Парламентський комітет підтримав законопроект щодо реформування районів

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді прийняти за основу Проект Закону «Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж» (№6636). Зазначений законопроект необхідний для формування ефективного районного рівня адміністративно-територіального устрою.

Як відомо, район представляє спільні інтереси місцевих рад, що входять до його складу. Але в ході децентралізації та в результаті об’єднання громад у багатьох районах зникли підстави для спільного представництва інтересів місцевих рад, оскільки повноваження передаються до виконавчих органів об’єднаних громад, які займають більшу частину території району. Отже через відсутність повноважень районних рад та адміністрацій організація влади на районному рівні у багатьох випадках стає неефективною.

Законопроект №6636 визначає підстави та порядок реформування нових ефективних районів.

На Рівненщині продовжують моніторити спроможність об’єднаних територіальних громад

Передусім рейтинг ОТГ області проводиться за показниками власних доходів, у тому числі в розрахунку на 1-го мешканця.

Тут лідерами є Крупецька, Привільненська та Клесівська ОТГ.

Наступний критерій – це рівень дотаційності громад.

Бездотаційними є Крупецька та Клесівська ОТГ. Серед лідерів також Радивилівська та Смизька громади. Більшість громад області мають дотаційний рівень на рівні 30%. Виняток – 5 ОТГ.

Запорукою майбутнього розвитку громад є значимі власні капітальні видатки, тобто розвиткові кошти.

Це необхідно для забезпечення співфінансуванння масштабних інвестиційних проектів, основним джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, проектів міжнародних фінансових організацій.

Окрім того, ще одним критерієм спроможності ОТГ є питома вага видатків на утримання апарату управління. Рекомендований показник у даному випадку – не більше 20%.

Тут лідери – Радивилівська, Смизька та Деражненська та Крупецька громади.

При цьому понад 40% власних доходів іде на утримання апарату у Пісківській та Висоцькій громадах, 39%– у Козинській.

Виходом з такої ситуації є укрупнення ОТГ шляхом ініціювання приєднання сусідніх громад, а також оптимізація штатної чисельності управлінських апаратів

Нагадаємо, в області вже сформовано 26 ОТГ, у 24-х з яких вже відбулись перші місцеві вибори, а 18 працюють на умовах прямих взаємовідносин з державним бюджетом.

На сьогоднішній день відсутні ОТГ у Березнівському, Володимирецькому, Здолбунівському, Корецькому, Острозькому та Рокитнівському районах.

Гроші з Дорожнього фонду отримає кожна область України

Внаслідок хронічного недофінансування дорожньої галузі на сьогоднішній день ми маємо більше 90% автодоріг у неналежному транспортно-експлуатаційному стані, 40% з яких потребують повного відновлення.

Завдяки збільшенню фінансування у 2016 році вдалось капітально відремонтувати майже 1 тис. км автодоріг. У 2017 планується відремонтувати більше 2 тис. км, а також буде відновлено понад 80 мостів. Проте у 2016 фінансування вистачило лише на один відсоток доріг, а це близько 10 млрд грн. У поточному році фінансування у 20 млрд грн вистачить лише на два відсотки доріг. Мінімальна річна потреба для виконання ремонтно-будівельних робіт складає 50 млрд грн. А щоб ми випереджали темпи руйнування доріг, потрібно близько 100 мільярдів гривень щороку. Таким чином, ритмічне і достатнє фінансування дорожньої галузі дозволить за 5 років відновити мережу доріг загального користування в Україні. Уже з 2018 року запрацює Дорожній фонд. Кошти, виділені на дороги, будуть автоматично надходити виключно на ремонт та будівництво автошляхів. Також нарешті з’явиться цільове фінансування доріг місцевого значення. Виділення джерел фінансування дорожнього господарства в окремий фонд допоможе забезпечити стабільне фінансування і дозволить запобігти спрямуванню коштів на інші цілі. Реформа децентралізації доріг передбачає поетапне введення в дію Дорожнього фонду. Надходження, що визначені для наповнення фонду, будуть зараховувати у спецфонд таким чином: у 2018 році — 50%; у 2019 році — 75%; і з 2020 року — 100%. 35% з яких піде виключно на фінансування будівництва, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг загального користування місцевого значення. За результатами попередньої інвентаризації загальна протяжність мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, що перейде до сфери управління облдержадміністрацій — становить 115,9 тис. км. Відповідно до “Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 рр.” видатки на дорожню галузь планується збільшити до 70 млрд грн до 2020 року.

За попередніми підрахунками у 2018 році надходження до Дорожнього фонду складуть 32 мільярди гривень.

Таким чином, на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення у 2018-му очікується близько 11,2 млрд грн. І це тільки 50% Дорожнього фонду. В 2020-му, коли Дорожній фонд запрацює на повну потужність, 24,5 млрд грн піде саме на місцеві дороги.

Вказані кошти будуть автоматично розподілятися між місцевими бюджетами, залежно від протяжності автомобільних доріг місцевого значення відповідної області, станом на 1 січня року, що передує плановому. Області, які мають розгалужену мережу доріг, звісно, отримають більше коштів на їх ремонт.

