На шляху до об’єднання

Вчора,16 липня 2019 року, в Рівненській обласній державній адміністрації відбулась робоча зустріч з питання добровільного об’єднання територіальних громад Костопільського району за участі заступника голови облдержадміністрації, заступника співголів регіональної робочої групи Олександра Корнійчука, голови Головинської сільської ради Леонтія Вдовиченка та начальника відділу економічного та інвестиційного розвитку Костопільської райдержадміністрації Віталія Повха, на якій обговорено подальші кроки створення Головинської ОТГ в складі Головинської, Злазненської та Звіздівської сільських рад.

Нагадаємо, що у червні – липні цього року трьома сільськими радами проведено громадські обговорення та прийняті рішення про схвалення проекту рішення про добровільне об’єднання територіальних громад,  а на сьогодні триває процес отримання  висновку ОДА щодо відповідності схвалених проектів рішень Конституції та законам України.

«Не гарантую, що новий парламент просякне ідеями децентралізації, але можу передбачати, що він довго не протримається, якщо цього не відбудеться», - Юрій Ганущак

Презентуючи наприкінці січня цього року оновлений план дій щодо реформи децентралізації, Володимир Гройсман оголосив, що «уряд ініціює наступний етап змін». Одним з перших кроків цього етапу стало створення при обласних адміністраціях спеціальних комісій, які повинні готувати адміністративно-територіальну реформу. Баритися не можна, адже місцеві вибори 2020 року мають відбутися вже на новій територіальній основі. Як працюють ці комісії і чи є майбутнє у другого етапу реформи за близького перезавантаження парламенту, порталу «Децентралізація» розповів директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак.

Проблема 2020

У чому полягає новий етап децентралізації, про який говорив Володимир Гройсман?

– Реформа децентралізації передбачає, що більшість повноважень публічної влади перейде до самоврядування, а держава лише контролюватиме діяльність самоврядних органів. Цей момент, до речі, зафіксовано у ст. 19, ч.2 Конституції України: «Орган державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Тобто якщо  створюється орган місцевого самоврядування на будь-якому рівні, це його стосується. І йому не потрібні розпорядження міністерства чи уряду: він має керувати сам, але у межах законодавства. Міністерство та уряд повинні лише регулювати діяльність органів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування та органи державної виконавчої влади мають зустрічатися лише в одному місці: у суді, і тільки у тому випадку, коли органи місцевого самоврядування порушують закон. Й ані голова  уряду, ані майбутній префект не повинні казати місцевій владі: «Роби так і так!» От якщо вони вважатимуть, що місцева влада порушила закон, інша річ. Тоді їм треба звертатися до суду, який винесе вердикт, чи законне рішення органу місцевого самоврядування. Така свобода дає можливість органам місцевої влади розвиватися.

Це чудова модель. Але багато хто непокоїться, чи продовжить Україна рухатися до неї з новим президентом та з новим парламентом?

– Добрі, та ще й вистраждані ідеї, народившись, не можуть просто так зникнути. Реформа децентралізації почалася не у 2014 році, а у 2005-му. Адже саме тоді над нею почали працювати. Концепція реформи 2014 року встановила певні напрямки та віхи, і тепер будь-яка нова влада має визначити своє ставлення до них. Якщо цей документ новій владі не підходить, вона має сказати про це насамперед жителям об’єднаних громад, які вже відчули, що таке свобода прийняття рішень. Чесно кажучи, не думаю, що хтось зараз на це наважиться…

Але ж реформа потребує не тільки згоди уряду, але й його сприяння. Ви, приміром не раз казали, що коли до 2020 року Україна не перейде на нову адміністративно-територіальну основу, може трапитися колапс. Бо держава не справитися із забезпеченням водночас старих та нових управлінських структур.

– Середньостатистичний народний депутат хоче мати успіх при мінімумі ризиків. А реформа децентралізації – однозначно успішна, і жодному депутату немає сенсу заявляти, що децентралізація – це погано. Адже ось вони – нові дороги та школи. Так, для того, аби зайти до парламенту, використовуючи, приміром, протестні настрої, деякі особи та лояльні до них ЗМІ активно розповідали про «зубожіння», називаючи біле – чорним. Але вже у парламенті їм треба показати виборцям, що вони досягають успіху. І, власне, децентралізація є інструментом, за допомогою якого стовідсотково можна цього успіху досягти. Тому новий парламент невдовзі після початку своєї роботи, бажаючи показати себе кращим від попереднього, цілком може прийняти вистражданий закон «Про засади адміністративно-територіального устрою», розблокувавши таким чином «проблему 2020». Отже, я у цьому відношенні оптиміст: переконаний, що у грудні ми матимемо цей закон.

Презентуючи оновлений план дій щодо реформи, Володимир Гройсман наголосив, що більшість змін необхідно закріпити у Конституції. Наскільки можливі конституційні зміни за умови осіннього переформатування парламенту?

– Я не можу гарантувати, що новий парламент обов’язково просякне ідеями децентралізації, але я можу передбачати, що він довго не протримається, якщо цього не відбудеться. Це ж стосується і нового президента.

Про обласні комісії, які творять майбутнє

На початку лютого Володимир Гройсман наказав створити при обласних адміністраціях спеціальні комісії – для впровадження другого етапу реформи. Що це за комісії і чим конкретно вони займаються?

– У жовтні 2020 року ми повинні мати нову карту України, територія якої повністю вкрита об’єднаними громадами. Закон про добровільне об’єднання передбачав участь обласних рад у формуванні перспективних планів, але не всюди ці ради обрали найкращу конфігурацію для ОТГ. Громади часто створювали за бізнесовими, політичними ті іншими особистими інтересами місцевих еліт. Через це подекуди виникли, з одного боку, слабкі та неспроможні громади, а з іншого – дуже потужні, але маленькі, які відмовилися брати до себе бідні довколишні села. Держава ж зацікавлена у гармонійному розвитку всіх своїх територій. Тому усі громади треба проінспектувати на предмет певних критеріїв, які загалом і складають поняття спроможності. Це величезна робота, і новостворені комісії, якраз мають нею займатися. Створення нової мапи спроможних громад – ідеального перспективного плану області, без білих плям, необ’єднаних сільрад та неспроможних громад – це їхні Альфа і Омега. А наступною задачею новостворених комісій є формування укрупнених районів, тобто, по суті, узгодження на місцях меж цих районів.

Чим нові обласні комісії відрізняються від тих, що аналізували та погоджували перспективні плани створення об’єднаних громад?

– Задачею тих перших комісій було запустити реформу, створивши бодай якісь об’єднані громади. Тепер усі вже розуміють, що ОТГ, створені не за методикою, запропонованою Міністерством регіонального розвитку, працювати не будуть. До того ж, перспективний план – це певне бачення майбутньої перспективи, а оцінка спроможності – це перелік об’єктивних критеріїв. Отже, акценти тут дещо різні.

Чи усі області вже створили такі комісії?

– Точно знаю, що комісію досі не створили у Закарпатській області, яка через особисту позицію її колишнього очільника Геннадія Москаля і відвертий саботаж з його боку фактично залишилася поза реформою децентралізації. Ця область зараз розглядається як контрольна, по відношенню до якої порівнюються здобутки всіх інших областей. Хочу сказати, що після відставки пана Москаля я отримав із Закарпаття кілька позитивних сигналів, які дозволяють мені висловлювати обережний оптимізм. Я сподіваюся, що Закарпатська обласна рада вже наступного місяця таки схвалить перспективний план. Принаймні, до мене вже зверталися за консультаціями щодо його формування.

Ви безпосередньо інспектуєте новостворені комісії під час своїх подорожей областями?

– Я би так не сказав. Я не посадова особа, щоб когось інспектувати. Але справді зараз багато їжджу по регіонах і доношу до членів комісій думку, що саме вони творять майбутнє, за яке їм точно не буде соромно перед онуками. Отже, я не стільки розповідаю, що робити, скільки розповідаю, чому робити – саме так, як запропоновано урядом. Для людей, які переконують інших, це дуже важливо. Адже головна робота працівників комісій – спілкування з людьми. Вони дуже часто виїжджають до того чи іншого району, радяться, проводять консультації.

Існування білих плям на перспективних планах областей не є випадковістю. Зазвичай це наслідок впливу місцевого бізнесу, з тих чи інших причин не зацікавленого у формуванні об’єднаних громад. Чи можуть працівники комісій вплинути на тих, хто перешкоджають реформі?

– Сила реформи децентралізації у математичній точності усіх її положень. Ось, приміром, десь створюють громаду під одного фермера. Чи буде він сплачувати податки у повному обсязі? Навряд чи. Навіщо це монополісту? І більшість місцевої ради виявляться його ставлениками. Тому методика створення ОТГ вимагає: площа громади має бути щонайменше 200 кв. км. На такій території точно буде не один, а кілька порівняно крупних бізнесменів, які не зможуть домовлятися між собою, бо конкуруватимуть одне з одним. Наступна позиція: уявіть, що на рівні області вирішили підіграти одному з бізнесменів, створивши під нього неспроможну маленьку депресивну громаду. І тепер ця громада є головним болем, власне, обласного керівництва, яке має відповідати за неї, витрачаючи кошти з обласного бюджету для підтриманні її життєдіяльності. Ось що означає не слідувати методиці формування громад…

Чи достатньо для роботи комісій законодавчого забезпечення?

– Робота комісій значно пришвидшилася б, якби для цього була повністю готова законодавча база. Однак ми маємо бути свідомі того, що усі реформи адміністративно-територіального устрою робляться покроково. Тобто треба зробити кілька кроків, подивитися, що правильно, а що ні; що працює, а що ні, і відповідно до цього скоригувати законодавство. Прийняти усі потрібні закони наперед не вдасться. Саме покроково ми і рухалися до недавнього часу, поки парламент не почав ігнорувати законопроекти, які стосуються децентралізації – насамперед через політиканство. Через це накопичилося чимало проблем, які давно мали би бути вирішеними. Наприклад, проблема повсюдності місцевого самоврядування. Нам потрібен закон, який передбачає планування територій у межах юрисдикції громади для управління територією. Зрештою, для того, щоб було створено мапу громад та районів, теж потрібен закон.

Обласні адміністрації належать до президентської вертикалі. Чи зможуть ці комісії виконувати взяті на себе функції після заміни очільників ОДА?

– У законодавстві ніде не сказано, що місцеві державні адміністрації – це президентська вертикаль. Так, голів ОДА призначає президент, але за поданням уряду. Якщо уряд не зробить подання, то і президент нікого не призначить. Отже, не все так однозначно. І взагалі, я вважаю, що місцеві державні адміністрації потрібно переводити в оперативне управління уряду.

Про нові великі райони

Ви сказали, що новостворені комісії працюватимуть над формуванням нових районів. Як просувається робота у цьому напрямку?

– Треба насамперед зауважити, що райони в Україні було створено штучно у 1960-х роках. Причому створювали їх навіть не за кількістю населення, а за кількістю членів комуністичної партії. Через це з’явилися як невиправдано маленькі райони, так і райони, розтягнуті на 100 і більше кілометрів… Тепер цю помилку треба виправити. Межі укрупнених районів повинні йти по межах нових ОТГ. Тобто спершу треба створити мапу області, повністю вкриту об’єднаними громадами, і тільки тоді можна буде серйозно говорити про зміни на районному рівні. Однак певні напрацювання обласні комісії вже мають. У деяких випадках межі нових районів частково співпадають з межами існуючих, в інших випадках – навпаки.

Серед нових завдань уряду прем’єр-міністр визначив «завдання щодо затвердження нової територіальної основи країни – 100 спроможних районів». Які шанси виконати це завдання?

– На жаль, до 1 січня наступного року нам аж ніяк не вдасться створити 100 нових, укрупнених районів. Але я хотів би, щоб з 1 січня цей процес запустили хоча б в одній області і хоча б у тій частині, яка стосується територіальної організації виконавчої влади. Я маю на увазі насамперед реформування районних адміністрацій, які тепер часто не мають чим займатися, бо більшість майна перейшло до об’єднаних громад. Нам потрібен пілотний проект. Тому що запуск одразу всіх нових районів з січня 2021 року без відпрацювання взаємодії органів виконавчої влади на території однієї-двох областей має чимало ризиків.

А які області вже готові стати пілотними у створенні нових районів?

– Тут треба почати з вимог. По-перше, в таких областях має бути найменше районів, у яких не створено жодної ОТГ. По-друге, керівництво областей має бути налаштованим до змін, усіляко підтримуючи їх. По-третє, таку ж позицію повинні займати і місцеві еліти, дійшовши згоди щодо центрів та меж нових районів. По-четверте, галузеві управління повинні хоча б змиритися з переформатуванням їх органів в області. І нарешті, по-п’яте, ці області не повинні бути бідними, бо зміни потребуватимуть певних коштів. Таким критеріям вже загалом відповідають Запорізька, Житомирська та Хмельницька області. Я міг би назвати і Чернігівську область, але, на жаль, еліти на півночі області ніяк не можуть визначитися із тим, де буде центр нового району. Полтавщина дуже непогано підготувалася у частині реформи медицини ІІ рівня, але громади області є загалом нерівномірно розташованими і потребують вдосконалення.

На початку реформи ви казали, що основою нових районів стануть госпітальні округи.

– Тут треба дещо уточнити. Між госпітальними округами та новими районами таки є певна різниця. Метою створення госпітальних округів є надання якісних медичних послуг ІІ рівня. Тому не так вже й важливо, де буде центр госпітального округу. Може, наприклад, трапитися так, що три лікарні інтенсивного лікування округу поділять між собою певні лікувальні напрямки і не конкуруватимуть між собою. Але для району як адміністративно-територіальної одиниці питання центру є надзвичайно важливим. Адже саме у такому центрі повинна викохуватися адміністративна еліта. Ось, наприклад, у Херсонській області 4 госпітальних округи. Серед них є Бериславський госпітальний округ, хоча місто Берислав знаходиться лише у 30 км від Каховки. Проте дорога від Бериславу до Каховки йде через Дніпро по дамбі, а медичні послуги ІІ рівня краще не розділяти великою рікою, яка у критичний момент може перетворитися у нездоланну перешкоду. Зате з точки зору формування нового району, Дніпро не є перешкодою. Бо за будь-яких умов керівництво району зможе ефективно управляти районними підрозділами на іншому березі Дніпра.

Про потенціал для добровільного об’єднання

Ви багато спілкуєтеся з командами Центрів розвитку місцевого самоврядування, посадовими особами… Що вони розповідають про можливості добровільного об’єднання громад? Ці можливості ще не вичерпано?

– Ми маємо зараз близько 900 громад, але, на превеликий жаль, багато з них не відповідають методиці. Якщо підходити до реформи із жорсткими мірками, то у цілій Україні мало би бути не більше, ніж 1100 ОТГ. Якщо ставитися до цього питання м’якше, то має постати близько 1 500 ОТГ. На жаль, кількість необ’єднаних сільських, селищних та міських територіальних громад досі залишається достатньо великою. Однак радує те, що противники об’єднання практично вичерпали свій емоційний потенціал, а пасіонарії використали усі свої можливості. Тобто ті, хто хотіли себе реалізувати, зробили це. А інших мені не шкода.

Отже, коли розпочнеться другий етап реформи, спротиву не буде?

– Так, бо всі жителі необ’єднаних громад знають: їхні керівники мали достатньо можливостей об’єднатися за будь-якою конфігурацією. Тут треба зазначити, що ті сільські, селищні та міські голови, які не прийняли рішення щодо об’єднання, швидше за все, програють вибори. Бо їхні політичні опоненти однозначно закидатимуть їм втрату мільйонів гривень хоча б тільки інфраструктурної субвенції.

А районні адміністрації не чинитимуть спротив примусовому об’єднанню?

– Вони з кожним місяцем втрачають свій вплив на райони. І найкращі фахівці вже, як правило, пішли звідти до об’єднаних громад. У перший рік об’єднань, тобто у 2015 році, все було по-іншому. Тоді на об’єднання йшли тільки «навіжені», бо вони не знали, що з цього вийде і дуже ризикували. І саме вони отримали найбільше бонусів, бо їх було тільки 159. У другий рік реформи об’єднувалися вже розумні. Вони добре все підрахували і перевірили на громадах першої хвилі. На третій рік об’єднувалися завбачливі, які зрозуміли, що буде, якщо вони проігнорують реформу. Цьогоріч на об’єднання йдуть ті, які за різних обставин не могли зробити цього раніше. Отже цей потік майже вичерпано. А тиск знизу залишається. У цих умовах районні адміністрації, які стають дедалі слабшими, суттєво перешкоджати реформі не зможуть.

