкції № 58 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов’язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи.
Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення – в інші строки, власник або уповноважений ним орган видає працівникові іншу трудову книжку або вкладиш до неї нового зразка з написом «Дублікат» у правому верхньому кутку першої сторінки. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюються за загальними правилами. У розділи «Відомості про роботу», «Відомості про нагороди» і «Відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагороди та заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ «Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
До дубліката трудової книжки має бути внесено інформацію про трудову діяльність, яка передувала роботі в останній організації та яку підтверджено документами. Такими документами можуть бути засвідчені у встановленому порядку:

  • довідки про роботу в інших організаціях;
  • копії наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення, звільнення з попередніх місць роботи;
  • дипломи (свідоцтва);
  • довідки про періоди отримання допомоги по безробіттю;
  • трудові договори про роботу у фізичних осіб, відомості з Пенсійного Фонду України за формою СЗВ-К і СЗІ-5 (перша містить відомості про стаж за той період, коли працівник ще не був зареєстрований в системі обов’язкового страхування пенсії, друга довідка є вже випискою з особового рахунку працівника).

Згідно з частиною сьомою пункту 5.3 Інструкції №58 власник або уповноважений ним орган зобов’язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Якщо роботодавець вже не існує, тобто суб’єкт господарювання ліквідований, то потрібно направляти запит в архів, де зберігаються документи цієї організації. Архів видасть довідку, яка буде одним з документів, що підтверджує ваш стаж.
Ця інформація є необхідною для визначення тривалості страхового стажу як для призначення пенсії, так і для призначення допомоги по безробіттю або з тимчасової непрацездатності.Відповідальне батьківство

Ініціатива Мін’юсту: права дитини на аліменти

Мінімальний рекомендований розмір аліментів:

  • до 6 років – 1626 грн.
  • від 6 до 18 років – 2027 грн.

Аліменти від батьків-нерезидентів не оподатковуються.

Суттєві обмеження до неплатників аліментів:

– Заборона виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю та полювати.

– Штрафні економічні санкції від 20% до 50% від суми боргу.

– Суспільно-корисні роботи.

– Конфіскація та продаж активів майна боржника.

Це сума, яка повертається державою зі сплаченого батьками податку на доходи.

Отримати знижку можна на оплату навчання дитини у:

  • дитячихсадочках
  • гуртках, секціях
  • школах
  • профтехучилищах, коледжах
  • закладах вищоїосвіти.

Орієнтовний розмір податкової знижки – 18% від фактично сплаченої за навчання суми.

Як отримати податкову знижку?

  1. Оплатітьнавчання та збережітьквитанцію для податкової про оплату
  2. Отримайтевідроботодавця довідку про доходи.
  3. До 31 грудня поточного року заповнітьподатковудекларацію про майновий стан та доходи за минулий рік.
  4. Подайте документи на отриманнязнижки в ДФС за місцемреєстрації та отримайте податкову знижку.

ніціатива МінСоцу: відшкодування витрат на няню для дитини до 3 років

Хто може бути муніципальною нянею?

– Будь-хто, хто зареєструвався як фізична особа-підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91)

– або юридична особа, яка надає послуги догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10).

Розмір відшкодування становить з 1 січня 2019 року – 1626 гривень щомісяця.

Відшкодування сплачується за кожну дитину, якій надається послуга з догляду муніципальною нянею.

Як отримати відшкодування?

  1. Укладітьдоговір з муніципальноюнянею.
  2. Зверніться у відділсоцзахистувідповідної ради за місцем проживання та надайте:
  • копіюофіційноукладеного з нянею договору;
  • документи, щопідтверджують оплату послугняні (квитанції, чеки, виписки з банківського рахунку);
  • свій паспорт, ідентифікаційний код,

свідоцтво про народження дитини;

  • заяву на отриманнякомпенсації.

Необхідно:

– Подати документи протягом місяця з моменту укладання угоди з нянею.

– Щомісяця до 5 числа надавати документи про оплату праці няні.

Завантажити (PDF, 1.81MB)

НЕ ОТРИМУЄШ АЛІМЕНТИ?

Як оформити аліменти за взаємною згодою?

Один із батьків може подати заяву за своїм місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про нарахування аліментів на дитину, вказавши розмір та строк. Заява подається особою, яка буде сплачувати аліменти, а не особою, на користь якої сплачуються аліменти. Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

Чи потрібно підписувати договір?

Такого обов’язку немає, однак батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплат. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рекомендований розмір аліментів на дитину складає 100% прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

• 1 січня 2019 року – 1626 грн,
• з 1 липня – 1699 грн,
• з 01 грудня – 1779 грн.;
віком від 6 до 18 років:
• з 01 січня 2019 року – 2027 грн.,
• з 01 липня – 2118 грн.,
• з 01 грудня – 2218 грн.

Якщо стягуються аліменти на 2-х і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При досягненні повноліття найстаршою дитиною аліменти будуть стягуватись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Для зміни розміру аліментів стягувач має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.
Той із батьків або інший законний представник дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

на 1 дитину – однієї чверті,
на 2 дітей – однієї третини,
на 3 і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів.

При цьому, розмір аліментів на кожну дитину не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Чи можна змінити розмір аліментів?

Розмір аліментів може бути згодом змінено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Чи можливе дострокове припинення сплати аліментів?

Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби. За угодою  між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухомемайно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Що робити, якщо один із батьків не платить аліменти добровільно?

Якщо боржник працює або отримує інші доходи, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним пенсії, стипендії та інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна для виконання рішення в примусовому порядку.

Як стягнути аліменти з особи, яка проживає або працює за кордоном?

Україною укладено низку міжнародних договорів з надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах, на підставі яких можливо вирішити питання про стягнення аліментів з особи, яка проживає або працює за кордоном. Вимоги щодо складання, оформлення та переліку необхідних документів, а також порядку зверненнядо компетентного органу іноземної держави, визначаються відповідним міжнародним договором, що застосовується у відносинах між Україною та договірною державою, у якій перебуває боржник.

Яка відповідальність за несплату аліментів?

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Передбачено штраф за несплату аліментів у % від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%
• понад 2 роки – 30%
• понад 3 роки – 50%

Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:
• відомості про боржника  вносяться до Єдиного реєстру боржників https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors ;
• майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується;
• виконавець звертається до суду щодо застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

Важливо:
За ініціативою Мін’юсту посилено відповідальність за несплату аліментів. З 28.08.2018 якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) Законом встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

• виїзду за межіУкраїни
• керування транспортними засобами
• користування зброєю
• полювання
• вирішення питання про виїзд дитини за кордон.

А також:
• недопущення відчуження майна
• автоматизований арешт коштів боржника

Вказані обмеження застосовуються тимчасово до погашення боржником суми у повному обсязі.

Підстава для застосування санкцій: постанова державного виконавця.
До неплатників аліментів, заборгованість по сплаті аліментів яких перевищує 6 місяців (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини), суд може застосовувати адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. Подальша несплата аліментів – 240-360 годин. Якщо порушник ухиляється від виконання суспільно корисних робіт, до нього може бути застосовано адміністративний арешт до 10 діб за рішенням суду.
За злісне ухилення від суспільно корисних робіт – позбавлення волі на строк до 2 років.

До злісних неплатників* застосовується кримінальна відповідальність, передбаченастаттею 164 Кримінального кодексу України:

• громадські роботи до 240 годин;
• арешт до 6 місяців;
• обмеження волі до 3 років.

*Злісний неплатник – особа, що не виконує рішення суду (приховує доходи, змінює місцепроживання чи роботи без повідомлення державного чи приватного виконавця) та має заборгованість зісплати аліментів більше 3 місяців).

Завантажити (PDF, 405KB)

ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА СПОЖИВАЧА?

Перед покупкою обов’язково з’ясуйте:

  • найменування та місцезнаходження продавця
  • основні характеристики продукції
  • ціну
  • порядок прийняття претензій, умови гарантії та поставки
  • порядок повернення/ обміну

Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:

Відправлення товару з післяплатою.

Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.

Повернення оплати через банк.

Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець  не відправив куплений товар – зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування.  Якщо через банк повернути гроші не вдалося – звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.

Що робити, якщо Інтернет-магазин відмовляється від обміну/повернення товару?

Щоб повернути/обміняти придбаний в Інтернет-магазині товар:

  1. Збережіть документ, що підтверджує оплату/отримання товару.
  2. Переконайтеся, що товар зберігся у первісному вигляді.
  3. Протягом 14 днів з дня купівлі зверніться до продавця з вимогою повернути/обміняти товар.
  4. Повідомте, як можна забрати товар – витрати за пересилку покладаються на продавця або за домовленістю сторін.

Якщо продавець відмовляється прийняти/ обміняти товар:

  1. Переконайтеся, що володієте інформацією про суб’єкта господарювання, який здійснив продаж.
  2. Зверніться із заявою про порушення своїх прав до  територіальних органів Держпродспоживслужби України чи  до суду за місцем свого проживання.

Судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується.

Для яких цілей я можу отримати споживчий кредит?

Отримати споживчий кредит можна для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Договір про споживчий кредит укладається тільки у письмовій формі.

УВАГА! Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту договору, у тому числі шляхом друкування його дрібним кеглем, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин. У зв’язку з цим споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі (штраф, неустойку, тощо).

Чи маю я право на інформацію про харчові продукти, які купую?

06 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо  харчових продуктів». Відтепер будь-який харчовий продукт має супроводжуватися  інформацією  про нього. Інформація  має бути точною, достовірною, зрозумілою та  міститися безпосередньо на упаковці або етикетці. Обов’язковою для надання є така інформація:

  • назва продукту, перелік інгредієнтів та їх кількість;
  • інгредієнти, що спричиняють алергію або непереносимість;
  • кількість продукту в установлених одиницях виміру;
  • мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
  • будь-які спеціальні умови зберігання та/або використання;
  • найменування та місцезнаходження оператора ринку або імпортера;
    країна або місце походження ;
  • інструкції з використання;
  • фактичний вміст спирту у напої ;
  • інформація про поживну цінність.

ВАЖЛИВО! Оператор ринку харчових продуктів не має права стягувати зі споживачів додаткову плату за надання обов’язкової інформації про харчові продукти.

Продавець відмовляється здійснити безготівковий розрахунок за купівлю товару?

Суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів (послуг) і використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО), повинні забезпечити приймання електронних платіжних засобів. Інші суб’єкти господарювання  можуть використовувати платіжні термінали за власним бажанням.

