ОТГ Костопільщини отримають субвенцію на формування інфраструктури

Уряд затвердив розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2018 році.

Розмір субвенції складає 1,9 млрд. грн. Кошти розподіляються між 665 об’єднаними громадами, створеними у 2015—2017 роках, пропорційно до площі території та кількості сільського населення у таких територіальних громадах з рівною вагою обох цих факторів.

Кошти субвенції можуть бути спрямовані на розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації; підвищення якості надання адміністративних послуг; створення сучасних систем організації управління громадою; реконструкцію, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ об’єднаних територіальних громад; нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, мостів, переходів комунальної власності; закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення; здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту тощо.

ОТГ Костопільщини, а саме:  Малолюбашанська ОТГ із державного бюджету на розвиток власної інфраструктури у 2018 році отримає 3947,3 тис. грн. субвенції; Пісківська ОТГ –  1394,4 тис. грн. та Деражненська ОТГ  – 3020,4 тис. грн.

Як зміниться сільська медицина: затверджено Порядок формування спроможних мереж

medicina

Міністерство охорони здоров’я разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробили та затвердили Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги. Тепер є законодавче підґрунтя для прийняття планів розбудови мережі «первинки» у сільській місцевості, щоб кожен українець, незалежно від місця проживання, міг своєчасно отримати якісну медичну допомогу.

Більше 13 мільйонів українців, які живуть у селах, потребують кращого доступу до якісних медичних послуг, тому першочергове завдання – створити мережу медзакладів, щоб людям не доводилося долати десятки кілометрів до найближчої амбулаторії, а лікарі були зацікавлені їхати працювати в селах. Наприкінці минулого року набув чинності Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».

У бюджеті передбачено 5 мільярдів гривень, які зокрема будуть використані для будівництва нових амбулаторій, житла для лікарів, придбання медичного обладнання та службового транспорту .

В грудні минулого року Уряд доручив Міністерству охорони здоров’я разом з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробити та затвердити Порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги.

Порядок, який уже є дійсним, визначає критерії розроблення і затвердження плану мережі первинки. Йдеться про перспективні довгострокові плани розбудови мережі у сільській місцевості, щоби житель кожного населеного пункту міг отримати якісну медичну допомогу.

Райони та об’єднані територіальні громади уже почали підготовку планів. Після ухвалення на обласному рівні і погодження в МОЗ України – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства куруватиме процес розбудови мережі.

Спроможна мережа надання первинної медичної допомоги передбачає, що навіть якщо у вашому населеному пункті не буде кабінету лікаря чи амбулаторії, то вони будуть розташовані таким чином, що лікар за необхідності зможе швидко приїхати до пацієнта. Саме для таких випадків передбачено, що лікарі матимуть службовий транспорт.

Не менш важливо, щоб медична допомога була не тільки доступною, а й якісною і щоб кваліфіковані лікарі хотіли працювати у селах. Тому частина коштів буде витрачена на оснащення закладів охорони здоров’я, закупівлю сучасного обладнання. Крім того, медпрацівники у багатьох селах отримуватимуть житло безоплатно, а оплата усіх лікарів «первинки» уже до кінця року суттєво зміниться, коли заклади охорони здоров’я долучаться до медреформи і підпишуть договори з НСЗУ.

Набув чинності порядок зарахування акцизу з пального до місцевих бюджетів у 2018 році

Набула чинності постанова Уряду, яка встановлює порядок зарахування у 2018 році частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Постанова визначає принцип розподілу частини акцизного податку та механізм його зарахування.

Ознайомитися з текстом постанови можна ТУТ.

Як повідомлялося, 28 лютого Уряд прийняв постанову «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2018 році».

Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського району
Графічна частина перспективного плану формування територій громад Костопільського районуГрафічна частина станом на 01.01.2018
Держгеокадастр оприлюднив план-графік передачі земельних ділянок об’єднаним громадам

d242a7c394619d4e5e6aeb6979b538a7

Стало відомо, у якій послідовності об’єднані громади будуть отримувати у власність державні землі. Держгеокадастр оприлюднив «План-графік передачі земельних ділянок у власність об’єднаних територіальних громад на 2018 рік» (ЗАВАНТАЖИТИ).

Як відомо, 31 січня цього року Уряд схвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, на території яких знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у комунальну власність.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Уряд погодив механізми передачі землі у власність територіальним громадам

Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів.

Відповідне рішення передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру.

«Ми знайшли механізми передачі ОТГ всіх земель у власність. Це правда, – сказав Глава Уряду. – Мова про те, що Держгеокадастр відведе землю і передасть її ОТГ. І цю роботу потрібно завершити до кінця 2018 року».