Про місцеві референдуми

Як би ви прокоментували наступну фразу Володимира Гройсмана: «Потрібно розвивати форми прямого народовладдя – вдосконалити виборче законодавство і вибудувати механізми проведення місцевих референдумів, аби громадяни мали можливості висловити свою позицію і приймати рішення не від виборів до виборів, а в процесі життя». Про які саме вдосконалення йдеться?

– Керівники об’єднаних громад не бояться спілкуватися з людьми, бо це було обов’язковим елементом перемоги на місцевих виборах. Такі керівники активно вдаються до запровадження бюджетів участі, проведення громадських слухань, до співпраці з громадськими активістами тощо. Навряд чи цим керівникам ще й потрібні референдуми. До того ж, я маю щодо референдумів певну пересторогу. Референдум потрібен лише слабкій місцевій раді, яка хоче уникнути відповідальності за те чи інше своє рішення.

А може навпаки: завдяки референдуму люди можуть змусити раду виконати те, що їм потрібно?

– Для цього людям цілком достатньо інших інструментів. Наприклад, громадських слухань, загальних зборів або навіть звичайного опитування, яке, завдяки сучасним технологіям, тепер досить легко проводити. Воно за визначенням носить дорадчий характер і може схилити раду на той чи інший бік. Натомість референдуми відкривають широкі можливості для маніпулювання громадською думкою.

А як же позитивний досвід Швейцарії?

– Це радше виняток, ніж правило. Референдум у Нідерландах щодо затвердження Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною, а також Brexit, показують, як за допомогою цього інструменту можна легко знищити найміцніші фортеці демократії. Практика така, що багато мислячих людей не ходять на референдуми, відчуваючи, що ними маніпулюють. А ті, хто цього не відчувають, якраз йдуть і голосують так, як потрібно ляльководам. Демократичне суспільство вимагає від людей, які приймають рішення, високого рівня освіченості та розуміння власної відповідальності. На мою думку, вдаватися до референдуму можна тільки коли є бездіяльність місцевої ради. Тобто якщо вона не приймає рішень, з питань, визначених законом, жителі повинні мати можливість проголосувати про недовіру такій раді. Але якщо закон про референдум таки конче мусить бути, я би вказав у ньому не перелік питань, які не можуть виноситися на референдум, а навпаки – перелік питань, які можуть виноситися на референдум. Щоб під виглядом народовладдя нам знову не підсунули сепаратизм.

На шляху до утворення Головинської ОТГ

18 квітня 2019 року під головуванням Олександра Середи, голови Костопільської райдержадміністрації, та Сергія Ткачука, голови Костопільської районної ради, відбулося засідання районної робочої групи щодо підготовки перспективного плану формування територій громад Костопільського району, де було розглянуто лист Головинської сільської ради щодо утворення Головинської ОТГ у складі Головинської, Злазненської, Звіздівської сільських рад, а також питання про затвердження змін до перспективного плану формування громад Костопільського району та надання пропозицій щодо внесення відповідних змін до Плану формування територій громад Рівненської області.

Інформуємо, що Головинською сільською радою 12 лютого 2019 року прийнято рішення № 890 «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад», відповідно до якого було надано згоду на добровільне об’єднання територіальних громад сіл Головинської сільської ради з територіальними громадами Злазненської та Звіздівської сільських рад з центром у селі Головин та розпочато процедуру об’єднання.

Злазненською сільською радою проведено громадське обговорення та прийнято рішення від 08 квітня 2019 року № 204 «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи».

Звіздівською сільською радою також проведено громадське обговорення та прийнято рішення від 11 квітня 2019 року № 461 «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи».

Як зазначив Олександр Середа: «Всі сільські ради прийняли відповідні рішення, які необхідні для початку процедури об’єднання, тому є необхідність внести зміни до перспективного Плану формування територій громад району та звернутись до облдержадміністрації з метою внесення аналогічних змін до перспективного Плану формування територій громад Рівненської області».

У ході засідання одноголосно було підтримано пропозицію голови райдержадміністрації та прийнято відповідні  зміни до перспективного плану формування громад району з утворенням Головинської об’єднаної територіальної громади в складі Головинської, Злазненської, Звіздівської сільських рад з центром у с. Головин.

До відома: Відповідно до перспективного плану формування територій громад Рівненської області, схваленого рішенням обласної ради від 11 вересня 2015 року № 1542 (із змінами), на території району планується утворити 5 об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ):

  1. Пісківська ОТГ (Пісківська та Пеньківська сільські ради) з центром у селі Пісків.
  2. Деражненська ОТГ (Деражненська, Постійненська, Дюксинська, Головинська, Звіздівська, Злазненська сільські ради) з центром у селі Деражне.
  3. Малолюбашанська ОТГ (Малолюбашанська, Мащанська, Мирненська сільські ради) з центром у селі М. Любаша.
  4. Великомидська ОТГ (Великомидська, Гутянська, Маломидська, Великостидинська, Малостидинська сільські ради) з центром у с. В. Мидськ.
  5. Костопільська ОТГ (Костопільська міська рада, Підлужненська, Золотолинська, Яполотська сільські ради) з центром у місті Костопіль.

На сьогоднішній день у Костопільському районі вже утворено 3 сільські об’єднані територіальні громади: Пісківську, Деражненську та Малолюбашанську.

Ознайомитись із протоколом засідання можна в рубриці «Децентралізація та об’єднання громад».

Протокол від 18.04.2019
Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського району
Поки актуальний принцип добровільності у створенні об’єднаних громад - ним варто скористатися

Затвердження нової територіальної основи для діяльності органів влади на рівні громад – найперше завдання нового етапу реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізації). Перефразовуючи це завдання – у найближчі роки необхідно створити спроможні об’єднані громади по всій території України, не залишаючи поза увагою жодного населеного пункту.

Оскільки реформа є політикою держави, то й впроваджується на місцях органами державної виконавчої влади – районними та обласними державними адміністраціями у партнерстві з місцевим самоврядуванням та громадськістю. Найпершим їхнім завданням є роз’яснювальна робота серед населення суті та переваг реформи, а також моделювання майбутніх об’єднаних громад, виходячи з розрахунків, що саме у такому форматі громада справді буде здатною вирішувати питання місцевого значення. І тут для місцевих адміністрацій роботи чимало, якщо виходити з того, що в 2020 році чергові місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад.

У Мінрегіоні проаналізували ситуацію в областях щодо формування спроможних громад. Дані свідчать, що 6789 громад в Україні поки не ввійшли до складу об’єднаних. 16% від цієї кількості або 1795 громад взагалі не передбачені перспективними планами регіонів як такі, що можуть в майбутньому ввійти до складу об’єднаних громад. Є і такі громади, які об’єдналися, але області досі цього не внесли у перспективні плани.  Останнє має значення при визнанні державою спроможності громади, що впливає на її перехід на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.

4994 громад з тих, які ще не об’єдналися, є у перспективним планах областей. Серед них 558 громад визначені, як адміністративні центри майбутніх об’єднаних громад.

«Ці цифри говорять, що обласним державним адміністраціям необхідно, що називається, «ще на вчора» завершити формування перспективних планів громад, які б покривали всю територію кожної  області», – вважають у Мінрегіоні.

За даними Міністерства, лише 8 областей мають стовідсоткові перспективні плани – Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Рівненська, Харківська, Хмельницька. Решту областей мають перспективні плани з різним рівнем покриття ними територій – від 30% до 99,8%. І тільки Закарпатська область взагалі не має перспективного плану формування територій громад.

У Мінрегіоні наголошують, що при правильному підході і злагодженій роботі місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування роботу над перспективними планами можна завершити у найближчий час.

«Щоб кадрово підсилити цю роботу, в свій час ми створили регіональні центри розвитку місцевого самоврядування. Ми проаналізували кожну область і визначили рекомендаційні адміністративні центри майбутніх об’єднаних громад. Щоб полегшити роботу над розрахунками спроможності громад, створили електронний бюджетний калькулятор. Зараз його оновлюємо, виходячи із змін до бюджетного законодавства. Скрізь працюють експертні групи, як допомагають у роз’ясненні суті реформи, її переваг, допомагають у підготовці необхідних документів для об’єднання, а після – у становленні об’єднаної громади. Якщо ще чогось не вистачає, щоб завершити належним чином цю роботу, то про це необхідно сказати. Але сьогодні достатньо сил і ресурсів, щоб сформувати остаточні перспективні плани громад областей, щоб пришвидшити процес добровільного об’єднання громад. Бо час, коли доведеться державі поставити крапку, невпинно наближається», – прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Як відомо, якщо громади обєднуються відповідно до методики формування громад і перспективного плану, держава надає їм фінансову підтримку на розвиток інфраструктури. За ці кошти ОТГ ремонтують дороги, будівлі шкіл, дитячих садків, будують водогони, закуповують комунальну техніку і вирішують багато інших питань, які накопичувалися роками. Держава не приховувала, що така фінансова підтримка є своєрідним заохоченням до прийняття відповідального рішення. Чи зможуть отримати таку підтримку ті громади, які з часом держава змушена буде об’єднати в адміністративний спосіб,  залишається питанням.

В Україні загалом створено 878 ОТГ, до складу яких ввійшли більше 4 тисяч місцевих рад. Решті громад варто поспішити, якщо вони хочуть отримати і свою частку фінансової допомоги від держави. Поки актуальний принцип добровільності у створенні об’єднаних громад –  ним варто скористатися.

До речі, Урядовий портал опублікував розпорядження Кабінету Міністрів України, яким затвердив план заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019—2021 роки

Уряд оприлюднив розпорядження про план заходів з реалізації нового етапу децентралізації
new_logo_dec-7be335b678c8d0a294ea4f88aac02952606cc2013b8c1b9e63d37e7b924f332fНа Урядовому порталі з’явився текст розпорядження Кабінету Міністрів України, яким Уряд затвердив план заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки.

План містить шість головних завдань:

  1. Формування нової територіальної основи для діяльності органів влади на рівні громад і районів.
  2. Передача повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та їх розмежування за принципом субсидіарності.
  3. Створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування.
  4. Формування ефективної системи служби в органах місцевого самоврядування.
  5. Упорядкування системи державного контролю та нагляду за законністю діяльності органів місцевого самоврядування.
  6. Розвиток форм прямого народовладдя: виборів, референдумів.

«Для виконання цих завдань необхідні рішення Верховної Ради, Кабінету Міністрів, сприяння профільних асоціацій, експертів, міжнародних партнерів. Важливі також зусилля регіональної і місцевої влади, які ще мають час, щоб самостійно прийняти рішення про об’єднання громад», – прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він зазначив, що реформа довела свою ефективність, бо її результати можна побачити чи не в кожній громаді в країні. «Громади, які скористалися можливостями реформи раніше, мають більші досягнення і вже серйозно випереджають у розвитку тих, хто усе ще вагається або не здатен прийняти рішення про об’єднання зусиль з сусідами. І тут мова не лише про будівництва та ремонти в ОТГ та містах. Набагато ціннішим є знання і досвід, набуті лідерами спроможних громад за роки роботи у нових умовах – з широкими повноваженнями, значними ресурсами і відповідальністю перед людьми», – вважає перший заступник Міністра.

Він наголосив, що у необхідності продовження децентралізації не сумнівається вже ніхто, за виключенням хіба що тих, хто звик ставити власні інтереси вище інтересів мешканців громад. «Отже приводів зупиняти реформу немає. Настав час приймати консолідовані і швидкі рішення у питаннях, важливість і необхідність яких безсумнівна», – зазначив В’ячеслав Негода.

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

На Спільноті практик відкрито зарахування на е-курс “Управління проектами – 8”

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO запрошує представників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, депутатів місцевих рад, лідерів громад та активістів громадського сектору до участі у дистанційному (електронному) курсі «Управління проектами місцевого розвитку-8» на онлайн-платформі «Спільнота практик: сталий розвиток».

Читати далі→http://despro.org.ua/news/news/?ELEMENT_ID=2016

ДФС надаватиме органам місцевого самоврядування інформацію по платниках податків
У змінах до Податкового кодексу України враховано запропоновані експертами Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні пропозиції щодо надання контролюючими органами інформації органам місцевого самоврядування про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, а також податкової заборгованості у розрізі окремих платників.

Зокрема враховано пропозиції експертів щодо надання інформації по всіх податках і зборах, які надходять до відповідного місцевого бюджету (загальнодержавних та місцевих), а не лише по місцевих податках і зборах.

«Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

  • про суми нарахованих та сплачених, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
  • про суми списаного податкового боргу; розстрочені і відстрочені суми податкового боргу і грошових зобов’язань платників податків; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу», – визначено законодавчими змінами.

Також передбачається, що вказана звітність надаватиметься контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування».

Експерт Яніна Казюк прокоментувала, що законодавчі зміни нададуть можливість органам місцевого самоврядування більш ефективно реалізовувати надані їм повноваження у сфері бюджету та фінансів шляхом моніторингу виконання податкових зобов’язань платниками податків та зборів, які здійснюють господарську діяльність на території відповідної громади.

Вдосконалення обміну інформацією між органами ДФС та органами місцевого самоврядування відповідає вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та стратегічним напрямкам реформування системи управління державними фінансами і є одним із інструментів для її реалізації.

5 аргументів противників децентралізації та відповіді на них
Цю словесну дуель вдалося зафіксувати під час дебатів від DESPRO на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися?», які проходили у Полтаві.

Чергові, вже шості дебати на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися», які спільно організували Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO та Мінрегіон, несподівано відзначилися доволі слабкою активністю залу. Наприклад, на запитання: «Чи спостерігається сьогодні знелюднення сільських територій у вашому районі?» відповідали тільки  112 зі 130-ти осіб, які отримали спеціальні портативні пульти. А на запитання: «Чи спроможні сьогодні  ваші місцеві ради створювати нові робочі місця і нарощувати доходи до бюджетів?» дали відповідь тільки 90 учасників дебатів. (При цьому з тих, хто таки голосували, на перше питання позитивно відповіли 89%, а на друге – 26%).

Читати далі →https://decentralization.gov.ua/news/9982

Адміністративне рішення про утворення нового устрою громад і районів є незворотнім
Головне питання Всеукраїнської наради-семінару для представників органів місцевого самоврядування, що пройшла в селищі Затока на Одещині, стосувалося процесу децентралізації і, зокрема, створення нового адміністративно-територіального устрою.

Основна дискусія точилася навколо того, як запобігти конфлікту компетенцій між районними радами, об’єднаними територіальними громадами та районними державними адміністраціями. Учасники заходу погоджуються, що настав час вирішувати це питання, бо воно поступово переростає в серйозну проблему…

Про можливі шляхи завершення процесу формування спроможних громад та реформування районів портал «Децентралізація» поспілкувався з першим заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеславом Негодою.

Чому тема компетенцій та повноважень районів і об’єднаних громад стала головною в обговоренні?

Темпи утворення все нових об’єднаних громад не знижуються. Також все більше громад приєднуються до міст обласного значення та до ОТГ. Більшість повноважень та фінансових ресурсів переходять до цих спроможних громад. Фактично в межах районів, крім райрад і райдержадміністрацій, утворюються юридично незалежні від районної ланки органи місцевого самоврядування спроможних громад. При цьому, функції та компетенції районів законодавчо не змінюються, залишається старий районний поділ. Це призводить до правових колізій і політичних конфліктів між цими трьома різними за природою суб’єктами публічної влади. Звідси виникають проблеми в системі управління та комплексного соціально-економічного розвитку територій районів.

Тобто в усіх районах, де створюються чи вже є об’єднані громади, так чи інакше маємо локальний конфлікт?

Де керівники органів місцевої влади більше дбають про розвиток та добробут людей, а не керуються особистими амбіціями, там знаходять порозуміння і працюють на спільний результат. Але такі приклади, швидше, поодинокі. У більшості випадків представники об’єднаних громад, окрилені новими можливостями та певною незалежністю, не вважають за потрібне співпрацювати з районною ланкою влади, а представники райрад та РДА не можуть змиритися з втратою адміністративного, фінансового впливу на громади, якими вони ще вчора «керували».

І особливо це актуально для районів більша частина територій яких вже в об’єднаних громадах.

Дійсно, вже маємо 17 районів, територія яких на 100% покрита ОТГ. Там районний рівень влади по факту майже повністю втратив свої функції. У 137 районах об’єднані громади займають понад 50% території. Громади продовжують об’єднуватися, отже кількість таких районів зростатиме, що призведе до нових локальних міжвладних конфліктів. Тривале продовження владних протистоянь на все більшій території не йде на користь місцевому розвитку, не виправдовує очікувань людей і створює передумови для дискредитації реформи з децентралізації.

Чи є підстави сподіватися, що базовий рівень, тобто 100% спроможних громад сформуються добровільно і після цього можна буде перейти до формування нового районного рівня?