Якщо Вам відмовили у розрахунку банківською картою – зверніться зі скаргою на гарячу лінію Держпродспоживслужби і вимагайте застосування до продавця санкцій за порушення      положень Закону «Про захист прав споживачів».

Штраф покладається за відмову здійснити безготівковий розрахунок або за відсутність POS-терміналу там, де він повинен бути. Перелік таких місць визначений постановою КМУ №878 від 29 вересня 2010 року.

ВАЖЛИВО! Платіжні карти можуть не приймати магазини і кафе, обладнані касовими апаратами, якщо їх торговельна площа менше 20 кв.м (крім заправок) або якщо вони знаходяться в населених пунктах, де проживає менше 25 тисяч чоловік. Також платіжні термінали можуть не мати їдальні на підприємствах, в закладах освіти та військових частинах.

Якщо ціна товару (послуги) на ціннику і у чеку не співпадає?

Інформація про ціну товару повинна бути надана споживачеві до придбання товару  (послуги).

Цінник має бути:

– чіткий і простий для розуміння.

– відображає ціну кожної одиниці або категорії продукції.

– включає  всі податки та платежі, які сплачуються під час придбання.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

При виникненні непорозумінь при розрахунку за товар:

1) Зверніться до адміністрації магазину з вимогою повернути різницю між ціною на ціннику та  у чеку.

2) У випадку відмови – зверніться із заявою про порушення своїх прав до територіальних органів Держпродспоживслужби України або до суду за місцем проживання.

Як діяти, коли замовлення не відповідає зображенню в меню?

Вимагайте у продавця замінити його на придатний або повернути  сплачені кошти. Для заміни товару обов’язково пред’явіть чек, який підтверджує покупку.

Якщо Ви придбали придатний продукт, але за зовнішніми ознаками він видається зіпсованим – це може свідчити про порушення умов зберігання або підроблення дати виготовлення. Ви можете замінити такий товар або повернути сплачені за нього кошти.

Якщо Ви виявили прострочений чи зіпсований харчовий продукт на полиці магазину – обов’язково повідомте адміністрацію та вимагайте прибрати такий товар з продажу. Попросіть перевірити всю партію, щоб не отруїлися інші покупці. Продукти могли потрапити до магазину вже зіпсованими.

Зіпсований товар підлягає списанню та утилізації!

Куди звернутися за допомогою?

Якщо дотримання наших рекомендацій не допомогло, і ваше право було порушено – звертайтеся:

  •  Цілодобова гаряча лінія Держпродспоживслужби:

               044 364 77 80

  • Адреси (телефони) територіальних органів Держпродспоживслужби

www.consumer.gov.ua.

  • Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги:

 0 800 213  103

#Відповідальне Батьківство – ініціатива Уряду, спрямована на те, щоб українські діти стали більш захищеними, а батьки – відповідальними.

Рекомендації щодо забезпечення прав споживачів!

У селі Мала Любаша Костопільського району відбувся виїзний прийом громадян 

У четвер, 28 лютого, в рамках роботи мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги  у населених пунктах Рівненської області відбулося консультування громадян на базі сільської ради Малолюбашанської ОТГ Костопільського району. У заході взяли участь заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальник Управління державної виконавчої служби Вячеслав Бедикайло, начальник відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Олена Міщур та працівник Костопільського бюро правової допомоги Ірина Яскал. Мешканців населеного пункту цікавили питання порядку спадкування майна, реєстрації права власності на нього, поділу (виділу) об’єкта нерухомості та виділення частки із спільного майна подружжя в натурі. В рамках правопросвітницької роботи працівники Рівненської  юстиції проінформували громадян про превентивні заходи захисту майна (в тому числі щодо запобігання рейдерським захопленням земельних ділянок). Посадові особи сільської ради дізналися про можливість здійснення функцій у сфері державної реєстрації.

Крім того, з метою надання адресної безоплатної правової допомоги незахищени мверствамнаселення, цього ж дня проведено консультативну роботу в Управлінніпраці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації.

Окрім того, Іриною Яскал було проінформовано громадян про права та обов’язки виборця, переліку документів, які необхідно брати з собою на виборчу дільницю.

По закінченню заходу присутніх проінформовано про систему безоплатної правової допомоги, категорії осіб, які за законом мають право на безоплатну правову допомогу, завдання та функції бюро, його місце знаходження та контакти.

прийнятття спадщ

договір довічного утримання

Відповідно до Закону України, «Про вибори Президента України» право голосу на виборах Президента України, мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

Відповідно до ст. 70 Конституції України, право голосу на виборах і референдумах мають такі особи:

  • громадяни України;
  • особи, які на день проведення виборів чи референдуму досягли 18 років.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про місцеві вибори» від 14.07.2015 № 595-VIII зі змінами та доповненнями станом на 12.10.2017, виборцями є:

  • громадянин, який має право голосу у відповідних місцевих виборах, тобто належить до певної територіальної громади (села, селища, міста), що визначається зареєстрованим у межах цієї громади (села, селища, міста) місцем проживання виборця;
  • громадянин, який включений до списку виборців на виборчій дільниці за зареєстрованим місцем проживання (включення до списків є підставою для реалізації виборцем свого права голосу).

Голосування на виборах Президента України є таємним. Контроль за волевиявленням виборців забороняється.

Фотографування, відео-фіксація в будь-який спосіб результатів волевиявлення виборців в кабіні для таємного голосування, а також демонстрація виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для. голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування.