Опубліковано постанову про розподіл державної інфраструктурної субвенції ОТГ

На Урядовому порталі опубліковано затверджену Кабінетом Міністрів 7 червня цього року Постанову про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на 2017 рік.

У 2017 році субвенція на формування інфраструктури 366 створених у 2015-2016 роках об’єднаних територіальних громад становить – 1,5 млрд грн. З них 1 млрд грн спеціального фонду і 0,5 млрд грн загального фонду.

Постановою також удосконалено порядок та умови надання вказаної субвенції шляхом розширення напрямів її використання, зокрема:

  • розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації;
  • створення, модернізацію центрів надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення; комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;
  • закупівлю спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;
  • погашення в установленому законодавством порядку кредиторської заборгованості;
  • капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Крім того, постановою передбачено обов’язкове врахування потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації, а також під час закупівлі транспортних засобів загального користування, шкільних автобусів тощо.

Як відомо, кошти субвенції розподіляються між бюджетами об’єднаних громад пропорційно до площі та кількості сільського населення з рівною вагою обох цих факторів.

Обсяг субвенції найбільший у Хмельницькій області – 167 млн грн, Житомирській – 155 млн грн, Дніпропетровській – 135 млн грн.

Найбільший обсяг субвенції передбачено Олевській ОТГ Житомирської області – 27,8 млн грн, Сновській ОТГ Чернігівської області – 15,8 млн грн, Новоушицькій ОТГ Хмельницької області – 14,8 млн грн.Текст постанови з додатками є ТУТ

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Про надання державної фінансової підтримки ОТГ
1219 заявок на реалізацію інфраструктурних проектів об’єднаних територіальних громад, які фінансуються за кошти відповідної державної субвенції, погодила Комісія при Мінрегіоні станом на 30 серпня. Загальна вартість погоджених проектів складає 1,005 млрд грн або 67% від запланованих коштів субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ на 2017 рік.

З 366 ОТГ, які цього року отримують інфраструктурну субвенцію, проекти подали 259 громад.

За даними Мінрегіону більше половини коштів субвенції усе ще не розподілили ОТГ Миколаївської (залишок 75%), Одеської (залишок 60%) та Рівненської (залишок 53%) областей.

Жодної заявки поки не надійшло від об’єднаних громад Київської області. Для них держава передбачила більше 6 млн грн коштів субвенції на розвиток інфраструктури.

«Більше ста громад (їх список ТУТ) не подали на розгляд Комісії заявки на ті проекти, які вони мають намір реалізувати за кошти субвенції. Можна лише припустити, в чому причина ситуації, яка склалася. Якщо громаді не вистачає кваліфікованих кадрів, здатних підготувати належним чином заявку, а відтак – і проект, то в кожній області по-перше, проводяться спеціальні навчання. По-друге, Центри розвитку місцевого самоврядування повинні і надають підтримку громадам у підготовці необхідних документів. Не думаю, що якась із обласних державних адміністрацій могла відмовити в допомозі, якщо тільки громада зверталася з таким проханням до неї. Врешті можна звернутися до Центрального офісу реформ Мінрегіону за консультацією. Тобто немає жодних перешкод для того, аби громади могли вчасно підготуватися та втілити важливі для них проекти за кошти державної субвенції. Який напрошується висновок? Що ці кошти тій сотні громад не потрібні. Мушу сказати, що з огляду на таку ситуацію, надалі дуже важко буде доводити, наприклад Мінфіну, і парламенту, що об’єднані громади потребують фінансової підтримки з боку держави», – прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він зазначив, що за дорученням Віце-прем’єр-міністра – Міністра Геннадія Зубка,  Центральний офіс реформ сьогодні працює з кожною громадою, яка не підготувала відповідні інфраструктурні проекти з тим, щоб допомогти.

«Працюють і Центральний офіс реформ, і Центри розвитку місцевого самоврядування, і фахівці Мінрегіону допомагають у вирішенні цього завдання. Мінрегіон розраховує, що і всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, їхні регіональні відділення зможуть активніше долучитися до надання відповідної допомоги. Але ж ніхто нікого не зможе змусити взяти виділені державні кошти і ефективно їх освоїти, якщо хтось того не хоче. Ще важче зрозуміти таку пасивну позицію голів рад ОТГ в контексті їх відповідальності перед своїми виборцями. І тут надалі потрібно буде робити висновки і переглядати питання порядку надання державної фінансової підтримки об’єднаних громад, – додав Вячеслав Негода.

Як повідомлялося, держава надає підтримку об’єднаним територіальним громадам, зокрема у питаннях відновлення та розбудови інфраструктури їх територій. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік передбачено 1,5 млрд грн. Ці кошти спрямують на розвиток інфраструктури 366 об’єднаних громад, створених у 2015-2016 роках.

Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 16 березня 2016 року.

Протоколи засідання обласної робочої групи
Протоколи засідання районної робочої групи