Ні, усі громади добровільно не об’єднаються. Це нереально, навіть якщо б не було опору з боку окремих районних чи обласних (згадаємо Закарпаття) органів влади, а також політиків та бізнес-груп. Все одно залишиться чимало тих, хто вріс у стару систему, кому комфортно і не хочеться жодних змін. З іншого боку, не можна допустити, щоб ця територіально-правова невизначеність закріпилася після чергових місцевих виборів у 2020 році. Місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і районів.

Чи потрібні для цього зміни до Конституції?

Так, вони забезпечили б комплексність реформи та її незворотність. Але навіть якщо зміни до Конституції не приймуть, уникнути законодавчого регулювання і впорядкування системи територіальної організації влади вже неможливо.

І йдеться не про один закон, а цілий пакет базового законодавства: про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування, про територіальні органи виконавчої влади, про зміни до податкового, бюджетного, земельного кодексів, про комунальне майно, про місцеві вибори, про державний нагляд тощо.

Що необхідно прийняти якнайшвидше?

Увесь цей пакет законодавства важливий, але першочерговими є закони, які б визначили основи адміністративно-територіального устрою на рівні громад і районів.

Для цього необхідно об’єднати зусилля органів місцевого самоврядування (особливо обласних рад), обласних державних адміністрацій, уряду та парламенту. Це є спільною відповідальністю перед громадянами, які чекають ефективного врядування, дієвої виконавчої влади, здатної забезпечити сталий розвиток громад та територій.

Ми вже визнали, що чинна система територіальної організації влади застаріла і повністю себе вичерпала, вона не відповідає тим складним завданням та новим викликам, які стоять перед державою, економікою, новими соціальними стандартами життя громадян. Тепер маємо змінити цю систему.

Від учасників наради-семінару часто чули, що процес добровільності формування громад вичерпує себе і необхідно приймати адміністративні рішення. Як це зробити технічно, ніби, зрозуміло, а політично?

Дійсно, учасники заходу, а це близько 320 представників всіх рівнів органів місцевого самоврядування, зазначають, що районні органи влади і громади все більше схиляються до якнайшвидшого вирішення цього питання, оскільки конфлікт компетенцій та невпевненість негативно впливають на роботу.

Вважаю, що в першу чергу політичний діалог має відбутися в областях. Основою для цього мали б стати перспективні плани формування спроможних громад, схвалені обласними радами. І вони повинні розроблятися на основі урядової методики. Поки що ні один з них повністю не відповідає цій методиці і вимагає суттєвого доопрацювання.

Але є області, які вже зараз могли б стати першими у затвердженні на рівні парламенту адміністративно-територіального устрою громад і районів. Ще до виборів 2020 року у таких областях можна було б упорядкувати систему територіальних органів виконавчої влади.

Навіщо комусь брати перший удар на себе? А як же традиційне – почекати, подивитися, як це вийде в інших?

Тому що це вигідно. Першопроходьці, безперечно, будуть у виграші, як це було з об’єднаними громадами, особливо тими, що утворилися в 2015 році.

Ресурси, які вивільняться в результаті оптимізації місцевих органів влади, гарантовано залишалися б в областях і їх можна було б спрямувати на інші потреби. Але головне, що за рахунок нової системи управління в області сформуються більш сприятливі умови для розвитку і суттєво збільшиться мотивація. В такі стабільні регіони з більшим бажанням піде інвестор.

Отже слово за регіонами, які рухаються в майбутнє, а не чіпляються за минуле.

Довідка:

В Україні вже утворено 831 ОТГ, у 705 з яких перші місцеві вибори вже відбулися, 126 – очікують рішень ЦВК про призначення виборів.

Крім того, 123 територіальні громади вже приєдналися до 73 створених ОТГ та міст обласного значення.

Загалом в процеси об’єднання та приєднання завершили 3796 територіальних громад.

Площа територій ОТГ становить понад 200 тис. кв. км або близько 36% від загальної площі України (без урахування тимчасово окупованих територій).

Процес формування спроможних громад триває. Ще 17 новоутворених ОТГ та 27 територіальних громад очікують висновку облдержадміністрацій щодо відповідності своїх рішень Конституції та законам України.

У 351 районі вже утворені ОТГ, у 17 районах 100% території покрито ОТГ. Лише 114 районів не мають ОТГ (без урахування 25 районів окупованих територій).

Таким чином, зі створенням ОТГ, відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», утворилися нові адміністративно-територіальні одиниці базового рівня.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України» (реєстр. #8051 від 22.02.208), який визначає засади адміністративно-територіального устрою України, порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адмінтеродиниць. Прийняття Закону дозволить врегулювати питання щодо порядку встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів і віднесення їх до певних категорій.

У разі його прийняття відкриється можливість прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій України, або двадцять чотири закони про адміністративно-територіальний устрій областей.

ОТГ Костопільщини отримають субвенцію на формування інфраструктури

Уряд затвердив розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2018 році.

Розмір субвенції складає 1,9 млрд. грн. Кошти розподіляються між 665 об’єднаними громадами, створеними у 2015—2017 роках, пропорційно до площі території та кількості сільського населення у таких територіальних громадах з рівною вагою обох цих факторів.

Кошти субвенції можуть бути спрямовані на розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації; підвищення якості надання адміністративних послуг; створення сучасних систем організації управління громадою; реконструкцію, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ об’єднаних територіальних громад; нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, мостів, переходів комунальної власності; закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення; здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту тощо.

ОТГ Костопільщини, а саме:  Малолюбашанська ОТГ із державного бюджету на розвиток власної інфраструктури у 2018 році отримає 3947,3 тис. грн. субвенції; Пісківська ОТГ –  1394,4 тис. грн. та Деражненська ОТГ  – 3020,4 тис. грн.

Як зміниться сільська медицина: затверджено Порядок формування спроможних мереж

medicina

Міністерство охорони здоров’я разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробили та затвердили Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги. Тепер є законодавче підґрунтя для прийняття планів розбудови мережі «первинки» у сільській місцевості, щоб кожен українець, незалежно від місця проживання, міг своєчасно отримати якісну медичну допомогу.

Більше 13 мільйонів українців, які живуть у селах, потребують кращого доступу до якісних медичних послуг, тому першочергове завдання – створити мережу медзакладів, щоб людям не доводилося долати десятки кілометрів до найближчої амбулаторії, а лікарі були зацікавлені їхати працювати в селах. Наприкінці минулого року набув чинності Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».

У бюджеті передбачено 5 мільярдів гривень, які зокрема будуть використані для будівництва нових амбулаторій, житла для лікарів, придбання медичного обладнання та службового транспорту .

В грудні минулого року Уряд доручив Міністерству охорони здоров’я разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробити та затвердити Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги.

Порядок, який уже є дійсним, визначає критерії розроблення і затвердження плану мережі первинки. Йдеться про перспективні довгострокові плани розбудови мережі у сільській місцевості, щоби житель кожного населеного пункту міг отримати якісну медичну допомогу.

Райони та об’єднані територіальні громади уже почали підготовку планів. Після ухвалення на обласному рівні і погодження в МОЗ України – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства куруватиме процес розбудови мережі.

Спроможна мережа надання первинної медичної допомоги передбачає, що навіть якщо у вашому населеному пункті не буде кабінету лікаря чи амбулаторії, то вони будуть розташовані таким чином, що лікар за необхідності зможе швидко приїхати до пацієнта. Саме для таких випадків передбачено, що лікарі матимуть службовий транспорт.

Не менш важливо, щоб медична допомога була не тільки доступною, а й якісною і щоб кваліфіковані лікарі хотіли працювати у селах. Тому частина коштів буде витрачена на оснащення закладів охорони здоров’я, закупівлю сучасного обладнання. Крім того, медпрацівники у багатьох селах отримуватимуть житло безоплатно, а оплата усіх лікарів «первинки» уже до кінця року суттєво зміниться, коли заклади охорони здоров’я долучаться до медреформи і підпишуть договори з НСЗУ.

Набув чинності порядок зарахування акцизу з пального до місцевих бюджетів у 2018 році

Набула чинності постанова Уряду, яка встановлює порядок зарахування у 2018 році частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Постанова визначає принцип розподілу частини акцизного податку та механізм його зарахування.

Ознайомитися з текстом постанови можна ТУТ.

Як повідомлялося, 28 лютого Уряд прийняв постанову «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2018 році».

Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського району
Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського районуГрафічна частина станом на 01.01.2018
Держгеокадастр оприлюднив план-графік передачі земельних ділянок об’єднаним громадам

d242a7c394619d4e5e6aeb6979b538a7

Стало відомо, у якій послідовності об’єднані громади будуть отримувати у власність державні землі. Держгеокадастр оприлюднив «План-графік передачі земельних ділянок у власність об’єднаних територіальних громад на 2018 рік» (ЗАВАНТАЖИТИ).

Як відомо, 31 січня цього року Уряд схвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, на території яких знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у комунальну власність.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Уряд погодив механізми передачі землі у власність територіальним громадам

Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів.

Відповідне рішення передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру.

«Ми знайшли механізми передачі ОТГ всіх земель у власність. Це правда, – сказав Глава Уряду. – Мова про те, що Держгеокадастр відведе землю і передасть її ОТГ. І цю роботу потрібно завершити до кінця 2018 року».

Прем’єр-міністр також наголосив, що до кінця року кожне обласне управління геокадастру має підписати з кожною ОТГ меморандуми, в яких будуть визначені строки та відповідальні особи за процес передачі земель.

Нагадаємо, наприкінці січня Глава Уряду повідомив, що КМУ знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність ОТГ. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території.

Глава Уряду також підкреслював, що вже з 1 лютого структури Держгеокадастру будуть позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.

У Держбюджеті 2018 року закладено більше 1 млрд грн на освітню інфраструктуру

image

1 млдр 150 млн 101 тис. грн заплановано у 2018 році на продовження програм з покращення освітньої інфраструктури – закупівлю автобусів для підвезення дітей до опорних шкіл, обладнання природничо-математичних кабінетів та розвиток інклюзивної освіти. Відповідні кошти закладено в державний бюджет на 2018 рік.

Так, 200 млн грн передбачено на придбання автобусів для опорних шкіл, 441,101 млн грн – на природничо-математичні кабінети, а також 509 млн грн  – на підтримку освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Кожна з цих освітніх програм також отримує фінансування зі сторони місцевих органів самоврядування.

Завдяки такому підходу в 2017-му автобуси, природничі кабінети та підтримка освіти дітей з особливими потребами були профінансовані майже на 1 млрд 330 млн грн, з яких 621,188 млн грн – додаткове фінансування з місцевих бюджетів, 709,5 млн – фінансування, передбачене держбюджетом 2017 року.

«Реформа децентралізації дала значні можливості для розвитку громад. Загалом громади збільшили свої надходження на близько 100 млрд грн. Це дає можливість місцевій владі якісніше виконувати повноваження щодо підтримки та розвитку освітньої інфраструктури. Саме тому зараз ми бачимо, що ремонтуються та будуються школи і садочки, закуповується обладнання», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Протягом 2017 року було закуплено 391 шкільний автобус, 1 тис. 915 природничих кабінетів, побудовано 29 шкіл та 16 дитсадків.

Нагадуємо, що також в бюджеті 2018 року закладено значні кошти на старт реформи Нова українська школа : майже 1 млрд грн (998,7 млн) на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями,163 млн 818 тис. – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 272 млн 382 тис. – підручники для 1-го класу. Також 48 млн 349,5 тис. передбачено на закупівлю навчально-методичної літератури для початкових класів.

Коли, скільки і на що регіони спрямують кошти державної субвенції на розвиток медицини у сільській місцевості – Постанова Уряду

Вже у січні наступного року облдержадміністрації мають подати до Мінрегіону пропозиції щодо проектів та заходів, які фінансуватимуться за рахунок субвенції державного бюджету на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Про це йдеться у відповідній Постанові Кабінету Міністрів (№983).

Розмір субвенції загалом складає 4 млрд грн. Кошти спрямовуватимуться на:

  • будівництво медичних закладів у сільській місцевості,
  • придбання медичного обладнання для закладів охорони здоров’я у сільській місцевості;
  • розвиток телекомунікаційної інфраструктури;
  • забезпечення житлом та автотранспортом медичних працівників, що працюють у сільській місцевості.

Надалі об’єкти, на фінансування яких залучається субвенція, фінансуватимуться або утримуватимуться  за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Розподіл коштів субвенції між областями виглядає так:

Особливості місцевих бюджетів 2018

6819a2ba29e12ccc95a93c187b6c0e95Верховна Рада України 7 грудня 2017 року прийняла Державний бюджет України. На даний час йде процес завершення формування проектів місцевих бюджетів, які повинні бути затверджені до 25 грудня. Отже, місцеві органи влади у проектах рішень про місцеві бюджети на 2018 рік уже врахують обсяги затверджених міжбюджетних трансфертів, а не обсяги поточного року, як це було у попередні роки, коли бюджет затверджувався наприкінці грудня.

В чому полягають особливості та відмінності бюджету 2018 року в частині місцевих бюджетів? Про це розповіла «Децентралізації» Галина Маркович, координатор напрямку «Місцеві бюджети» проектного офісу секторальної децентралізації.

Найперше, на 299 збільшилася кількість місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом, і з 1 січня 2018 року їх кількість становитиме 1288 бюджетів. При визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів враховано усі бюджети об’єднаних територіальних громад, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами перших місцевих виборів, що відбулися у 2017 році (ст. 29 Закону про бюджет, додаток № 11 до Закону). Отже, з 1 січня 2018 року функціонуватиме 665 бюджетів об’єднаних територіальних громад.

В рамках реалізації медичної реформи передбачено, що з 1 липня 2018 року фінансування видатків на надання первинної медичної допомоги здійснюватиметься з державного бюджету (ст. 30 Закону про бюджет). До цього часу такі видатки фінансуватимуться з місцевих бюджетів за рахунок медичної субвенції.

При здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів враховано кількість облікованих внутрішньо переміщених осіб станом на 1 жовтня 2017 року (за даними Міністерства соціальної політики України).

Передбачено створення Державного дорожнього фонду, 35% якого зараховуватиметься до місцевих бюджетів у вигляді субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (11,5 млрд. грн.).

Передбачено стабілізаційну дотацію. Слід зазначити, що 2017 рік був останнім роком коли могла плануватися така дотація. Враховуючи, що на даний час процес об’єднання територіальних громад не завершився внесено зміни до Бюджетного кодексу України та передбачено, що стабілізаційна дотація плануватиметься до завершення процесу об’єднання.

Збережено діючий у 2017 році механізм фінансування витрат на надання пільг окремим категоріям населення (в бюджеті, поданому на перше читання пропонувалося такі видатки передати на фінансування з місцевих бюджетів без відповідного фінансового ресурсу) – за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.

Змінено механізм розподілу:

– освітньої субвенції. Оскільки субвенція є джерелом фінансування видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, основними параметрами нової формули, на підставі яких здійснюється  розподіл субвенції, є розрахункова кількість ставок педагогічних працівників, визначена на підставі навчального навантаження та нормативної наповнюваності класів, а також середня заробітна плата вчителя в умовах 2018 року;

– додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Така дотація передбачена для обласних бюджетів і 50% її обсягу розподілено пропорційно до питомої ваги чисельності наявного населення області, а 50% – пропорційно до питомої ваги приведеного індексу відносної податкоспроможності зведеного бюджету області. Розподіл додаткової дотації між місцевими бюджетами області здійснюватиметься у порядку, визначеному облдержадміністраціями.

Підвищенню рівня фінансової забезпеченості місцевих бюджетів сприятиме:

  • зарахування з 1 січня 2018 року до місцевих бюджетів 5% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (в т. ч. 3% до бюджетів об’єднаних територіальних громад);
  • збереження норми щодо зарахування 13,44% акцизного податку з пального до місцевих бюджетів;
  • передача на фінансування з державного бюджету ветеринарних лабораторій та ветеринарних лікарень.

З 1 січня 2018 року вступає в дію норма Бюджетного кодексу, яка була призупинена з 2015 року, щодо фінансування з обласних бюджетів та бюджету м. Києва видатків на підготовку фахівців у державних вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації (перелік закладів, які передаються на фінансування з місцевих бюджетів, визначено у додатку 10 до Закону, до переліку включено заклади, які мають статус юридичної особи). При цьому, ресурс для їх фінансування в повному обсязі не передається.

Частково кошти враховано в освітній субвенції (0,5 млрд грн) – для забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти студентами таких закладів.

Також передбачена норма, що на видатки з утримання цих закладів може спрямовуватися додаткова дотація.

При здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів збережено параметри щодо розрахунку реверсної дотації, визначені статтями 98-99 Бюджетного кодексу України, а саме – реверсна дотація визначена в обсязі 50% суми, що перевищує значення індексу податкоспроможності 1,1 (у проекті бюджету до першого читання пропонувалося встановити відсоток на рівні 80).