Участь громадян України у виборах Президента України є добровільним.

Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.

Кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців.

Голосування проводиться в день виборів з 8 до 20 години. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.

Виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність інших осіб.

Кожний виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються.

Допомога  виборцю  з  особливими потребами, який не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії, не вважається голосуванням замість цього виборця.

У виборчому бюлетені для голосування виборець робить позначку «плюс» («+») або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті напроти прізвища кандидата на пост Президента України, за якого він голосує. Виборець може голосувати лише за одного кандидата.

У разі якщо виборець, заповнюючи бюлетень, допустив помилку, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому виборчий бюлетень, з проханням видати йому інший виборчий бюлетень в обмін на зіпсований.

Виборець, який за станом здоров’я не може прибути до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, де він включений до списку виборців, має право звернутися з письмовою заявою до дільничної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування. Така заява разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця повинна бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів.

51062478_587492598358197_7515893889815805952_nБезымянный1Безымянный8.zaborgovanist_pered_bankom_cr-18.zaborgovanist_pered_bankom_cr-2НАСИЛЬСТВО – ЦЕ

– фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);

– сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);

– психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);

– економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).

ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО?

Кривдник з числа таких осіб:

– подружжя;

– особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю;

– їх родичі;

– опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;

– колишнє подружжя;

– наречені;

– особи, які мають спільних дітей.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА?

Одразу викликати поліцію – 102!
Звернутися на «гарячу лінію» – 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України)

Якщо Ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей! Захистіть дитину від домашнього насильства!

Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!

#CтопНасильство Законом України «Про запобі
гання та протидію домашньому насильству» передбачено нові механізми захисту від домашнього насильства:

Терміновий заборонний припис

Підстава: ініціатива поліції або заява постражалої особи

Передбачає для кривдника: – зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
– заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи;
– заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.

За невиконання припису – штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.
Термін дії припису – до 10 діб.

Обмежувальний припис

Підстава:заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування.

Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд не пізніше 72 годин.

Передбачає для кривдника:
– заборону перебувати у в місці спільного проживання (перебування);
– усунення перешкод у користування майном потерпілою особою;
– обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
– заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання
(перебування), навчання, роботи, інших місця відвідування пострждалої особи;
– заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;
– заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.

Термін застосування – до 6 місяців.

ДЕ І ЯК ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

– безоплатна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів)

Постраждалим від домашнього насильства гарантується правовий захист, правові послуги призначеного адвоката (юриста) оплачує держава.

Контакти центрів: www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres

– психологічна підтримка та соціальні послуги (консультування, кризове та екстрене втручання, соціальний супровід, посередництво тощо) у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільних бригадах соціально-психологічної допомоги

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14911.html
Контакти мобільних бригад: 
http://www.msp.gov.ua/news/14910.html

– тимчасовий притулок у центрі соціально-психологічної допомоги, кризовому центрі або притулку для жертв домашнього насильства.

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14909.html

Потрапити до такого закладу можна, звернувшись до місцевої державної адміністрації або міської ради.

Якщо Ви стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, звертайтеся до поліції! Ваша небайдужість може врятувати чиєсь життя*

*За статистикою, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть в результаті домашнього насильства.
Згідно з дослідженнями за оцінками експертів менше 23% постраждалих звертаються за допомогою.

Разом зробимо Україну вільною від насильства!
ЯК ВИКОНАТИ РІШЕННЯ СУДУ?

Рішення суду – це це акт, ухвалений іменем України, яким закінчується розгляд справи в суді. Судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

Коли рішення набирає законної сили?

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Як виконується судове рішення?

Судове рішення може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Якщо боржник відмовляється виконувати рішення добровільно, необхідно звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу виконавчого листа.

ВАЖЛИВО: Виконавчий лист обов’язково має містити:
1) назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посаду посадової особи, яка його видала;
2) дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, дату народження боржника – фізичної особи;
4) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта;
5) резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред’явлення рішення до виконання.

Що робити із виконавчим листом?

Крок 1. Звернутися із заявою до державної виконавчої служби або приватного виконавця. Важливо: виконавчий лист може бути пред’явлений до примусового виконання протягом трьох років.
Знайти потрібний підрозділ державної виконавчої служби: https://minjust.gov.ua/str_ust_der Обрати приватного виконавця: https://erpv.minjust.gov.ua

Довідково: Законом запроваджено інститут приватних виконавців. Відтепер виконати рішення суду можна легко, зручно, без черг. Які рішення може виконувати приватний виконавець? Усі, крім рішень:
1) про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
2) за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування;
3) за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4) за якими стягувачами є держава, державні органи;
5) адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6) які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7) про виселення та вселення фізичних осіб;
8) за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9) про конфіскацію майна.

Крок 2. Сплатити авансовий внесок до органу державної виконавчої служби, куди буде подано виконавчий лист: https://minjust.gov.ua/dep/ddvs/rekviziti-depozitnih-rahunkiv-ta-rahunkiv-dlya-avansovih-vneskiv або до приватного виконавця. Розмір внеску: 2 % суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 37230 грн).

ВАЖЛИВО: авансовий внесок не сплачується у справах щодо: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, пенсійних, соціальних виплат, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
стягнення аліментів;
відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення; у яких стягувачем є державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби;
у разі виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок приватного виконавця.
За письмовою заявою стягувачафізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Що робити, якщо виконавець недобросовісно виконує рішення?