Прем’єр-міністр також наголосив, що до кінця року кожне обласне управління геокадастру має підписати з кожною ОТГ меморандуми, в яких будуть визначені строки та відповідальні особи за процес передачі земель.

Нагадаємо, наприкінці січня Глава Уряду повідомив, що КМУ знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність ОТГ. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території.

Глава Уряду також підкреслював, що вже з 1 лютого структури Держгеокадастру будуть позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.

У Держбюджеті 2018 року закладено більше 1 млрд грн на освітню інфраструктуру

image

1 млдр 150 млн 101 тис. грн заплановано у 2018 році на продовження програм з покращення освітньої інфраструктури – закупівлю автобусів для підвезення дітей до опорних шкіл, обладнання природничо-математичних кабінетів та розвиток інклюзивної освіти. Відповідні кошти закладено в державний бюджет на 2018 рік.

Так, 200 млн грн передбачено на придбання автобусів для опорних шкіл, 441,101 млн грн – на природничо-математичні кабінети, а також 509 млн грн  – на підтримку освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Кожна з цих освітніх програм також отримує фінансування зі сторони місцевих органів самоврядування.

Завдяки такому підходу в 2017-му автобуси, природничі кабінети та підтримка освіти дітей з особливими потребами були профінансовані майже на 1 млрд 330 млн грн, з яких 621,188 млн грн – додаткове фінансування з місцевих бюджетів, 709,5 млн – фінансування, передбачене держбюджетом 2017 року.

«Реформа децентралізації дала значні можливості для розвитку громад. Загалом громади збільшили свої надходження на близько 100 млрд грн. Це дає можливість місцевій владі якісніше виконувати повноваження щодо підтримки та розвитку освітньої інфраструктури. Саме тому зараз ми бачимо, що ремонтуються та будуються школи і садочки, закуповується обладнання», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Протягом 2017 року було закуплено 391 шкільний автобус, 1 тис. 915 природничих кабінетів, побудовано 29 шкіл та 16 дитсадків.

Нагадуємо, що також в бюджеті 2018 року закладено значні кошти на старт реформи Нова українська школа : майже 1 млрд грн (998,7 млн) на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями,163 млн 818 тис. – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 272 млн 382 тис. – підручники для 1-го класу. Також 48 млн 349,5 тис. передбачено на закупівлю навчально-методичної літератури для початкових класів.

Коли, скільки і на що регіони спрямують кошти державної субвенції на розвиток медицини у сільській місцевості – Постанова Уряду

Вже у січні наступного року облдержадміністрації мають подати до Мінрегіону пропозиції щодо проектів та заходів, які фінансуватимуться за рахунок субвенції державного бюджету на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Про це йдеться у відповідній Постанові Кабінету Міністрів (№983).

Розмір субвенції загалом складає 4 млрд грн. Кошти спрямовуватимуться на:

  • будівництво медичних закладів у сільській місцевості,
  • придбання медичного обладнання для закладів охорони здоров’я у сільській місцевості;
  • розвиток телекомунікаційної інфраструктури;
  • забезпечення житлом та автотранспортом медичних працівників, що працюють у сільській місцевості.

Надалі об’єкти, на фінансування яких залучається субвенція, фінансуватимуться або утримуватимуться  за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Розподіл коштів субвенції між областями виглядає так:

Особливості місцевих бюджетів 2018

6819a2ba29e12ccc95a93c187b6c0e95Верховна Рада України 7 грудня 2017 року прийняла Державний бюджет України. На даний час йде процес завершення формування проектів місцевих бюджетів, які повинні бути затверджені до 25 грудня. Отже, місцеві органи влади у проектах рішень про місцеві бюджети на 2018 рік уже врахують обсяги затверджених міжбюджетних трансфертів, а не обсяги поточного року, як це було у попередні роки, коли бюджет затверджувався наприкінці грудня.

В чому полягають особливості та відмінності бюджету 2018 року в частині місцевих бюджетів? Про це розповіла «Децентралізації» Галина Маркович, координатор напрямку «Місцеві бюджети» проектного офісу секторальної децентралізації.

Найперше, на 299 збільшилася кількість місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом, і з 1 січня 2018 року їх кількість становитиме 1288 бюджетів. При визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів враховано усі бюджети об’єднаних територіальних громад, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами перших місцевих виборів, що відбулися у 2017 році (ст. 29 Закону про бюджет, додаток № 11 до Закону). Отже, з 1 січня 2018 року функціонуватиме 665 бюджетів об’єднаних територіальних громад.