Так, за результатами горизонтального вирівнювання, базову дотацію визначено для 930 місцевих бюджетів і її обсяг склав 8,2 млрд грн, реверсну дотацію – для 223 бюджетів, її обсяг складає 5,4 млрд гривень. По 134 бюджетах (проти 103 у 2017 р.) вирівнювання не здійснювалося, оскільки індекс податкоспроможність знаходиться в межах від 0,9 до 1,1 показника середнього по Україні.

На державну підтримку регіонального розвитку передбачено спрямувати 12,9 млрд грн, у тому числі:

  • державний фонд регіонального розвитку – 6,0 млрд грн (4,0 млрд грн – загальний фонд, 2,0 млрд грн – спеціальний фонд (за рахунок надходжень конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення);
  • субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 1,9 млрд грн;
  • субвенція здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 5,0 млрд грн.

Також, законом про бюджет на 2018 рік (пункт 15 Прикінцевих положень законопроекту) передбачено норму для врегулювання питання заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, а саме,  Кабінет Міністрів України за підсумками трьох кварталів 2018 року повинен внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до державного бюджету на 2018 рік в частині списання заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, яка перебуває на обліку в Державній казначейській службі України.

В цілому ресурс місцевих бюджетів у 2018 році складе 553,4 млрд грн, що на 70,3 млрд грн або 14,5% більше проти 2017 року.

Доходи місцевих бюджетів прогнозуються на рівні 249,7 млрд грн, темп росту до 2017 року – 124,2 %.

Чого очікують об’єднані громади від бюджету 2018

«Проект бюджету на наступний рік кинув місцевому самоврядуванню три виклики. Перший – це зміна формули реверсної дотації з 50/50 на 80/20. Другий виклик – спроба перекласти на місцеві бюджети фінансування різноманітних пільг. І третя – середньострокові позики». Так розпочав свій виступ в ефірі програми «Час можливостей» на «5 каналі» виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Довкола цих трьох проблем і точилася розмова.

– Що означає формула реверсної дотації на прикладі Житомира? – зазначив Житомирський міський голова Сергій Сухомлин. – Цьогоріч за формулою 50/50 з бюджету міста вилучили 32 млн грн. А за формулою 80/20 мали би вилучити 84 млн грн. Це для нас дуже велика сума, адже бюджет розвитку міста складає близько 250-350 млн грн на рік. Передання державною на місцевий рівень транспортних пільг коштувало нам 70 млн грн, передання фінансування ПТУ – 90 млн грн. Однак, на щастя, після перемовин з Асоціацією міст Мінфін підготував проект рішення, за яким буде дещо піднято базовий рівень доходів громади, по досягненню якого слід застосовувати формулу реверсної дотації. Якщо цей рівень буде піднято, з бюджету Житомира та більшості обласних центрів України наступного року не вираховуватимуть жодної гривні. Це буде кроком назустріч містам обласного та районного значення…

Сергій Сухомлин також зазначив, що проектом цього рішення передбачається вилучання доходів за формулою 80/20, тільки у тому разі, якщо доходи перевищать базовий рівень.

Проти зміни формули реверсної дотації виступив також голова Байковецької громади Тернопільської області Анатолій Кулик.

– Завод, який працює у нашій громаді, не з’явився у ній сам по собі – ми боролися за нього, – зазначив Анатолій Кулик. – А тепер нас позбавлять доходів, які ми почали отримували від податків, що сплачує це підприємство? Якщо це справді так, то нова формула не заохочує громади до ініціативності, не заохочує створювати робочі місця. Щоб не віддавати кошти державі, ми підемо шляхом долучення до нашої громади довколишніх сіл, які мають таке бажання. Адже після такого приєднання зміниться розрахунок доходів на одного мешканця, закладений у формулі.

– Не треба перекладати на органи місцевого самоврядування державні функції: пільги, субсидії тощо, – підсумував Голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, Новоукраїнський міський голова Олександр Корінний. – Також не варто відбирати надходження від тих чи інших податків, наприклад, від акцизу. Наша асоціація пропонує залишати громадам ту ж частку від акцизного збору, яку було вирішено залишати 2016 року.

http://decentralization.gov.ua/news/7703

Парламентський комітет підтримав законопроект щодо реформування районів

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді прийняти за основу Проект Закону «Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж» (№6636). Зазначений законопроект необхідний для формування ефективного районного рівня адміністративно-територіального устрою.

Як відомо, район представляє спільні інтереси місцевих рад, що входять до його складу. Але в ході децентралізації та в результаті об’єднання громад у багатьох районах зникли підстави для спільного представництва інтересів місцевих рад, оскільки повноваження передаються до виконавчих органів об’єднаних громад, які займають більшу частину території району. Отже через відсутність повноважень районних рад та адміністрацій організація влади на районному рівні у багатьох випадках стає неефективною.

Законопроект №6636 визначає підстави та порядок реформування нових ефективних районів.

На Рівненщині продовжують моніторити спроможність об’єднаних територіальних громад
Передусім рейтинг ОТГ області проводиться за показниками власних доходів, у тому числі в розрахунку на 1-го мешканця.

Тут лідерами є Крупецька, Привільненська та Клесівська ОТГ.

1

Наступний критерій – це рівень дотаційності громад.

Бездотаційними є Крупецька та Клесівська ОТГ. Серед лідерів також Радивилівська та Смизька громади. Більшість громад області мають дотаційний рівень на рівні 30%. Виняток – 5 ОТГ.

2

Запорукою майбутнього розвитку громад є значимі власні капітальні видатки, тобто розвиткові кошти.

Це необхідно для забезпечення співфінансуванння масштабних інвестиційних проектів, основним джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, проектів міжнародних фінансових організацій.

3

Окрім того, ще одним критерієм спроможності ОТГ є питома вага видатків на утримання апарату управління. Рекомендований показник у даному випадку – не більше 20%.

Тут лідери – Радивилівська, Смизька та Деражненська та Крупецька громади.

При цьому понад 40% власних доходів іде на утримання апарату у Пісківській та Висоцькій громадах, 39%– у Козинській.

5

Виходом з такої ситуації є укрупнення ОТГ шляхом ініціювання приєднання сусідніх громад, а також оптимізація штатної чисельності управлінських апаратів

Нагадаємо, в області вже сформовано 26 ОТГ, у 24-х з яких вже відбулись перші місцеві вибори, а 18 працюють на умовах прямих взаємовідносин з державним бюджетом.

На сьогоднішній день відсутні ОТГ у Березнівському, Володимирецькому, Здолбунівському, Корецькому, Острозькому та Рокитнівському районах.

Гроші з Дорожнього фонду отримає кожна область України

Внаслідок хронічного недофінансування дорожньої галузі на сьогоднішній день ми маємо більше 90% автодоріг у неналежному транспортно-експлуатаційному стані, 40% з яких потребують повного відновлення.

Завдяки збільшенню фінансування у 2016 році вдалось капітально відремонтувати майже 1 тис. км автодоріг. У 2017 планується відремонтувати більше 2 тис. км, а також буде відновлено понад 80 мостів. Проте у 2016 фінансування вистачило лише на один відсоток доріг, а це близько 10 млрд грн. У поточному році фінансування у 20 млрд грн вистачить лише на два відсотки доріг. Мінімальна річна потреба для виконання ремонтно-будівельних робіт складає 50 млрд грн. А щоб ми випереджали темпи руйнування доріг, потрібно близько 100 мільярдів гривень щороку. Таким чином, ритмічне і достатнє фінансування дорожньої галузі дозволить за 5 років відновити мережу доріг загального користування в Україні. Уже з 2018 року запрацює Дорожній фонд. Кошти, виділені на дороги, будуть автоматично надходити виключно на ремонт та будівництво автошляхів. Також нарешті з’явиться цільове фінансування доріг місцевого значення. Виділення джерел фінансування дорожнього господарства в окремий фонд допоможе забезпечити стабільне фінансування і дозволить запобігти спрямуванню коштів на інші цілі. Реформа децентралізації доріг передбачає поетапне введення в дію Дорожнього фонду. Надходження, що визначені для наповнення фонду, будуть зараховувати у спецфонд таким чином: у 2018 році — 50%; у 2019 році — 75%; і з 2020 року — 100%. 35% з яких піде виключно на фінансування будівництва, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг загального користування місцевого значення. За результатами попередньої інвентаризації загальна протяжність мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, що перейде до сфери управління облдержадміністрацій — становить 115,9 тис. км. Відповідно до “Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 рр.” видатки на дорожню галузь планується збільшити до 70 млрд грн до 2020 року.

За попередніми підрахунками у 2018 році надходження до Дорожнього фонду складуть 32 мільярди гривень.

Таким чином, на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення у 2018-му очікується близько 11,2 млрд грн. І це тільки 50% Дорожнього фонду. В 2020-му, коли Дорожній фонд запрацює на повну потужність, 24,5 млрд грн піде саме на місцеві дороги.

Вказані кошти будуть автоматично розподілятися між місцевими бюджетами, залежно від протяжності автомобільних доріг місцевого значення відповідної області, станом на 1 січня року, що передує плановому. Області, які мають розгалужену мережу доріг, звісно, отримають більше коштів на їх ремонт.

Опубліковано постанову про розподіл державної інфраструктурної субвенції ОТГ

На Урядовому порталі опубліковано затверджену Кабінетом Міністрів 7 червня цього року Постанову про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на 2017 рік.

У 2017 році субвенція на формування інфраструктури 366 створених у 2015-2016 роках об’єднаних територіальних громад становить – 1,5 млрд грн. З них 1 млрд грн спеціального фонду і 0,5 млрд грн загального фонду.

Постановою також удосконалено порядок та умови надання вказаної субвенції шляхом розширення напрямів її використання, зокрема:

  • розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації;
  • створення, модернізацію центрів надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення; комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;
  • закупівлю спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;
  • погашення в установленому законодавством порядку кредиторської заборгованості;
  • капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Крім того, постановою передбачено обов’язкове врахування потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації, а також під час закупівлі транспортних засобів загального користування, шкільних автобусів тощо.

Як відомо, кошти субвенції розподіляються між бюджетами об’єднаних громад пропорційно до площі та кількості сільського населення з рівною вагою обох цих факторів.

Обсяг субвенції найбільший у Хмельницькій області – 167 млн грн, Житомирській – 155 млн грн, Дніпропетровській – 135 млн грн.

Найбільший обсяг субвенції передбачено Олевській ОТГ Житомирської області – 27,8 млн грн, Сновській ОТГ Чернігівської області – 15,8 млн грн, Новоушицькій ОТГ Хмельницької області – 14,8 млн грн.Текст постанови з додатками є ТУТ

Про надання державної фінансової підтримки ОТГ
1219 заявок на реалізацію інфраструктурних проектів об’єднаних територіальних громад, які фінансуються за кошти відповідної державної субвенції, погодила Комісія при Мінрегіоні станом на 30 серпня. Загальна вартість погоджених проектів складає 1,005 млрд грн або 67% від запланованих коштів субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ на 2017 рік.

З 366 ОТГ, які цього року отримують інфраструктурну субвенцію, проекти подали 259 громад.

За даними Мінрегіону більше половини коштів субвенції усе ще не розподілили ОТГ Миколаївської (залишок 75%), Одеської (залишок 60%) та Рівненської (залишок 53%) областей.

Жодної заявки поки не надійшло від об’єднаних громад Київської області. Для них держава передбачила більше 6 млн грн коштів субвенції на розвиток інфраструктури.

«Більше ста громад (їх список ТУТ) не подали на розгляд Комісії заявки на ті проекти, які вони мають намір реалізувати за кошти субвенції. Можна лише припустити, в чому причина ситуації, яка склалася. Якщо громаді не вистачає кваліфікованих кадрів, здатних підготувати належним чином заявку, а відтак – і проект, то в кожній області по-перше, проводяться спеціальні навчання. По-друге, Центри розвитку місцевого самоврядування повинні і надають підтримку громадам у підготовці необхідних документів. Не думаю, що якась із обласних державних адміністрацій могла відмовити в допомозі, якщо тільки громада зверталася з таким проханням до неї. Врешті можна звернутися до Центрального офісу реформ Мінрегіону за консультацією. Тобто немає жодних перешкод для того, аби громади могли вчасно підготуватися та втілити важливі для них проекти за кошти державної субвенції. Який напрошується висновок? Що ці кошти тій сотні громад не потрібні. Мушу сказати, що з огляду на таку ситуацію, надалі дуже важко буде доводити, наприклад Мінфіну, і парламенту, що об’єднані громади потребують фінансової підтримки з боку держави», – прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він зазначив, що за дорученням Віце-прем’єр-міністра – Міністра Геннадія Зубка,  Центральний офіс реформ сьогодні працює з кожною громадою, яка не підготувала відповідні інфраструктурні проекти з тим, щоб допомогти.

«Працюють і Центральний офіс реформ, і Центри розвитку місцевого самоврядування, і фахівці Мінрегіону допомагають у вирішенні цього завдання. Мінрегіон розраховує, що і всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, їхні регіональні відділення зможуть активніше долучитися до надання відповідної допомоги. Але ж ніхто нікого не зможе змусити взяти виділені державні кошти і ефективно їх освоїти, якщо хтось того не хоче. Ще важче зрозуміти таку пасивну позицію голів рад ОТГ в контексті їх відповідальності перед своїми виборцями. І тут надалі потрібно буде робити висновки і переглядати питання порядку надання державної фінансової підтримки об’єднаних громад, – додав Вячеслав Негода.

Як повідомлялося, держава надає підтримку об’єднаним територіальним громадам, зокрема у питаннях відновлення та розбудови інфраструктури їх територій. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік передбачено 1,5 млрд грн. Ці кошти спрямують на розвиток інфраструктури 366 об’єднаних громад, створених у 2015-2016 роках.

Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 16 березня 2016 року.

Протоколи засідання обласної робочої групи
Протоколи засідання районної робочої групи
Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

На Спільноті практик відкрито зарахування на е-курс “Управління проектами – 8”

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO запрошує представників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, депутатів місцевих рад, лідерів громад та активістів громадського сектору до участі у дистанційному (електронному) курсі «Управління проектами місцевого розвитку-8» на онлайн-платформі «Спільнота практик: сталий розвиток».

Читати далі→http://despro.org.ua/news/news/?ELEMENT_ID=2016

5 аргументів противників децентралізації та відповіді на них
Цю словесну дуель вдалося зафіксувати під час дебатів від DESPRO на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися?», які проходили у Полтаві.

Чергові, вже шості дебати на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися», які спільно організували Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO та Мінрегіон, несподівано відзначилися доволі слабкою активністю залу. Наприклад, на запитання: «Чи спостерігається сьогодні знелюднення сільських територій у вашому районі?» відповідали тільки  112 зі 130-ти осіб, які отримали спеціальні портативні пульти. А на запитання: «Чи спроможні сьогодні  ваші місцеві ради створювати нові робочі місця і нарощувати доходи до бюджетів?» дали відповідь тільки 90 учасників дебатів. (При цьому з тих, хто таки голосували, на перше питання позитивно відповіли 89%, а на друге – 26%).

Читати далі →https://decentralization.gov.ua/news/9982

Адміністративне рішення про утворення нового устрою громад і районів є незворотнім
Головне питання Всеукраїнської наради-семінару для представників органів місцевого самоврядування, що пройшла в селищі Затока на Одещині, стосувалося процесу децентралізації і, зокрема, створення нового адміністративно-територіального устрою.

Основна дискусія точилася навколо того, як запобігти конфлікту компетенцій між районними радами, об’єднаними територіальними громадами та районними державними адміністраціями. Учасники заходу погоджуються, що настав час вирішувати це питання, бо воно поступово переростає в серйозну проблему…

Про можливі шляхи завершення процесу формування спроможних громад та реформування районів портал «Децентралізація» поспілкувався з першим заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеславом Негодою.

Чому тема компетенцій та повноважень районів і об’єднаних громад стала головною в обговоренні?

Темпи утворення все нових об’єднаних громад не знижуються. Також все більше громад приєднуються до міст обласного значення та до ОТГ. Більшість повноважень та фінансових ресурсів переходять до цих спроможних громад. Фактично в межах районів, крім райрад і райдержадміністрацій, утворюються юридично незалежні від районної ланки органи місцевого самоврядування спроможних громад. При цьому, функції та компетенції районів законодавчо не змінюються, залишається старий районний поділ. Це призводить до правових колізій і політичних конфліктів між цими трьома різними за природою суб’єктами публічної влади. Звідси виникають проблеми в системі управління та комплексного соціально-економічного розвитку територій районів.