Якість виконання рішення – пріоритет Міністерства юстиції. Для нас важливо, аби усі рішення суду виконувалися вчасно, якісно та у повному обсязі.
Скаргу на державного виконавця можна подати до:
начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець: https://minjust.gov.ua/str_ust_der
Міністерства юстиції: 01001 м.Київ, вул.Городецького, 13. або суду.
Скаргу на приватного виконавця можна подати до Міністерства юстиції або суду.
Відповідальність за невиконання рішення суду
Умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню карається штрафом від 8500 грн до 17000 грн або позбавленням волі на строк до трьох років.

ВАЖЛИВО: з 06.02.2018 підвищено відповідальність за несплату аліментів!
Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 6 місяців до неплатників застосовуються обмеження щодо:
– виїзду за межі України
– керування транспортними засобами
– користування зброєю
– полювання
– вирішення питання про виїзд дитини за кордон.
Вказані обмеження застосовуються тимчасово до погашення боржником суми у повному обсязі.
Підстава для застосування санкційпостанова державного виконавця. Окрім того до боржника можуть бути застосовані суспільно корисні роботи на строк до 1 місяця.
Підстава: рішення суду на основі складеного державним виконавцем протоколу. У разі ухилення від виконання суспільно корисних робіт суд може прийняти рішення про застосування адміністративного арешту до п’ятнадцяти діб.

До особи, що умисно не виконує рішення суду (приховує доходи, змінює місце проживання чи роботи без повідомлення державного чи приватного виконавця) застосовується кримінальна відповідальність відповідно до статті 164 Кримінального кодексу: громадські роботи до двохсот сорока годин арешт до шести місяців або обмеження волі до трьох років.

Що таке РЕЄСТР боржників?

Реєстр боржників – це онлайн база даних про боржників, що ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників для запобігання відчуженню боржниками майна.
Перевірити інформацію: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors

ВАЖЛИВО: відомості стосовно боржника виключаються з Реєстру одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.14 грудня

14 грудня 2018 року головним спеціалістом «Костопільське бюро правової допомоги» Іриною Яскал спільно з фахівцем Костопільського районного сектору філії Державної установи «Центр Пробації» в Рівненській області Ілоною Пастушок та старшим інспектором Дмитром Лейченко, дільничим офіцером поліції Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області Борисюк Тарасом Сергійовичем з метою якнайповнішого інформування не тільки дорослої частини населення, а й дітей в Мащанській ЗОШ І-ІІІ ступенів Костопільського району та в Берестовецькій ЗОШ було проведено лекції на тему «Права людини понад усе» , «Стоп Булінг!» .Усіх присутніх  проінформовано про права людини та способи їх захисту у разі порушення. Роз’яснено поняття булінгу та його види. Окрім того, учнів повідомлено про види покарань, які можуть застосовуватися до неповнолітніх, також основні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство.

БЕЗОПЛАТНЕ ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок для:

– Особистого селянського господарства – до 2 га.
– Ведення садівництва – до 0,12 га.
– Будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
у селах – до 0, 25 га
селищах – до 0,15 га
містах –  до 0,1 га.
– Індивідуального дачного будівництва – до 0,1 га.
– Будівництва гаражів – до 0,01 га.

! Скористатися правом на відведення земельної ділянки можна один раз за кожним видом діяльності.

Як отримати земельну ділянку?

  1. Оберіть земельну ділянку.

Оберіть з ділянок, позначених білим кольором на сторінці http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta .
Перевірте, чи земельна ділянка вільна – зверніться до територіальних управлінь Держгеокадастру або до сільської, селищної, міської ради за місцем розташуванням ділянки.

  1. Отримайте дозвіл на виділення земельної ділянки.

Підготуйте документи:
– клопотання довільної форми із зазначенням цільового призначення земельної ділянки та орієнтовних розмірів графічні матеріали із зазначенням місця розташування земельної ділянки;
– погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб};
– копію посвідчення УБД/ копія довідки про участь в АТО/ витяг з наказу;
– копію паспорта;
– копію ідентифікаційного номера.

Зверніться із документами до уповноваженого органу:
– з земель комунальної власності – до сільських, селищних, міських рад;
– з земель державної власності – до районних держадміністрацій;
– сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування – до територіальних органів Держгеокадастру.

  1. Розробіть та погодьте проект землеустрою.

– Оберіть землевпорядну організацію.
– Укладіть із організацією договір про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Строк виготовлення проекту – до 6 місяців.
– Погодьте проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

  • місцевим управлінням Держгеокадастру;

  • місцевим відділом архітектури та містобудування;

  • іншими організаціями (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології) в окремих індивідуальних випадках.

Висновок про погодження додається до проекту землеустрою.

  1. Оформте права на земельну ділянку.

– Зареєструйте земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, отримайте кадастровий номер.
– Отримайте рішення органу, який передає у власність земельну ділянку, про передачу обраної ділянки у власність:

  • комунальної власності – до сільської, селищної, міської ради;

  • державної власності – районної адміністрації;

  • сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування – територіальних органів Держгеокадастру.

– Зареєструйте право власності на земельну ділянку у державного реєстратора прав або нотаріуса.

ЯК ДІЯТИ У РАЗІ ОБШУКУ ПІДПРИЄМСТВА?