Тобто в усіх районах, де створюються чи вже є об’єднані громади, так чи інакше маємо локальний конфлікт?

Де керівники органів місцевої влади більше дбають про розвиток та добробут людей, а не керуються особистими амбіціями, там знаходять порозуміння і працюють на спільний результат. Але такі приклади, швидше, поодинокі. У більшості випадків представники об’єднаних громад, окрилені новими можливостями та певною незалежністю, не вважають за потрібне співпрацювати з районною ланкою влади, а представники райрад та РДА не можуть змиритися з втратою адміністративного, фінансового впливу на громади, якими вони ще вчора «керували».

І особливо це актуально для районів більша частина територій яких вже в об’єднаних громадах.

Дійсно, вже маємо 17 районів, територія яких на 100% покрита ОТГ. Там районний рівень влади по факту майже повністю втратив свої функції. У 137 районах об’єднані громади займають понад 50% території. Громади продовжують об’єднуватися, отже кількість таких районів зростатиме, що призведе до нових локальних міжвладних конфліктів. Тривале продовження владних протистоянь на все більшій території не йде на користь місцевому розвитку, не виправдовує очікувань людей і створює передумови для дискредитації реформи з децентралізації.

Чи є підстави сподіватися, що базовий рівень, тобто 100% спроможних громад сформуються добровільно і після цього можна буде перейти до формування нового районного рівня?

Ні, усі громади добровільно не об’єднаються. Це нереально, навіть якщо б не було опору з боку окремих районних чи обласних (згадаємо Закарпаття) органів влади, а також політиків та бізнес-груп. Все одно залишиться чимало тих, хто вріс у стару систему, кому комфортно і не хочеться жодних змін. З іншого боку, не можна допустити, щоб ця територіально-правова невизначеність закріпилася після чергових місцевих виборів у 2020 році. Місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і районів.

Чи потрібні для цього зміни до Конституції?

Так, вони забезпечили б комплексність реформи та її незворотність. Але навіть якщо зміни до Конституції не приймуть, уникнути законодавчого регулювання і впорядкування системи територіальної організації влади вже неможливо.

І йдеться не про один закон, а цілий пакет базового законодавства: про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування, про територіальні органи виконавчої влади, про зміни до податкового, бюджетного, земельного кодексів, про комунальне майно, про місцеві вибори, про державний нагляд тощо.

Що необхідно прийняти якнайшвидше?

Увесь цей пакет законодавства важливий, але першочерговими є закони, які б визначили основи адміністративно-територіального устрою на рівні громад і районів.

Для цього необхідно об’єднати зусилля органів місцевого самоврядування (особливо обласних рад), обласних державних адміністрацій, уряду та парламенту. Це є спільною відповідальністю перед громадянами, які чекають ефективного врядування, дієвої виконавчої влади, здатної забезпечити сталий розвиток громад та територій.

Ми вже визнали, що чинна система територіальної організації влади застаріла і повністю себе вичерпала, вона не відповідає тим складним завданням та новим викликам, які стоять перед державою, економікою, новими соціальними стандартами життя громадян. Тепер маємо змінити цю систему.

Від учасників наради-семінару часто чули, що процес добровільності формування громад вичерпує себе і необхідно приймати адміністративні рішення. Як це зробити технічно, ніби, зрозуміло, а політично?

Дійсно, учасники заходу, а це близько 320 представників всіх рівнів органів місцевого самоврядування, зазначають, що районні органи влади і громади все більше схиляються до якнайшвидшого вирішення цього питання, оскільки конфлікт компетенцій та невпевненість негативно впливають на роботу.

Вважаю, що в першу чергу політичний діалог має відбутися в областях. Основою для цього мали б стати перспективні плани формування спроможних громад, схвалені обласними радами. І вони повинні розроблятися на основі урядової методики. Поки що ні один з них повністю не відповідає цій методиці і вимагає суттєвого доопрацювання.

Але є області, які вже зараз могли б стати першими у затвердженні на рівні парламенту адміністративно-територіального устрою громад і районів. Ще до виборів 2020 року у таких областях можна було б упорядкувати систему територіальних органів виконавчої влади.

Навіщо комусь брати перший удар на себе? А як же традиційне – почекати, подивитися, як це вийде в інших?

Тому що це вигідно. Першопроходьці, безперечно, будуть у виграші, як це було з об’єднаними громадами, особливо тими, що утворилися в 2015 році.

Ресурси, які вивільняться в результаті оптимізації місцевих органів влади, гарантовано залишалися б в областях і їх можна було б спрямувати на інші потреби. Але головне, що за рахунок нової системи управління в області сформуються більш сприятливі умови для розвитку і суттєво збільшиться мотивація. В такі стабільні регіони з більшим бажанням піде інвестор.

Отже слово за регіонами, які рухаються в майбутнє, а не чіпляються за минуле.

Довідка:

В Україні вже утворено 831 ОТГ, у 705 з яких перші місцеві вибори вже відбулися, 126 – очікують рішень ЦВК про призначення виборів.

Крім того, 123 територіальні громади вже приєдналися до 73 створених ОТГ та міст обласного значення.

Загалом в процеси об’єднання та приєднання завершили 3796 територіальних громад.

Площа територій ОТГ становить понад 200 тис. кв. км або близько 36% від загальної площі України (без урахування тимчасово окупованих територій).

Процес формування спроможних громад триває. Ще 17 новоутворених ОТГ та 27 територіальних громад очікують висновку облдержадміністрацій щодо відповідності своїх рішень Конституції та законам України.

У 351 районі вже утворені ОТГ, у 17 районах 100% території покрито ОТГ. Лише 114 районів не мають ОТГ (без урахування 25 районів окупованих територій).

Таким чином, зі створенням ОТГ, відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», утворилися нові адміністративно-територіальні одиниці базового рівня.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України» (реєстр. #8051 від 22.02.208), який визначає засади адміністративно-територіального устрою України, порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адмінтеродиниць. Прийняття Закону дозволить врегулювати питання щодо порядку встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів і віднесення їх до певних категорій.

У разі його прийняття відкриється можливість прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій України, або двадцять чотири закони про адміністративно-територіальний устрій областей.

ОТГ Костопільщини отримають субвенцію на формування інфраструктури

Уряд затвердив розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2018 році.

Розмір субвенції складає 1,9 млрд. грн. Кошти розподіляються між 665 об’єднаними громадами, створеними у 2015—2017 роках, пропорційно до площі території та кількості сільського населення у таких територіальних громадах з рівною вагою обох цих факторів.

Кошти субвенції можуть бути спрямовані на розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації; підвищення якості надання адміністративних послуг; створення сучасних систем організації управління громадою; реконструкцію, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ об’єднаних територіальних громад; нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, мостів, переходів комунальної власності; закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення; здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту тощо.

ОТГ Костопільщини, а саме:  Малолюбашанська ОТГ із державного бюджету на розвиток власної інфраструктури у 2018 році отримає 3947,3 тис. грн. субвенції; Пісківська ОТГ –  1394,4 тис. грн. та Деражненська ОТГ  – 3020,4 тис. грн.

Як зміниться сільська медицина: затверджено Порядок формування спроможних мереж

medicina

Міністерство охорони здоров’я разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробили та затвердили Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги. Тепер є законодавче підґрунтя для прийняття планів розбудови мережі «первинки» у сільській місцевості, щоб кожен українець, незалежно від місця проживання, міг своєчасно отримати якісну медичну допомогу.

Більше 13 мільйонів українців, які живуть у селах, потребують кращого доступу до якісних медичних послуг, тому першочергове завдання – створити мережу медзакладів, щоб людям не доводилося долати десятки кілометрів до найближчої амбулаторії, а лікарі були зацікавлені їхати працювати в селах. Наприкінці минулого року набув чинності Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».

У бюджеті передбачено 5 мільярдів гривень, які зокрема будуть використані для будівництва нових амбулаторій, житла для лікарів, придбання медичного обладнання та службового транспорту .

В грудні минулого року Уряд доручив Міністерству охорони здоров’я разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробити та затвердити Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги.

Порядок, який уже є дійсним, визначає критерії розроблення і затвердження плану мережі первинки. Йдеться про перспективні довгострокові плани розбудови мережі у сільській місцевості, щоби житель кожного населеного пункту міг отримати якісну медичну допомогу.

Райони та об’єднані територіальні громади уже почали підготовку планів. Після ухвалення на обласному рівні і погодження в МОЗ України – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства куруватиме процес розбудови мережі.

Спроможна мережа надання первинної медичної допомоги передбачає, що навіть якщо у вашому населеному пункті не буде кабінету лікаря чи амбулаторії, то вони будуть розташовані таким чином, що лікар за необхідності зможе швидко приїхати до пацієнта. Саме для таких випадків передбачено, що лікарі матимуть службовий транспорт.

Не менш важливо, щоб медична допомога була не тільки доступною, а й якісною і щоб кваліфіковані лікарі хотіли працювати у селах. Тому частина коштів буде витрачена на оснащення закладів охорони здоров’я, закупівлю сучасного обладнання. Крім того, медпрацівники у багатьох селах отримуватимуть житло безоплатно, а оплата усіх лікарів «первинки» уже до кінця року суттєво зміниться, коли заклади охорони здоров’я долучаться до медреформи і підпишуть договори з НСЗУ.

Набув чинності порядок зарахування акцизу з пального до місцевих бюджетів у 2018 році

Набула чинності постанова Уряду, яка встановлює порядок зарахування у 2018 році частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Постанова визначає принцип розподілу частини акцизного податку та механізм його зарахування.

Ознайомитися з текстом постанови можна ТУТ.

Як повідомлялося, 28 лютого Уряд прийняв постанову «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2018 році».

Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського району
Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського районуГрафічна частина станом на 01.01.2018
Держгеокадастр оприлюднив план-графік передачі земельних ділянок об’єднаним громадам

d242a7c394619d4e5e6aeb6979b538a7

Стало відомо, у якій послідовності об’єднані громади будуть отримувати у власність державні землі. Держгеокадастр оприлюднив «План-графік передачі земельних ділянок у власність об’єднаних територіальних громад на 2018 рік» (ЗАВАНТАЖИТИ).

Як відомо, 31 січня цього року Уряд схвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, на території яких знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у комунальну власність.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Уряд погодив механізми передачі землі у власність територіальним громадам

Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів.

Відповідне рішення передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру.

«Ми знайшли механізми передачі ОТГ всіх земель у власність. Це правда, – сказав Глава Уряду. – Мова про те, що Держгеокадастр відведе землю і передасть її ОТГ. І цю роботу потрібно завершити до кінця 2018 року».

Прем’єр-міністр також наголосив, що до кінця року кожне обласне управління геокадастру має підписати з кожною ОТГ меморандуми, в яких будуть визначені строки та відповідальні особи за процес передачі земель.

Нагадаємо, наприкінці січня Глава Уряду повідомив, що КМУ знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність ОТГ. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території.

Глава Уряду також підкреслював, що вже з 1 лютого структури Держгеокадастру будуть позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.

У Держбюджеті 2018 року закладено більше 1 млрд грн на освітню інфраструктуру

image

1 млдр 150 млн 101 тис. грн заплановано у 2018 році на продовження програм з покращення освітньої інфраструктури – закупівлю автобусів для підвезення дітей до опорних шкіл, обладнання природничо-математичних кабінетів та розвиток інклюзивної освіти. Відповідні кошти закладено в державний бюджет на 2018 рік.

Так, 200 млн грн передбачено на придбання автобусів для опорних шкіл, 441,101 млн грн – на природничо-математичні кабінети, а також 509 млн грн  – на підтримку освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Кожна з цих освітніх програм також отримує фінансування зі сторони місцевих органів самоврядування.

Завдяки такому підходу в 2017-му автобуси, природничі кабінети та підтримка освіти дітей з особливими потребами були профінансовані майже на 1 млрд 330 млн грн, з яких 621,188 млн грн – додаткове фінансування з місцевих бюджетів, 709,5 млн – фінансування, передбачене держбюджетом 2017 року.

«Реформа децентралізації дала значні можливості для розвитку громад. Загалом громади збільшили свої надходження на близько 100 млрд грн. Це дає можливість місцевій владі якісніше виконувати повноваження щодо підтримки та розвитку освітньої інфраструктури. Саме тому зараз ми бачимо, що ремонтуються та будуються школи і садочки, закуповується обладнання», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Протягом 2017 року було закуплено 391 шкільний автобус, 1 тис. 915 природничих кабінетів, побудовано 29 шкіл та 16 дитсадків.

Нагадуємо, що також в бюджеті 2018 року закладено значні кошти на старт реформи Нова українська школа : майже 1 млрд грн (998,7 млн) на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями,163 млн 818 тис. – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 272 млн 382 тис. – підручники для 1-го класу. Також 48 млн 349,5 тис. передбачено на закупівлю навчально-методичної літератури для початкових класів.

Коли, скільки і на що регіони спрямують кошти державної субвенції на розвиток медицини у сільській місцевості – Постанова Уряду

Вже у січні наступного року облдержадміністрації мають подати до Мінрегіону пропозиції щодо проектів та заходів, які фінансуватимуться за рахунок субвенції державного бюджету на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Про це йдеться у відповідній Постанові Кабінету Міністрів (№983).

Розмір субвенції загалом складає 4 млрд грн. Кошти спрямовуватимуться на:

  • будівництво медичних закладів у сільській місцевості,
  • придбання медичного обладнання для закладів охорони здоров’я у сільській місцевості;
  • розвиток телекомунікаційної інфраструктури;
  • забезпечення житлом та автотранспортом медичних працівників, що працюють у сільській місцевості.

Надалі об’єкти, на фінансування яких залучається субвенція, фінансуватимуться або утримуватимуться  за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Розподіл коштів субвенції між областями виглядає так:

Особливості місцевих бюджетів 2018

6819a2ba29e12ccc95a93c187b6c0e95Верховна Рада України 7 грудня 2017 року прийняла Державний бюджет України. На даний час йде процес завершення формування проектів місцевих бюджетів, які повинні бути затверджені до 25 грудня. Отже, місцеві органи влади у проектах рішень про місцеві бюджети на 2018 рік уже врахують обсяги затверджених міжбюджетних трансфертів, а не обсяги поточного року, як це було у попередні роки, коли бюджет затверджувався наприкінці грудня.

В чому полягають особливості та відмінності бюджету 2018 року в частині місцевих бюджетів? Про це розповіла «Децентралізації» Галина Маркович, координатор напрямку «Місцеві бюджети» проектного офісу секторальної децентралізації.

Найперше, на 299 збільшилася кількість місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом, і з 1 січня 2018 року їх кількість становитиме 1288 бюджетів. При визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів враховано усі бюджети об’єднаних територіальних громад, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами перших місцевих виборів, що відбулися у 2017 році (ст. 29 Закону про бюджет, додаток № 11 до Закону). Отже, з 1 січня 2018 року функціонуватиме 665 бюджетів об’єднаних територіальних громад.

В рамках реалізації медичної реформи передбачено, що з 1 липня 2018 року фінансування видатків на надання первинної медичної допомоги здійснюватиметься з державного бюджету (ст. 30 Закону про бюджет). До цього часу такі видатки фінансуватимуться з місцевих бюджетів за рахунок медичної субвенції.

При здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів враховано кількість облікованих внутрішньо переміщених осіб станом на 1 жовтня 2017 року (за даними Міністерства соціальної політики України).

Передбачено створення Державного дорожнього фонду, 35% якого зараховуватиметься до місцевих бюджетів у вигляді субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (11,5 млрд. грн.).

Передбачено стабілізаційну дотацію. Слід зазначити, що 2017 рік був останнім роком коли могла плануватися така дотація. Враховуючи, що на даний час процес об’єднання територіальних громад не завершився внесено зміни до Бюджетного кодексу України та передбачено, що стабілізаційна дотація плануватиметься до завершення процесу об’єднання.

Збережено діючий у 2017 році механізм фінансування витрат на надання пільг окремим категоріям населення (в бюджеті, поданому на перше читання пропонувалося такі видатки передати на фінансування з місцевих бюджетів без відповідного фінансового ресурсу) – за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.

Змінено механізм розподілу:

– освітньої субвенції. Оскільки субвенція є джерелом фінансування видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, основними параметрами нової формули, на підставі яких здійснюється  розподіл субвенції, є розрахункова кількість ставок педагогічних працівників, визначена на підставі навчального навантаження та нормативної наповнюваності класів, а також середня заробітна плата вчителя в умовах 2018 року;

– додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Така дотація передбачена для обласних бюджетів і 50% її обсягу розподілено пропорційно до питомої ваги чисельності наявного населення області, а 50% – пропорційно до питомої ваги приведеного індексу відносної податкоспроможності зведеного бюджету області. Розподіл додаткової дотації між місцевими бюджетами області здійснюватиметься у порядку, визначеному облдержадміністраціями.

Підвищенню рівня фінансової забезпеченості місцевих бюджетів сприятиме:

  • зарахування з 1 січня 2018 року до місцевих бюджетів 5% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (в т. ч. 3% до бюджетів об’єднаних територіальних громад);
  • збереження норми щодо зарахування 13,44% акцизного податку з пального до місцевих бюджетів;
  • передача на фінансування з державного бюджету ветеринарних лабораторій та ветеринарних лікарень.

З 1 січня 2018 року вступає в дію норма Бюджетного кодексу, яка була призупинена з 2015 року, щодо фінансування з обласних бюджетів та бюджету м. Києва видатків на підготовку фахівців у державних вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації (перелік закладів, які передаються на фінансування з місцевих бюджетів, визначено у додатку 10 до Закону, до переліку включено заклади, які мають статус юридичної особи). При цьому, ресурс для їх фінансування в повному обсязі не передається.

Частково кошти враховано в освітній субвенції (0,5 млрд грн) – для забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти студентами таких закладів.

Також передбачена норма, що на видатки з утримання цих закладів може спрямовуватися додаткова дотація.

При здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів збережено параметри щодо розрахунку реверсної дотації, визначені статтями 98-99 Бюджетного кодексу України, а саме – реверсна дотація визначена в обсязі 50% суми, що перевищує значення індексу податкоспроможності 1,1 (у проекті бюджету до першого читання пропонувалося встановити відсоток на рівні 80).

Так, за результатами горизонтального вирівнювання, базову дотацію визначено для 930 місцевих бюджетів і її обсяг склав 8,2 млрд грн, реверсну дотацію – для 223 бюджетів, її обсяг складає 5,4 млрд гривень. По 134 бюджетах (проти 103 у 2017 р.) вирівнювання не здійснювалося, оскільки індекс податкоспроможність знаходиться в межах від 0,9 до 1,1 показника середнього по Україні.

На державну підтримку регіонального розвитку передбачено спрямувати 12,9 млрд грн, у тому числі:

  • державний фонд регіонального розвитку – 6,0 млрд грн (4,0 млрд грн – загальний фонд, 2,0 млрд грн – спеціальний фонд (за рахунок надходжень конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення);
  • субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 1,9 млрд грн;
  • субвенція здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 5,0 млрд грн.

Також, законом про бюджет на 2018 рік (пункт 15 Прикінцевих положень законопроекту) передбачено норму для врегулювання питання заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, а саме,  Кабінет Міністрів України за підсумками трьох кварталів 2018 року повинен внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до державного бюджету на 2018 рік в частині списання заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, яка перебуває на обліку в Державній казначейській службі України.

В цілому ресурс місцевих бюджетів у 2018 році складе 553,4 млрд грн, що на 70,3 млрд грн або 14,5% більше проти 2017 року.

Доходи місцевих бюджетів прогнозуються на рівні 249,7 млрд грн, темп росту до 2017 року – 124,2 %.

Чого очікують об’єднані громади від бюджету 2018

«Проект бюджету на наступний рік кинув місцевому самоврядуванню три виклики. Перший – це зміна формули реверсної дотації з 50/50 на 80/20. Другий виклик – спроба перекласти на місцеві бюджети фінансування різноманітних пільг. І третя – середньострокові позики». Так розпочав свій виступ в ефірі програми «Час можливостей» на «5 каналі» виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Довкола цих трьох проблем і точилася розмова.

– Що означає формула реверсної дотації на прикладі Житомира? – зазначив Житомирський міський голова Сергій Сухомлин. – Цьогоріч за формулою 50/50 з бюджету міста вилучили 32 млн грн. А за формулою 80/20 мали би вилучити 84 млн грн. Це для нас дуже велика сума, адже бюджет розвитку міста складає близько 250-350 млн грн на рік. Передання державною на місцевий рівень транспортних пільг коштувало нам 70 млн грн, передання фінансування ПТУ – 90 млн грн. Однак, на щастя, після перемовин з Асоціацією міст Мінфін підготував проект рішення, за яким буде дещо піднято базовий рівень доходів громади, по досягненню якого слід застосовувати формулу реверсної дотації. Якщо цей рівень буде піднято, з бюджету Житомира та більшості обласних центрів України наступного року не вираховуватимуть жодної гривні. Це буде кроком назустріч містам обласного та районного значення…

Сергій Сухомлин також зазначив, що проектом цього рішення передбачається вилучання доходів за формулою 80/20, тільки у тому разі, якщо доходи перевищать базовий рівень.

Проти зміни формули реверсної дотації виступив також голова Байковецької громади Тернопільської області Анатолій Кулик.

– Завод, який працює у нашій громаді, не з’явився у ній сам по собі – ми боролися за нього, – зазначив Анатолій Кулик. – А тепер нас позбавлять доходів, які ми почали отримували від податків, що сплачує це підприємство? Якщо це справді так, то нова формула не заохочує громади до ініціативності, не заохочує створювати робочі місця. Щоб не віддавати кошти державі, ми підемо шляхом долучення до нашої громади довколишніх сіл, які мають таке бажання. Адже після такого приєднання зміниться розрахунок доходів на одного мешканця, закладений у формулі.

– Не треба перекладати на органи місцевого самоврядування державні функції: пільги, субсидії тощо, – підсумував Голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, Новоукраїнський міський голова Олександр Корінний. – Також не варто відбирати надходження від тих чи інших податків, наприклад, від акцизу. Наша асоціація пропонує залишати громадам ту ж частку від акцизного збору, яку було вирішено залишати 2016 року.

http://decentralization.gov.ua/news/7703

Парламентський комітет підтримав законопроект щодо реформування районів

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді прийняти за основу Проект Закону «Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж» (№6636). Зазначений законопроект необхідний для формування ефективного районного рівня адміністративно-територіального устрою.

Як відомо, район представляє спільні інтереси місцевих рад, що входять до його складу. Але в ході децентралізації та в результаті об’єднання громад у багатьох районах зникли підстави для спільного представництва інтересів місцевих рад, оскільки повноваження передаються до виконавчих органів об’єднаних громад, які займають більшу частину території району. Отже через відсутність повноважень районних рад та адміністрацій організація влади на районному рівні у багатьох випадках стає неефективною.

Законопроект №6636 визначає підстави та порядок реформування нових ефективних районів.

На Рівненщині продовжують моніторити спроможність об’єднаних територіальних громад
Передусім рейтинг ОТГ області проводиться за показниками власних доходів, у тому числі в розрахунку на 1-го мешканця.

Тут лідерами є Крупецька, Привільненська та Клесівська ОТГ.

1

Наступний критерій – це рівень дотаційності громад.

Бездотаційними є Крупецька та Клесівська ОТГ. Серед лідерів також Радивилівська та Смизька громади. Більшість громад області мають дотаційний рівень на рівні 30%. Виняток – 5 ОТГ.

2

Запорукою майбутнього розвитку громад є значимі власні капітальні видатки, тобто розвиткові кошти.

Це необхідно для забезпечення співфінансуванння масштабних інвестиційних проектів, основним джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, проектів міжнародних фінансових організацій.

3

Окрім того, ще одним критерієм спроможності ОТГ є питома вага видатків на утримання апарату управління. Рекомендований показник у даному випадку – не більше 20%.

Тут лідери – Радивилівська, Смизька та Деражненська та Крупецька громади.

При цьому понад 40% власних доходів іде на утримання апарату у Пісківській та Висоцькій громадах, 39%– у Козинській.

5

Виходом з такої ситуації є укрупнення ОТГ шляхом ініціювання приєднання сусідніх громад, а також оптимізація штатної чисельності управлінських апаратів

Нагадаємо, в області вже сформовано 26 ОТГ, у 24-х з яких вже відбулись перші місцеві вибори, а 18 працюють на умовах прямих взаємовідносин з державним бюджетом.

На сьогоднішній день відсутні ОТГ у Березнівському, Володимирецькому, Здолбунівському, Корецькому, Острозькому та Рокитнівському районах.

Гроші з Дорожнього фонду отримає кожна область України

Внаслідок хронічного недофінансування дорожньої галузі на сьогоднішній день ми маємо більше 90% автодоріг у неналежному транспортно-експлуатаційному стані, 40% з яких потребують повного відновлення.

Завдяки збільшенню фінансування у 2016 році вдалось капітально відремонтувати майже 1 тис. км автодоріг. У 2017 планується відремонтувати більше 2 тис. км, а також буде відновлено понад 80 мостів. Проте у 2016 фінансування вистачило лише на один відсоток доріг, а це близько 10 млрд грн. У поточному році фінансування у 20 млрд грн вистачить лише на два відсотки доріг. Мінімальна річна потреба для виконання ремонтно-будівельних робіт складає 50 млрд грн. А щоб ми випереджали темпи руйнування доріг, потрібно близько 100 мільярдів гривень щороку. Таким чином, ритмічне і достатнє фінансування дорожньої галузі дозволить за 5 років відновити мережу доріг загального користування в Україні. Уже з 2018 року запрацює Дорожній фонд. Кошти, виділені на дороги, будуть автоматично надходити виключно на ремонт та будівництво автошляхів. Також нарешті з’явиться цільове фінансування доріг місцевого значення. Виділення джерел фінансування дорожнього господарства в окремий фонд допоможе забезпечити стабільне фінансування і дозволить запобігти спрямуванню коштів на інші цілі. Реформа децентралізації доріг передбачає поетапне введення в дію Дорожнього фонду. Надходження, що визначені для наповнення фонду, будуть зараховувати у спецфонд таким чином: у 2018 році — 50%; у 2019 році — 75%; і з 2020 року — 100%. 35% з яких піде виключно на фінансування будівництва, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг загального користування місцевого значення. За результатами попередньої інвентаризації загальна протяжність мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, що перейде до сфери управління облдержадміністрацій — становить 115,9 тис. км. Відповідно до “Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 рр.” видатки на дорожню галузь планується збільшити до 70 млрд грн до 2020 року.

За попередніми підрахунками у 2018 році надходження до Дорожнього фонду складуть 32 мільярди гривень.

Таким чином, на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення у 2018-му очікується близько 11,2 млрд грн. І це тільки 50% Дорожнього фонду. В 2020-му, коли Дорожній фонд запрацює на повну потужність, 24,5 млрд грн піде саме на місцеві дороги.

Вказані кошти будуть автоматично розподілятися між місцевими бюджетами, залежно від протяжності автомобільних доріг місцевого значення відповідної області, станом на 1 січня року, що передує плановому. Області, які мають розгалужену мережу доріг, звісно, отримають більше коштів на їх ремонт.

Опубліковано постанову про розподіл державної інфраструктурної субвенції ОТГ

На Урядовому порталі опубліковано затверджену Кабінетом Міністрів 7 червня цього року Постанову про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на 2017 рік.

У 2017 році субвенція на формування інфраструктури 366 створених у 2015-2016 роках об’єднаних територіальних громад становить – 1,5 млрд грн. З них 1 млрд грн спеціального фонду і 0,5 млрд грн загального фонду.

Постановою також удосконалено порядок та умови надання вказаної субвенції шляхом розширення напрямів її використання, зокрема:

  • розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації;
  • створення, модернізацію центрів надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення; комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;
  • закупівлю спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;
  • погашення в установленому законодавством порядку кредиторської заборгованості;
  • капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Крім того, постановою передбачено обов’язкове врахування потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації, а також під час закупівлі транспортних засобів загального користування, шкільних автобусів тощо.

Як відомо, кошти субвенції розподіляються між бюджетами об’єднаних громад пропорційно до площі та кількості сільського населення з рівною вагою обох цих факторів.

Обсяг субвенції найбільший у Хмельницькій області – 167 млн грн, Житомирській – 155 млн грн, Дніпропетровській – 135 млн грн.

Найбільший обсяг субвенції передбачено Олевській ОТГ Житомирської області – 27,8 млн грн, Сновській ОТГ Чернігівської області – 15,8 млн грн, Новоушицькій ОТГ Хмельницької області – 14,8 млн грн.Текст постанови з додатками є ТУТ

Про надання державної фінансової підтримки ОТГ
1219 заявок на реалізацію інфраструктурних проектів об’єднаних територіальних громад, які фінансуються за кошти відповідної державної субвенції, погодила Комісія при Мінрегіоні станом на 30 серпня. Загальна вартість погоджених проектів складає 1,005 млрд грн або 67% від запланованих коштів субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ на 2017 рік.

З 366 ОТГ, які цього року отримують інфраструктурну субвенцію, проекти подали 259 громад.

За даними Мінрегіону більше половини коштів субвенції усе ще не розподілили ОТГ Миколаївської (залишок 75%), Одеської (залишок 60%) та Рівненської (залишок 53%) областей.

Жодної заявки поки не надійшло від об’єднаних громад Київської області. Для них держава передбачила більше 6 млн грн коштів субвенції на розвиток інфраструктури.

«Більше ста громад (їх список ТУТ) не подали на розгляд Комісії заявки на ті проекти, які вони мають намір реалізувати за кошти субвенції. Можна лише припустити, в чому причина ситуації, яка склалася. Якщо громаді не вистачає кваліфікованих кадрів, здатних підготувати належним чином заявку, а відтак – і проект, то в кожній області по-перше, проводяться спеціальні навчання. По-друге, Центри розвитку місцевого самоврядування повинні і надають підтримку громадам у підготовці необхідних документів. Не думаю, що якась із обласних державних адміністрацій могла відмовити в допомозі, якщо тільки громада зверталася з таким проханням до неї. Врешті можна звернутися до Центрального офісу реформ Мінрегіону за консультацією. Тобто немає жодних перешкод для того, аби громади могли вчасно підготуватися та втілити важливі для них проекти за кошти державної субвенції. Який напрошується висновок? Що ці кошти тій сотні громад не потрібні. Мушу сказати, що з огляду на таку ситуацію, надалі дуже важко буде доводити, наприклад Мінфіну, і парламенту, що об’єднані громади потребують фінансової підтримки з боку держави», – прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він зазначив, що за дорученням Віце-прем’єр-міністра – Міністра Геннадія Зубка,  Центральний офіс реформ сьогодні працює з кожною громадою, яка не підготувала відповідні інфраструктурні проекти з тим, щоб допомогти.

«Працюють і Центральний офіс реформ, і Центри розвитку місцевого самоврядування, і фахівці Мінрегіону допомагають у вирішенні цього завдання. Мінрегіон розраховує, що і всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, їхні регіональні відділення зможуть активніше долучитися до надання відповідної допомоги. Але ж ніхто нікого не зможе змусити взяти виділені державні кошти і ефективно їх освоїти, якщо хтось того не хоче. Ще важче зрозуміти таку пасивну позицію голів рад ОТГ в контексті їх відповідальності перед своїми виборцями. І тут надалі потрібно буде робити висновки і переглядати питання порядку надання державної фінансової підтримки об’єднаних громад, – додав Вячеслав Негода.

Як повідомлялося, держава надає підтримку об’єднаним територіальним громадам, зокрема у питаннях відновлення та розбудови інфраструктури їх територій. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік передбачено 1,5 млрд грн. Ці кошти спрямують на розвиток інфраструктури 366 об’єднаних громад, створених у 2015-2016 роках.

Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 16 березня 2016 року.

Протоколи засідання обласної робочої групи
Протоколи засідання районної робочої групи
Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

На Спільноті практик відкрито зарахування на е-курс “Управління проектами – 8”

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO запрошує представників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, депутатів місцевих рад, лідерів громад та активістів громадського сектору до участі у дистанційному (електронному) курсі «Управління проектами місцевого розвитку-8» на онлайн-платформі «Спільнота практик: сталий розвиток».

Читати далі→http://despro.org.ua/news/news/?ELEMENT_ID=2016

5 аргументів противників децентралізації та відповіді на них
Цю словесну дуель вдалося зафіксувати під час дебатів від DESPRO на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися?», які проходили у Полтаві.

Чергові, вже шості дебати на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися», які спільно організували Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO та Мінрегіон, несподівано відзначилися доволі слабкою активністю залу. Наприклад, на запитання: «Чи спостерігається сьогодні знелюднення сільських територій у вашому районі?» відповідали тільки  112 зі 130-ти осіб, які отримали спеціальні портативні пульти. А на запитання: «Чи спроможні сьогодні  ваші місцеві ради створювати нові робочі місця і нарощувати доходи до бюджетів?» дали відповідь тільки 90 учасників дебатів. (При цьому з тих, хто таки голосували, на перше питання позитивно відповіли 89%, а на друге – 26%).