Як діяти у разі обшуку підприємства?

Під час обшуку: 
– Відеофіксація є обов’язковою (з 01.01.2019 р.); 
– відеозапис є додатком до протоколу обшуку; 
– за відсутності відеозапису виявлені обставини не можуть використовуватись як доказ у суді; 
– адвокат може самостійно вести відеозйомку обшуку. 

Твої права: 
– на допомогу адвоката; 
– на судовий розгляд у закритому режимі; 
– заявляти про дотримання розумних строків провадження; 
– оскаржувати порушення строків. 

Обов’язки правоохоронних органів:
– видати особі витяг з ЄРДР щодо її заяви; 
– не пізніше 24 годин внести відомості до ЄРДР, розпочати розслідування; 
– обґрунтовувати вилучення оригіналів документів або їхніх копій; 
– залучати спеціаліста для виготовлення копії. 

Правоохоронцям забороняється: 
– вилучати комп’ютерну техніку, сервери, мобільні телефони під час обшуків; 
– відкривати нове провадження, якщо аналогічне вже було відкрито. 

Закриття кримінального провадження обов’язкове у разі наявності не скасованої постанови про закриття провадження щодо того ж діяння з підстав: 
– відсутність події злочину; 
– відсутність складу злочину; 
– скасована кримінальна відповідальність за діяння; 
– досягнутий податковий компроміс щодо податкових зобов’язань. 

Що робити під час обшуку? 
– перевірити посвідчення правоохоронців
– дізнатися про підставу обшуку (відповідне рішення суду) 
– перевірити інформацію про залучених понятих (ПІБ, місце проживання тощо); 
– залучити адвоката; 
– фіксувати на відеокамеру, диктофон дії правоохоронців.

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»мирне 11.10

11 жовтня 2018 року проведено консультування з правових питань в Мирненському офісі Малолюбашанської сільської ради головним спеціалістом відділу “Костопільське бюро правової допомоги” Рівненського МЦ з надання безоплатної вторинної правової допомоги Яскал Іриною Петрівною спільно з начальником відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Міщур Оленою Григорівною та головним спеціалістом  відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Савчук Ларисою Борисівною.

В основному питання, які цікавили людей, стосувалися відчуження майнових паїв, проблем та шляхів їх вирішення, оренди та приватизації земельних ділянок.

Також, в рамках реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» під час консультацій громадян та працівників проінформовано про права та механізми їх захисту. Окрім інформування, розповсюдили інформаційні буклети на різні теми.

вул інформування

Підвищуємо правову грамотність громадян

28 вересня 2018 року керівником відділу «Костопільського бюро правової допомоги» Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мар’яною Литвин було проведено вуличне інформування.

 Під час заходу  було роздано інформаційні буклети «Як протидіяти насильству», коротко проінформовано куди звертатися у випадку, якщо особа стала потерпілою від насильства. Також костопільчан проінформовано про місцезнаходження та послуги, які надає Костопільське бюро правової допомоги.

Як-вирішити-спір 2 ст

Що-таке-спір1стЩо таке спір, та як його вирішити?

Консультують фахівці Костопільського бюро правової допомоги.

Спір – це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов’язків, що перешкоджає їх реалізації, та у якому кожен з учасників захищає свої права. При цьому, сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов’язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя.

Які бувають спори?

За змістом, тобто за характером прав та обов’язків, якими наділені учасники правовідносин:

сімейні,
• земельні,
• житлові,
• цивільні,
• господарські,
• адміністративні,
• корпоративні,
• трудові.

ВАЖЛИВО: Способи вирішення спору визначаються залежно від змісту 

Не вдалося вирішити спір самостійно?

ЗВЕРТАЙСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ!
Якщо сторонам не вдалося вирішити спір ні самостійно, ні за допомогою медіатора, будь-яка зі сторін може звернутися до уповноваженого органу.
Проконсультуйся з юристами щодо того:
• який орган державної влади чи місцевого самоврядування уповноважений на вирішення конкретного спору,
• який порядок звернення до такого органу,
• як підготувати необхідні документи.

Які є способи вирішення спору?

Неформалізовані:
• самостійне вирішення спору учасниками правовідносин через переговори,
• вирішення спору за сприяння третьої особи – медіатора.
Такі способи позбавлені державного примусу і є ефективними лише за умови, якщо обидві сторони бажають вирішення конфлікту на взаємовигідних умовах.

Формалізовані: 
• суд,
• інший орган державної влади чи місцевого самоврядування, уповноважений на вирішення певної категорії спорів.
Наприклад, спір між батьками щодо прізвища та імені дитини при державній реєстрації народження може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Такі способи, як правило, забезпечені державним примусом, рішення прийняті за результатами таких процедур є обов’язковими для сторін.

Третейський суд – недержавний незалежний орган, що утворюється на підставі угоди сторін спору для вирішення суперечки між ними.

ВИРІШЕННЯ СПОРУ ЧЕРЕЗ ПЕРЕГОВОРИ
В переважній більшості випадків спір можна врегулювати без звернення до суду та пов’язаних з цим додаткових (матеріальних, організаційних та інших) витрат.
Це можна зробити, наприклад, шляхом добровільного виконання порушеного зобов’язання, тлумачення договору, у випадку, якщо спір виник через різне розуміння понять, що містяться в договорі, внесення змін до договору чи його розірвання, тощо.

ВИРІШЕННЯ СПОРУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕДІАТОРА
У випадку, якщо сторони самостійно не дійшли згоди, вони можуть спільно звернутися до третьої особи – медіатора, задля вироблення способу врегулювання спору, який би влаштовував усі сторони. Медіатор не має права приймати обов’язкові для сторін рішення чи зобов’язувати сторони до вчинення певних дій.

ВАЖЛИВО:
Самостійне вирішення спору є найбільш бажаним способом, оскільки лише він дозволяє задовольнити інтереси усіх учасників спору.
Сторони мають право застосувати вказані способи врегулювання спорів на будь-якій його стадії та незалежно від того, чи звернулись вони вже до інших способів врегулювання спору.

Що треба робити?

Встанови права та обов’язки учасників спору. 
ТИ МАЄШ ПРАВО: 1. Зробити це самостійно
Якщо кожен з учасників діє добросовісно, як правило, можна виявити причини спору та врегулювати його самостійно. 
2. Залучити юриста
• Подзвони до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 та отримай правову консультацію
• Звернися до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або отримай правову консультацію від юристів, які надають платні послуги, юристів громадських правозахисних організацій, параюристів, юристів, які надають свої послуги на умовах pro bono, юридичних клінік при вищих навчальних закладах тощо.

ЗАПАМ’ЯТАЙ: ТИ МАЄШ ПРАВО вирішити спір самостійно!

Захищай своє право на отримання заробітної плати:

  1. отримати безкоштовну юридичну консультацію в Костопільському бюро правової допомоги (м.Костопіль, вул. Сарненська, 24а),
  2. звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати та про компенсування втрати її частини,
  3. подати скаргу до місцевих управлінь охорони праці,
    райдержадміністрацій, управлінь пенсійного фонду та соц. захисту,
  4. звернутися до суду.зп1зп2зп3зп4

Не отримуєш аліменти?

Як оформити аліменти за взаємною згодою?

Один із батьків може подати заяву за своїм місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про нарахування аліментів на дитину, вказавши розмір та строк. Заява подається особою, яка буде сплачувати аліменти, а не особою, на користь якої сплачуються аліменти.
Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

Чи потрібно підписувати договір?

Такого обов’язку немає, однак батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплат.

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У яких випадках слід звертатися до суду?

У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
У 2018   році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років: • з 1 січня 2017 року – 1355 гривень
• з 1 травня – 1426 гривень
• з 1 грудня – 1492 гривні
віком від 6 до 18 років: • з 1 січня 2017 року – 1689 гривень
• з 1 травня – 1777 гривень
• з 1 грудня – 1860 гривень

Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При досягненні повноліття найстаршою дитиною аліменти будуть стягуватись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Для зміни розміру аліментів стягувач має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.

Той із батьків або інший законний представник дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

  • на 1 дитину – однієї чверті,
  • на 2 дітей – однієї третини,
  • на 3 і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів.

При цьому, розмір аліментів на кожну дитину не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Чи можна змінити розмір аліментів?

Розмір аліментів може бути згодом змінено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Чи можливе дострокове припинення сплати аліментів?

Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби.
За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо) .
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Що робити, якщо один із батьків не платить аліменти добровільно?

Якщо боржник працює або отримує інші доходи, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним пенсії, стипендії та інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна для виконання рішення в примусовому порядку.

Як стягнути аліменти з особи, яка проживає або працює за кордоном?

Україною укладено низку міжнародних договорів з надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах, на підставі яких можливо вирішити питання про стягнення аліментів з особи, яка проживає або працює за кордоном.
Вимоги щодо складання, оформлення та переліку необхідних документів, а також порядку звернення до компетентного органу іноземної держави, визначаються відповідним міжнародним договором, що застосовується у відносинах між Україною та договірною державою, у якій перебуває боржник.

Яка відповідальність за несплату аліментів?

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:
• відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
• майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується;
• виконавець звертається до суду щодо застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.
За злісне ухилення від сплати аліментів (наявності заборгованості понад 3 місяці) боржника може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Для цього стягувачу необхідно звернутися до органів Національної поліції за місцем проживання або реєстрації боржника з повідомленням про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 164 Кримінального кодексу України.
Злісне ухилення від сплати аліментів карається:
• громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин;
• або арештом на строк до 3 місяців;
• або обмеженням волі на строк до 2 років.
Якщо таке діяння вчинене особою, раніше судимою за такий злочин:
• громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин;
• або арештом на строк від 3 до 6 місяців;
• або обмеженням волі на строк від 2 до 3 років.
За ініціативою Мін’юсту до кінця 2017 року відповідальність за несплату аліментів буде законодавчо посилено.

Оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

 Право правопорушника на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення є важливою гарантією захисту прав людини та громадянина.

Це дієвий засіб забезпечення законності та підстава для перевірки обґрунтованості прийнятих у справі рішень. Оскарження сприяє найшвидшому виявленню та виправленню недоліків, що були допущені при розгляді справи, є певним контролем та перевіркою роботи органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Під час розгляду скарги орган (посадова особа), який одержав скаргу, встановлює чи дійсно в діях особи, яка притягається до відповідальності, є склад правопорушення, чи правильно оформлено документи, чи не перевищив орган (посадова особа), який розглянув справу, свої повноваження тощо.

 Відповідно до статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

3) про закриття справи (постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення).