Читати далі →https://decentralization.gov.ua/news/9982

Адміністративне рішення про утворення нового устрою громад і районів є незворотнім
Головне питання Всеукраїнської наради-семінару для представників органів місцевого самоврядування, що пройшла в селищі Затока на Одещині, стосувалося процесу децентралізації і, зокрема, створення нового адміністративно-територіального устрою.

Основна дискусія точилася навколо того, як запобігти конфлікту компетенцій між районними радами, об’єднаними територіальними громадами та районними державними адміністраціями. Учасники заходу погоджуються, що настав час вирішувати це питання, бо воно поступово переростає в серйозну проблему…

Про можливі шляхи завершення процесу формування спроможних громад та реформування районів портал «Децентралізація» поспілкувався з першим заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеславом Негодою.

Чому тема компетенцій та повноважень районів і об’єднаних громад стала головною в обговоренні?

Темпи утворення все нових об’єднаних громад не знижуються. Також все більше громад приєднуються до міст обласного значення та до ОТГ. Більшість повноважень та фінансових ресурсів переходять до цих спроможних громад. Фактично в межах районів, крім райрад і райдержадміністрацій, утворюються юридично незалежні від районної ланки органи місцевого самоврядування спроможних громад. При цьому, функції та компетенції районів законодавчо не змінюються, залишається старий районний поділ. Це призводить до правових колізій і політичних конфліктів між цими трьома різними за природою суб’єктами публічної влади. Звідси виникають проблеми в системі управління та комплексного соціально-економічного розвитку територій районів.

Тобто в усіх районах, де створюються чи вже є об’єднані громади, так чи інакше маємо локальний конфлікт?

Де керівники органів місцевої влади більше дбають про розвиток та добробут людей, а не керуються особистими амбіціями, там знаходять порозуміння і працюють на спільний результат. Але такі приклади, швидше, поодинокі. У більшості випадків представники об’єднаних громад, окрилені новими можливостями та певною незалежністю, не вважають за потрібне співпрацювати з районною ланкою влади, а представники райрад та РДА не можуть змиритися з втратою адміністративного, фінансового впливу на громади, якими вони ще вчора «керували».

І особливо це актуально для районів більша частина територій яких вже в об’єднаних громадах.

Дійсно, вже маємо 17 районів, територія яких на 100% покрита ОТГ. Там районний рівень влади по факту майже повністю втратив свої функції. У 137 районах об’єднані громади займають понад 50% території. Громади продовжують об’єднуватися, отже кількість таких районів зростатиме, що призведе до нових локальних міжвладних конфліктів. Тривале продовження владних протистоянь на все більшій території не йде на користь місцевому розвитку, не виправдовує очікувань людей і створює передумови для дискредитації реформи з децентралізації.

Чи є підстави сподіватися, що базовий рівень, тобто 100% спроможних громад сформуються добровільно і після цього можна буде перейти до формування нового районного рівня?

Ні, усі громади добровільно не об’єднаються. Це нереально, навіть якщо б не було опору з боку окремих районних чи обласних (згадаємо Закарпаття) органів влади, а також політиків та бізнес-груп. Все одно залишиться чимало тих, хто вріс у стару систему, кому комфортно і не хочеться жодних змін. З іншого боку, не можна допустити, щоб ця територіально-правова невизначеність закріпилася після чергових місцевих виборів у 2020 році. Місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і районів.

Чи потрібні для цього зміни до Конституції?

Так, вони забезпечили б комплексність реформи та її незворотність. Але навіть якщо зміни до Конституції не приймуть, уникнути законодавчого регулювання і впорядкування системи територіальної організації влади вже неможливо.

І йдеться не про один закон, а цілий пакет базового законодавства: про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування, про територіальні органи виконавчої влади, про зміни до податкового, бюджетного, земельного кодексів, про комунальне майно, про місцеві вибори, про державний нагляд тощо.

Що необхідно прийняти якнайшвидше?

Увесь цей пакет законодавства важливий, але першочерговими є закони, які б визначили основи адміністративно-територіального устрою на рівні громад і районів.

Для цього необхідно об’єднати зусилля органів місцевого самоврядування (особливо обласних рад), обласних державних адміністрацій, уряду та парламенту. Це є спільною відповідальністю перед громадянами, які чекають ефективного врядування, дієвої виконавчої влади, здатної забезпечити сталий розвиток громад та територій.

Ми вже визнали, що чинна система територіальної організації влади застаріла і повністю себе вичерпала, вона не відповідає тим складним завданням та новим викликам, які стоять перед державою, економікою, новими соціальними стандартами життя громадян. Тепер маємо змінити цю систему.

Від учасників наради-семінару часто чули, що процес добровільності формування громад вичерпує себе і необхідно приймати адміністративні рішення. Як це зробити технічно, ніби, зрозуміло, а політично?

Дійсно, учасники заходу, а це близько 320 представників всіх рівнів органів місцевого самоврядування, зазначають, що районні органи влади і громади все більше схиляються до якнайшвидшого вирішення цього питання, оскільки конфлікт компетенцій та невпевненість негативно впливають на роботу.

Вважаю, що в першу чергу політичний діалог має відбутися в областях. Основою для цього мали б стати перспективні плани формування спроможних громад, схвалені обласними радами. І вони повинні розроблятися на основі урядової методики. Поки що ні один з них повністю не відповідає цій методиці і вимагає суттєвого доопрацювання.

Але є області, які вже зараз могли б стати першими у затвердженні на рівні парламенту адміністративно-територіального устрою громад і районів. Ще до виборів 2020 року у таких областях можна було б упорядкувати систему територіальних органів виконавчої влади.

Навіщо комусь брати перший удар на себе? А як же традиційне – почекати, подивитися, як це вийде в інших?

Тому що це вигідно. Першопроходьці, безперечно, будуть у виграші, як це було з об’єднаними громадами, особливо тими, що утворилися в 2015 році.

Ресурси, які вивільняться в результаті оптимізації місцевих органів влади, гарантовано залишалися б в областях і їх можна було б спрямувати на інші потреби. Але головне, що за рахунок нової системи управління в області сформуються більш сприятливі умови для розвитку і суттєво збільшиться мотивація. В такі стабільні регіони з більшим бажанням піде інвестор.

Отже слово за регіонами, які рухаються в майбутнє, а не чіпляються за минуле.

Довідка:

В Україні вже утворено 831 ОТГ, у 705 з яких перші місцеві вибори вже відбулися, 126 – очікують рішень ЦВК про призначення виборів.

Крім того, 123 територіальні громади вже приєдналися до 73 створених ОТГ та міст обласного значення.

Загалом в процеси об’єднання та приєднання завершили 3796 територіальних громад.

Площа територій ОТГ становить понад 200 тис. кв. км або близько 36% від загальної площі України (без урахування тимчасово окупованих територій).

Процес формування спроможних громад триває. Ще 17 новоутворених ОТГ та 27 територіальних громад очікують висновку облдержадміністрацій щодо відповідності своїх рішень Конституції та законам України.

У 351 районі вже утворені ОТГ, у 17 районах 100% території покрито ОТГ. Лише 114 районів не мають ОТГ (без урахування 25 районів окупованих територій).

Таким чином, зі створенням ОТГ, відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», утворилися нові адміністративно-територіальні одиниці базового рівня.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України» (реєстр. #8051 від 22.02.208), який визначає засади адміністративно-територіального устрою України, порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адмінтеродиниць. Прийняття Закону дозволить врегулювати питання щодо порядку встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів і віднесення їх до певних категорій.

У разі його прийняття відкриється можливість прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій України, або двадцять чотири закони про адміністративно-територіальний устрій областей.

ОТГ Костопільщини отримають субвенцію на формування інфраструктури

Уряд затвердив розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2018 році.

Розмір субвенції складає 1,9 млрд. грн. Кошти розподіляються між 665 об’єднаними громадами, створеними у 2015—2017 роках, пропорційно до площі території та кількості сільського населення у таких територіальних громадах з рівною вагою обох цих факторів.

Кошти субвенції можуть бути спрямовані на розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації; підвищення якості надання адміністративних послуг; створення сучасних систем організації управління громадою; реконструкцію, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ об’єднаних територіальних громад; нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, мостів, переходів комунальної власності; закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення; здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту тощо.

ОТГ Костопільщини, а саме:  Малолюбашанська ОТГ із державного бюджету на розвиток власної інфраструктури у 2018 році отримає 3947,3 тис. грн. субвенції; Пісківська ОТГ –  1394,4 тис. грн. та Деражненська ОТГ  – 3020,4 тис. грн.

Як зміниться сільська медицина: затверджено Порядок формування спроможних мереж

medicina

Міністерство охорони здоров’я разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробили та затвердили Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги. Тепер є законодавче підґрунтя для прийняття планів розбудови мережі «первинки» у сільській місцевості, щоб кожен українець, незалежно від місця проживання, міг своєчасно отримати якісну медичну допомогу.

Більше 13 мільйонів українців, які живуть у селах, потребують кращого доступу до якісних медичних послуг, тому першочергове завдання – створити мережу медзакладів, щоб людям не доводилося долати десятки кілометрів до найближчої амбулаторії, а лікарі були зацікавлені їхати працювати в селах. Наприкінці минулого року набув чинності Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».

У бюджеті передбачено 5 мільярдів гривень, які зокрема будуть використані для будівництва нових амбулаторій, житла для лікарів, придбання медичного обладнання та службового транспорту .

В грудні минулого року Уряд доручив Міністерству охорони здоров’я разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробити та затвердити Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги.

Порядок, який уже є дійсним, визначає критерії розроблення і затвердження плану мережі первинки. Йдеться про перспективні довгострокові плани розбудови мережі у сільській місцевості, щоби житель кожного населеного пункту міг отримати якісну медичну допомогу.

Райони та об’єднані територіальні громади уже почали підготовку планів. Після ухвалення на обласному рівні і погодження в МОЗ України – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства куруватиме процес розбудови мережі.

Спроможна мережа надання первинної медичної допомоги передбачає, що навіть якщо у вашому населеному пункті не буде кабінету лікаря чи амбулаторії, то вони будуть розташовані таким чином, що лікар за необхідності зможе швидко приїхати до пацієнта. Саме для таких випадків передбачено, що лікарі матимуть службовий транспорт.

Не менш важливо, щоб медична допомога була не тільки доступною, а й якісною і щоб кваліфіковані лікарі хотіли працювати у селах. Тому частина коштів буде витрачена на оснащення закладів охорони здоров’я, закупівлю сучасного обладнання. Крім того, медпрацівники у багатьох селах отримуватимуть житло безоплатно, а оплата усіх лікарів «первинки» уже до кінця року суттєво зміниться, коли заклади охорони здоров’я долучаться до медреформи і підпишуть договори з НСЗУ.

Набув чинності порядок зарахування акцизу з пального до місцевих бюджетів у 2018 році

Набула чинності постанова Уряду, яка встановлює порядок зарахування у 2018 році частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Постанова визначає принцип розподілу частини акцизного податку та механізм його зарахування.

Ознайомитися з текстом постанови можна ТУТ.

Як повідомлялося, 28 лютого Уряд прийняв постанову «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2018 році».

Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського району
Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського районуГрафічна частина станом на 01.01.2018
Держгеокадастр оприлюднив план-графік передачі земельних ділянок об’єднаним громадам

d242a7c394619d4e5e6aeb6979b538a7

Стало відомо, у якій послідовності об’єднані громади будуть отримувати у власність державні землі. Держгеокадастр оприлюднив «План-графік передачі земельних ділянок у власність об’єднаних територіальних громад на 2018 рік» (ЗАВАНТАЖИТИ).

Як відомо, 31 січня цього року Уряд схвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, на території яких знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у комунальну власність.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Уряд погодив механізми передачі землі у власність територіальним громадам

Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів.

Відповідне рішення передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру.

«Ми знайшли механізми передачі ОТГ всіх земель у власність. Це правда, – сказав Глава Уряду. – Мова про те, що Держгеокадастр відведе землю і передасть її ОТГ. І цю роботу потрібно завершити до кінця 2018 року».

Прем’єр-міністр також наголосив, що до кінця року кожне обласне управління геокадастру має підписати з кожною ОТГ меморандуми, в яких будуть визначені строки та відповідальні особи за процес передачі земель.

Нагадаємо, наприкінці січня Глава Уряду повідомив, що КМУ знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність ОТГ. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території.

Глава Уряду також підкреслював, що вже з 1 лютого структури Держгеокадастру будуть позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.

У Держбюджеті 2018 року закладено більше 1 млрд грн на освітню інфраструктуру

image

1 млдр 150 млн 101 тис. грн заплановано у 2018 році на продовження програм з покращення освітньої інфраструктури – закупівлю автобусів для підвезення дітей до опорних шкіл, обладнання природничо-математичних кабінетів та розвиток інклюзивної освіти. Відповідні кошти закладено в державний бюджет на 2018 рік.

Так, 200 млн грн передбачено на придбання автобусів для опорних шкіл, 441,101 млн грн – на природничо-математичні кабінети, а також 509 млн грн  – на підтримку освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Кожна з цих освітніх програм також отримує фінансування зі сторони місцевих органів самоврядування.

Завдяки такому підходу в 2017-му автобуси, природничі кабінети та підтримка освіти дітей з особливими потребами були профінансовані майже на 1 млрд 330 млн грн, з яких 621,188 млн грн – додаткове фінансування з місцевих бюджетів, 709,5 млн – фінансування, передбачене держбюджетом 2017 року.

«Реформа децентралізації дала значні можливості для розвитку громад. Загалом громади збільшили свої надходження на близько 100 млрд грн. Це дає можливість місцевій владі якісніше виконувати повноваження щодо підтримки та розвитку освітньої інфраструктури. Саме тому зараз ми бачимо, що ремонтуються та будуються школи і садочки, закуповується обладнання», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Протягом 2017 року було закуплено 391 шкільний автобус, 1 тис. 915 природничих кабінетів, побудовано 29 шкіл та 16 дитсадків.

Нагадуємо, що також в бюджеті 2018 року закладено значні кошти на старт реформи Нова українська школа : майже 1 млрд грн (998,7 млн) на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями,163 млн 818 тис. – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 272 млн 382 тис. – підручники для 1-го класу. Також 48 млн 349,5 тис. передбачено на закупівлю навчально-методичної літератури для початкових класів.

Коли, скільки і на що регіони спрямують кошти державної субвенції на розвиток медицини у сільській місцевості – Постанова Уряду

Вже у січні наступного року облдержадміністрації мають подати до Мінрегіону пропозиції щодо проектів та заходів, які фінансуватимуться за рахунок субвенції державного бюджету на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Про це йдеться у відповідній Постанові Кабінету Міністрів (№983).

Розмір субвенції загалом складає 4 млрд грн. Кошти спрямовуватимуться на:

  • будівництво медичних закладів у сільській місцевості,
  • придбання медичного обладнання для закладів охорони здоров’я у сільській місцевості;
  • розвиток телекомунікаційної інфраструктури;
  • забезпечення житлом та автотранспортом медичних працівників, що працюють у сільській місцевості.

Надалі об’єкти, на фінансування яких залучається субвенція, фінансуватимуться або утримуватимуться  за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Розподіл коштів субвенції між областями виглядає так:

Особливості місцевих бюджетів 2018

6819a2ba29e12ccc95a93c187b6c0e95Верховна Рада України 7 грудня 2017 року прийняла Державний бюджет України. На даний час йде процес завершення формування проектів місцевих бюджетів, які повинні бути затверджені до 25 грудня. Отже, місцеві органи влади у проектах рішень про місцеві бюджети на 2018 рік уже врахують обсяги затверджених міжбюджетних трансфертів, а не обсяги поточного року, як це було у попередні роки, коли бюджет затверджувався наприкінці грудня.

В чому полягають особливості та відмінності бюджету 2018 року в частині місцевих бюджетів? Про це розповіла «Децентралізації» Галина Маркович, координатор напрямку «Місцеві бюджети» проектного офісу секторальної децентралізації.

Найперше, на 299 збільшилася кількість місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом, і з 1 січня 2018 року їх кількість становитиме 1288 бюджетів. При визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів враховано усі бюджети об’єднаних територіальних громад, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами перших місцевих виборів, що відбулися у 2017 році (ст. 29 Закону про бюджет, додаток № 11 до Закону). Отже, з 1 січня 2018 року функціонуватиме 665 бюджетів об’єднаних територіальних громад.

В рамках реалізації медичної реформи передбачено, що з 1 липня 2018 року фінансування видатків на надання первинної медичної допомоги здійснюватиметься з державного бюджету (ст. 30 Закону про бюджет). До цього часу такі видатки фінансуватимуться з місцевих бюджетів за рахунок медичної субвенції.

При здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів враховано кількість облікованих внутрішньо переміщених осіб станом на 1 жовтня 2017 року (за даними Міністерства соціальної політики України).