Підставами для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення можуть бути:

  • неповне встановлення необхідних для вирішення справи обставин;
  • недоведеність встановлених обставин;
  • невідповідність висновків обставинам справи;
  • порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права;
  • у випадку, коли справа була розглянута неправомочним органом (посадовою особою), справа надсилається за належністю.

Стаття 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

  • прокурором (прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян);
  • особою, щодо якої її винесено;
  • потерпілим.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії – у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради – у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Згідно ч.4 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

 Щодо строків оскарження, то скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, – протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

 Відповідно до статті 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком:

  • постанов про застосування попередження, передбаченогостаттею 26 цього Кодексу;
  • постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі;
  • у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

 Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (стаття 292 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи)(ст. 293 КУпАП)

Частиною 1 статті 294 КУпАП встановлено, шо постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком

  • постанов про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті;
  • постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбаченістаттею 1853  КУпАП (Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України).

 

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом (ст.296 КупАП).

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

 У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами. Поширення правових знань у рамках проекту сприятиме залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

 Офіційна назва проекту: загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!».

Скорочена назва проекту: ЯМП!

Англійська назва проекту: «I HAVE THE RIGHT!»

Хештег проекту: #ЯМП!

 Мета проекту: підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян.

Ціль проекту: інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб.

 Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

 Тривалість проекту: 3 роки (2017–2019 рр.).

 Старт проекту: відбувся 7 червня 2017 року. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України.

13.09.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення презентувати Національній раді реформ при Президентові України загальнонаціональний проект «Я МАЮ ПРАВО!» та звернутися до Президента з ініціативою оголосити 2018 рік роком реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!».

 Проект впроваджується відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 638-р «Про реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017-2019 роках» та наказу Міністерства юстиції України від 16 серпня 2017 року №2611/5 «Про реалізацію проекту «Я маю право!».

 Охоплення проекту: всі міста України, включаючи віддалені селища, у тому числі ті, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

 Важливий елемент проекту: створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Офіційний веб-сайт проекту: prаvo.minjust.gov.ua

Єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

 Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.

Повідомлення проекту у 2017 році:

  • Не знаєш, як вирішити спір?
  • Забирають бізнес? Відбирають майно?
  • Вимагають хабара за іспит чи навчання?
  • Як оформити договір оренди землі?
  • Як оформити виплату субсидій?
  • Не сплачуєш аліменти? Наслідки.

Цільові аудиторії проекту:

Широкий фокус громадяни України, права яких потребують захисту.

Спеціальні цільові аудиторії, які визначено на 2017 рік на підставі повідомлень:

  • Громадяни, в яких виникає потреба вирішити спір
  • Власники бізнесу та майна
  • Студенти
  • Аграрії та селяни
  • Громадяни, які мають право на субсидію
  • Особи, які мають право на аліменти

За детальнішою інформацією звертатись: Костопільське бюро правової допомоги: м. Костопіль, вул. Сарненська, 24а, тел. (03657) 21

Бюро правової допомоги співпрацює з центром зайнятості

21 червня керівник Костопільського бюро правової допомоги у рамках виконання Меморандуму про співпрацю між Координаційним центром з надання правової допомоги та Державною службою зайнятості взяла участь у семінарі на тему: «Техніка пошуку роботи» в Костопільському районному центрі зайнятості разом із провідним фахівцем центру зайнятості Радіон Наталією.

Мар’яна Шамбір розповіла присутнім про послуги які надає бюро правової допомоги, роз’яснила основні положення Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо категорій які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Присутні отримали роз’яснення щодо переваг легальної зайнятості, юридичний аспект щодо відмінності трудового та цивільно-правового договорів.

Учасники семінару, а це якого були 13 тимчасово безробітних осіб,  мали можливість отримати кваліфіковану конкультацію, роз’яснення окремих питань по зазначеній тематиці.

КОСТОПІЛЬСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ІНФОРМУЄ

 Відповідно до статті 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року (далі – Закон) безоплатна правова допомога – це правова допомога, що гарантується державою, та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Відповідно до зазначеного Закону безоплатна правова допомога поділяється на :

  1. безоплатну первинну правову допомогу, яка полягає в наданні правової інформації, консультацій, роз’яснень з правових питань, складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру) наданні допомоги в доступі до вторинної правової допомоги та медіації.
  2. безоплатну вторинну правову допомогу – яка є видом державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, що включає такі види правових послуг: захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу в судах та інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; оформлення документів процесуального характеру.

Безоплатна правова допомога адвоката у судових справах надається лише тим категоріям осіб, які мають на це право відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» і надали документи, що підтверджують це право.

Насамперед це представники соціально вразливих груп населення: малозабезпечені, пенсіонери,особи з інвалідністю, малолітні та неповнолітні особи, ветерани війни та учасники АТО, внутрішньо переміщені особи, біженці, недієздатні особи та особи з обмеженою дієздатністю.

Разом з тим, за правовою інформацією, консультаціями та отриманням доступу до електронних сервісів Мін`юсту може звернутися кожен.

Для надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги з 1 вересня 2016 року було створено Костопільське бюро правової допомоги.

Для отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги ви можете звертатись з 9 до 18 години у робочі дні (субота, неділя — вихідний) за адресою:

м. Костопіль, вул. Сарненська, 24а, тел. 2-11-13