Передбачено створення Державного дорожнього фонду, 35% якого зараховуватиметься до місцевих бюджетів у вигляді субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (11,5 млрд. грн.).

Передбачено стабілізаційну дотацію. Слід зазначити, що 2017 рік був останнім роком коли могла плануватися така дотація. Враховуючи, що на даний час процес об’єднання територіальних громад не завершився внесено зміни до Бюджетного кодексу України та передбачено, що стабілізаційна дотація плануватиметься до завершення процесу об’єднання.

Збережено діючий у 2017 році механізм фінансування витрат на надання пільг окремим категоріям населення (в бюджеті, поданому на перше читання пропонувалося такі видатки передати на фінансування з місцевих бюджетів без відповідного фінансового ресурсу) – за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.

Змінено механізм розподілу:

– освітньої субвенції. Оскільки субвенція є джерелом фінансування видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, основними параметрами нової формули, на підставі яких здійснюється  розподіл субвенції, є розрахункова кількість ставок педагогічних працівників, визначена на підставі навчального навантаження та нормативної наповнюваності класів, а також середня заробітна плата вчителя в умовах 2018 року;

– додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Така дотація передбачена для обласних бюджетів і 50% її обсягу розподілено пропорційно до питомої ваги чисельності наявного населення області, а 50% – пропорційно до питомої ваги приведеного індексу відносної податкоспроможності зведеного бюджету області. Розподіл додаткової дотації між місцевими бюджетами області здійснюватиметься у порядку, визначеному облдержадміністраціями.

Підвищенню рівня фінансової забезпеченості місцевих бюджетів сприятиме:

  • зарахування з 1 січня 2018 року до місцевих бюджетів 5% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (в т. ч. 3% до бюджетів об’єднаних територіальних громад);
  • збереження норми щодо зарахування 13,44% акцизного податку з пального до місцевих бюджетів;
  • передача на фінансування з державного бюджету ветеринарних лабораторій та ветеринарних лікарень.

З 1 січня 2018 року вступає в дію норма Бюджетного кодексу, яка була призупинена з 2015 року, щодо фінансування з обласних бюджетів та бюджету м. Києва видатків на підготовку фахівців у державних вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації (перелік закладів, які передаються на фінансування з місцевих бюджетів, визначено у додатку 10 до Закону, до переліку включено заклади, які мають статус юридичної особи). При цьому, ресурс для їх фінансування в повному обсязі не передається.

Частково кошти враховано в освітній субвенції (0,5 млрд грн) – для забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти студентами таких закладів.

Також передбачена норма, що на видатки з утримання цих закладів може спрямовуватися додаткова дотація.

При здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів збережено параметри щодо розрахунку реверсної дотації, визначені статтями 98-99 Бюджетного кодексу України, а саме – реверсна дотація визначена в обсязі 50% суми, що перевищує значення індексу податкоспроможності 1,1 (у проекті бюджету до першого читання пропонувалося встановити відсоток на рівні 80).

Так, за результатами горизонтального вирівнювання, базову дотацію визначено для 930 місцевих бюджетів і її обсяг склав 8,2 млрд грн, реверсну дотацію – для 223 бюджетів, її обсяг складає 5,4 млрд гривень. По 134 бюджетах (проти 103 у 2017 р.) вирівнювання не здійснювалося, оскільки індекс податкоспроможність знаходиться в межах від 0,9 до 1,1 показника середнього по Україні.

На державну підтримку регіонального розвитку передбачено спрямувати 12,9 млрд грн, у тому числі:

  • державний фонд регіонального розвитку – 6,0 млрд грн (4,0 млрд грн – загальний фонд, 2,0 млрд грн – спеціальний фонд (за рахунок надходжень конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення);
  • субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 1,9 млрд грн;
  • субвенція здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 5,0 млрд грн.

Також, законом про бюджет на 2018 рік (пункт 15 Прикінцевих положень законопроекту) передбачено норму для врегулювання питання заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, а саме,  Кабінет Міністрів України за підсумками трьох кварталів 2018 року повинен внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до державного бюджету на 2018 рік в частині списання заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, яка перебуває на обліку в Державній казначейській службі України.

В цілому ресурс місцевих бюджетів у 2018 році складе 553,4 млрд грн, що на 70,3 млрд грн або 14,5% більше проти 2017 року.

Доходи місцевих бюджетів прогнозуються на рівні 249,7 млрд грн, темп росту до 2017 року – 124,2 %.

Чого очікують об’єднані громади від бюджету 2018

«Проект бюджету на наступний рік кинув місцевому самоврядуванню три виклики. Перший – це зміна формули реверсної дотації з 50/50 на 80/20. Другий виклик – спроба перекласти на місцеві бюджети фінансування різноманітних пільг. І третя – середньострокові позики». Так розпочав свій виступ в ефірі програми «Час можливостей» на «5 каналі» виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Довкола цих трьох проблем і точилася розмова.

– Що означає формула реверсної дотації на прикладі Житомира? – зазначив Житомирський міський голова Сергій Сухомлин. – Цьогоріч за формулою 50/50 з бюджету міста вилучили 32 млн грн. А за формулою 80/20 мали би вилучити 84 млн грн. Це для нас дуже велика сума, адже бюджет розвитку міста складає близько 250-350 млн грн на рік. Передання державною на місцевий рівень транспортних пільг коштувало нам 70 млн грн, передання фінансування ПТУ – 90 млн грн. Однак, на щастя, після перемовин з Асоціацією міст Мінфін підготував проект рішення, за яким буде дещо піднято базовий рівень доходів громади, по досягненню якого слід застосовувати формулу реверсної дотації. Якщо цей рівень буде піднято, з бюджету Житомира та більшості обласних центрів України наступного року не вираховуватимуть жодної гривні. Це буде кроком назустріч містам обласного та районного значення…

Сергій Сухомлин також зазначив, що проектом цього рішення передбачається вилучання доходів за формулою 80/20, тільки у тому разі, якщо доходи перевищать базовий рівень.

Проти зміни формули реверсної дотації виступив також голова Байковецької громади Тернопільської області Анатолій Кулик.

– Завод, який працює у нашій громаді, не з’явився у ній сам по собі – ми боролися за нього, – зазначив Анатолій Кулик. – А тепер нас позбавлять доходів, які ми почали отримували від податків, що сплачує це підприємство? Якщо це справді так, то нова формула не заохочує громади до ініціативності, не заохочує створювати робочі місця. Щоб не віддавати кошти державі, ми підемо шляхом долучення до нашої громади довколишніх сіл, які мають таке бажання. Адже після такого приєднання зміниться розрахунок доходів на одного мешканця, закладений у формулі.

– Не треба перекладати на органи місцевого самоврядування державні функції: пільги, субсидії тощо, – підсумував Голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, Новоукраїнський міський голова Олександр Корінний. – Також не варто відбирати надходження від тих чи інших податків, наприклад, від акцизу. Наша асоціація пропонує залишати громадам ту ж частку від акцизного збору, яку було вирішено залишати 2016 року.

http://decentralization.gov.ua/news/7703

Парламентський комітет підтримав законопроект щодо реформування районів

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді прийняти за основу Проект Закону «Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж» (№6636). Зазначений законопроект необхідний для формування ефективного районного рівня адміністративно-територіального устрою.

Як відомо, район представляє спільні інтереси місцевих рад, що входять до його складу. Але в ході децентралізації та в результаті об’єднання громад у багатьох районах зникли підстави для спільного представництва інтересів місцевих рад, оскільки повноваження передаються до виконавчих органів об’єднаних громад, які займають більшу частину території району. Отже через відсутність повноважень районних рад та адміністрацій організація влади на районному рівні у багатьох випадках стає неефективною.

Законопроект №6636 визначає підстави та порядок реформування нових ефективних районів.

На Рівненщині продовжують моніторити спроможність об’єднаних територіальних громад
Передусім рейтинг ОТГ області проводиться за показниками власних доходів, у тому числі в розрахунку на 1-го мешканця.

Тут лідерами є Крупецька, Привільненська та Клесівська ОТГ.

1

Наступний критерій – це рівень дотаційності громад.

Бездотаційними є Крупецька та Клесівська ОТГ. Серед лідерів також Радивилівська та Смизька громади. Більшість громад області мають дотаційний рівень на рівні 30%. Виняток – 5 ОТГ.

2

Запорукою майбутнього розвитку громад є значимі власні капітальні видатки, тобто розвиткові кошти.

Це необхідно для забезпечення співфінансуванння масштабних інвестиційних проектів, основним джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, проектів міжнародних фінансових організацій.

3

Окрім того, ще одним критерієм спроможності ОТГ є питома вага видатків на утримання апарату управління. Рекомендований показник у даному випадку – не більше 20%.

Тут лідери – Радивилівська, Смизька та Деражненська та Крупецька громади.

При цьому понад 40% власних доходів іде на утримання апарату у Пісківській та Висоцькій громадах, 39%– у Козинській.

5

Виходом з такої ситуації є укрупнення ОТГ шляхом ініціювання приєднання сусідніх громад, а також оптимізація штатної чисельності управлінських апаратів

Нагадаємо, в області вже сформовано 26 ОТГ, у 24-х з яких вже відбулись перші місцеві вибори, а 18 працюють на умовах прямих взаємовідносин з державним бюджетом.

На сьогоднішній день відсутні ОТГ у Березнівському, Володимирецькому, Здолбунівському, Корецькому, Острозькому та Рокитнівському районах.

Гроші з Дорожнього фонду отримає кожна область України

Внаслідок хронічного недофінансування дорожньої галузі на сьогоднішній день ми маємо більше 90% автодоріг у неналежному транспортно-експлуатаційному стані, 40% з яких потребують повного відновлення.

Завдяки збільшенню фінансування у 2016 році вдалось капітально відремонтувати майже 1 тис. км автодоріг. У 2017 планується відремонтувати більше 2 тис. км, а також буде відновлено понад 80 мостів. Проте у 2016 фінансування вистачило лише на один відсоток доріг, а це близько 10 млрд грн. У поточному році фінансування у 20 млрд грн вистачить лише на два відсотки доріг. Мінімальна річна потреба для виконання ремонтно-будівельних робіт складає 50 млрд грн. А щоб ми випереджали темпи руйнування доріг, потрібно близько 100 мільярдів гривень щороку. Таким чином, ритмічне і достатнє фінансування дорожньої галузі дозволить за 5 років відновити мережу доріг загального користування в Україні. Уже з 2018 року запрацює Дорожній фонд. Кошти, виділені на дороги, будуть автоматично надходити виключно на ремонт та будівництво автошляхів. Також нарешті з’явиться цільове фінансування доріг місцевого значення. Виділення джерел фінансування дорожнього господарства в окремий фонд допоможе забезпечити стабільне фінансування і дозволить запобігти спрямуванню коштів на інші цілі. Реформа децентралізації доріг передбачає поетапне введення в дію Дорожнього фонду. Надходження, що визначені для наповнення фонду, будуть зараховувати у спецфонд таким чином: у 2018 році — 50%; у 2019 році — 75%; і з 2020 року — 100%. 35% з яких піде виключно на фінансування будівництва, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг загального користування місцевого значення. За результатами попередньої інвентаризації загальна протяжність мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, що перейде до сфери управління облдержадміністрацій — становить 115,9 тис. км. Відповідно до “Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 рр.” видатки на дорожню галузь планується збільшити до 70 млрд грн до 2020 року.

За попередніми підрахунками у 2018 році надходження до Дорожнього фонду складуть 32 мільярди гривень.

Таким чином, на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення у 2018-му очікується близько 11,2 млрд грн. І це тільки 50% Дорожнього фонду. В 2020-му, коли Дорожній фонд запрацює на повну потужність, 24,5 млрд грн піде саме на місцеві дороги.

Вказані кошти будуть автоматично розподілятися між місцевими бюджетами, залежно від протяжності автомобільних доріг місцевого значення відповідної області, станом на 1 січня року, що передує плановому. Області, які мають розгалужену мережу доріг, звісно, отримають більше коштів на їх ремонт.

Опубліковано постанову про розподіл державної інфраструктурної субвенції ОТГ

На Урядовому порталі опубліковано затверджену Кабінетом Міністрів 7 червня цього року Постанову про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на 2017 рік.

У 2017 році субвенція на формування інфраструктури 366 створених у 2015-2016 роках об’єднаних територіальних громад становить – 1,5 млрд грн. З них 1 млрд грн спеціального фонду і 0,5 млрд грн загального фонду.

Постановою також удосконалено порядок та умови надання вказаної субвенції шляхом розширення напрямів її використання, зокрема:

  • розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації;
  • створення, модернізацію центрів надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення; комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;
  • закупівлю спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;
  • погашення в установленому законодавством порядку кредиторської заборгованості;
  • капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Крім того, постановою передбачено обов’язкове врахування потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації, а також під час закупівлі транспортних засобів загального користування, шкільних автобусів тощо.

Як відомо, кошти субвенції розподіляються між бюджетами об’єднаних громад пропорційно до площі та кількості сільського населення з рівною вагою обох цих факторів.

Обсяг субвенції найбільший у Хмельницькій області – 167 млн грн, Житомирській – 155 млн грн, Дніпропетровській – 135 млн грн.

Найбільший обсяг субвенції передбачено Олевській ОТГ Житомирської області – 27,8 млн грн, Сновській ОТГ Чернігівської області – 15,8 млн грн, Новоушицькій ОТГ Хмельницької області – 14,8 млн грн.Текст постанови з додатками є ТУТ

Про надання державної фінансової підтримки ОТГ
1219 заявок на реалізацію інфраструктурних проектів об’єднаних територіальних громад, які фінансуються за кошти відповідної державної субвенції, погодила Комісія при Мінрегіоні станом на 30 серпня. Загальна вартість погоджених проектів складає 1,005 млрд грн або 67% від запланованих коштів субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ на 2017 рік.

З 366 ОТГ, які цього року отримують інфраструктурну субвенцію, проекти подали 259 громад.

За даними Мінрегіону більше половини коштів субвенції усе ще не розподілили ОТГ Миколаївської (залишок 75%), Одеської (залишок 60%) та Рівненської (залишок 53%) областей.

Жодної заявки поки не надійшло від об’єднаних громад Київської області. Для них держава передбачила більше 6 млн грн коштів субвенції на розвиток інфраструктури.

«Більше ста громад (їх список ТУТ) не подали на розгляд Комісії заявки на ті проекти, які вони мають намір реалізувати за кошти субвенції. Можна лише припустити, в чому причина ситуації, яка склалася. Якщо громаді не вистачає кваліфікованих кадрів, здатних підготувати належним чином заявку, а відтак – і проект, то в кожній області по-перше, проводяться спеціальні навчання. По-друге, Центри розвитку місцевого самоврядування повинні і надають підтримку громадам у підготовці необхідних документів. Не думаю, що якась із обласних державних адміністрацій могла відмовити в допомозі, якщо тільки громада зверталася з таким проханням до неї. Врешті можна звернутися до Центрального офісу реформ Мінрегіону за консультацією. Тобто немає жодних перешкод для того, аби громади могли вчасно підготуватися та втілити важливі для них проекти за кошти державної субвенції. Який напрошується висновок? Що ці кошти тій сотні громад не потрібні. Мушу сказати, що з огляду на таку ситуацію, надалі дуже важко буде доводити, наприклад Мінфіну, і парламенту, що об’єднані громади потребують фінансової підтримки з боку держави», – прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він зазначив, що за дорученням Віце-прем’єр-міністра – Міністра Геннадія Зубка,  Центральний офіс реформ сьогодні працює з кожною громадою, яка не підготувала відповідні інфраструктурні проекти з тим, щоб допомогти.

«Працюють і Центральний офіс реформ, і Центри розвитку місцевого самоврядування, і фахівці Мінрегіону допомагають у вирішенні цього завдання. Мінрегіон розраховує, що і всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, їхні регіональні відділення зможуть активніше долучитися до надання відповідної допомоги. Але ж ніхто нікого не зможе змусити взяти виділені державні кошти і ефективно їх освоїти, якщо хтось того не хоче. Ще важче зрозуміти таку пасивну позицію голів рад ОТГ в контексті їх відповідальності перед своїми виборцями. І тут надалі потрібно буде робити висновки і переглядати питання порядку надання державної фінансової підтримки об’єднаних громад, – додав Вячеслав Негода.

Як повідомлялося, держава надає підтримку об’єднаним територіальним громадам, зокрема у питаннях відновлення та розбудови інфраструктури їх територій. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік передбачено 1,5 млрд грн. Ці кошти спрямують на розвиток інфраструктури 366 об’єднаних громад, створених у 2015-2016 роках.

Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 16 березня 2016 року.

Протоколи засідання обласної робочої групи
Протоколи засідання районної робо&#