В рамках реалізації медичної реформи передбачено, що з 1 липня 2018 року фінансування видатків на надання первинної медичної допомоги здійснюватиметься з державного бюджету (ст. 30 Закону про бюджет). До цього часу такі видатки фінансуватимуться з місцевих бюджетів за рахунок медичної субвенції.

При здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів враховано кількість облікованих внутрішньо переміщених осіб станом на 1 жовтня 2017 року (за даними Міністерства соціальної політики України).

Передбачено створення Державного дорожнього фонду, 35% якого зараховуватиметься до місцевих бюджетів у вигляді субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (11,5 млрд. грн.).

Передбачено стабілізаційну дотацію. Слід зазначити, що 2017 рік був останнім роком коли могла плануватися така дотація. Враховуючи, що на даний час процес об’єднання територіальних громад не завершився внесено зміни до Бюджетного кодексу України та передбачено, що стабілізаційна дотація плануватиметься до завершення процесу об’єднання.

Збережено діючий у 2017 році механізм фінансування витрат на надання пільг окремим категоріям населення (в бюджеті, поданому на перше читання пропонувалося такі видатки передати на фінансування з місцевих бюджетів без відповідного фінансового ресурсу) – за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.

Змінено механізм розподілу:

– освітньої субвенції. Оскільки субвенція є джерелом фінансування видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, основними параметрами нової формули, на підставі яких здійснюється  розподіл субвенції, є розрахункова кількість ставок педагогічних працівників, визначена на підставі навчального навантаження та нормативної наповнюваності класів, а також середня заробітна плата вчителя в умовах 2018 року;

– додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Така дотація передбачена для обласних бюджетів і 50% її обсягу розподілено пропорційно до питомої ваги чисельності наявного населення області, а 50% – пропорційно до питомої ваги приведеного індексу відносної податкоспроможності зведеного бюджету області. Розподіл додаткової дотації між місцевими бюджетами області здійснюватиметься у порядку, визначеному облдержадміністраціями.

Підвищенню рівня фінансової забезпеченості місцевих бюджетів сприятиме:

  • зарахування з 1 січня 2018 року до місцевих бюджетів 5% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (в т. ч. 3% до бюджетів об’єднаних територіальних громад);
  • збереження норми щодо зарахування 13,44% акцизного податку з пального до місцевих бюджетів;
  • передача на фінансування з державного бюджету ветеринарних лабораторій та ветеринарних лікарень.

З 1 січня 2018 року вступає в дію норма Бюджетного кодексу, яка була призупинена з 2015 року, щодо фінансування з обласних бюджетів та бюджету м. Києва видатків на підготовку фахівців у державних вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації (перелік закладів, які передаються на фінансування з місцевих бюджетів, визначено у додатку 10 до Закону, до переліку включено заклади, які мають статус юридичної особи). При цьому, ресурс для їх фінансування в повному обсязі не передається.

Частково кошти враховано в освітній субвенції (0,5 млрд грн) – для забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти студентами таких закладів.

Також передбачена норма, що на видатки з утримання цих закладів може спрямовуватися додаткова дотація.

При здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів збережено параметри щодо розрахунку реверсної дотації, визначені статтями 98-99 Бюджетного кодексу України, а саме – реверсна дотація визначена в обсязі 50% суми, що перевищує значення індексу податкоспроможності 1,1 (у проекті бюджету до першого читання пропонувалося встановити відсоток на рівні 80).

Так, за результатами горизонтального вирівнювання, базову дотацію визначено для 930 місцевих бюджетів і її обсяг склав 8,2 млрд грн, реверсну дотацію – для 223 бюджетів, її обсяг складає 5,4 млрд гривень. По 134 бюджетах (проти 103 у 2017 р.) вирівнювання не здійснювалося, оскільки індекс податкоспроможність знаходиться в межах від 0,9 до 1,1 показника середнього по Україні.

На державну підтримку регіонального розвитку передбачено спрямувати 12,9 млрд грн, у тому числі:

  • державний фонд регіонального розвитку – 6,0 млрд грн (4,0 млрд грн – загальний фонд, 2,0 млрд грн – спеціальний фонд (за рахунок надходжень конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення);
  • субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 1,9 млрд грн;
  • субвенція здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 5,0 млрд грн.

Також, законом про бюджет на 2018 рік (пункт 15 Прикінцевих положень законопроекту) передбачено норму для врегулювання питання заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, а саме,  Кабінет Міністрів України за підсумками трьох кварталів 2018 року повинен внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до державного бюджету на 2018 рік в частині списання заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, яка перебуває на обліку в Державній казначейській службі України.

В цілому ресурс місцевих бюджетів у 2018 році складе 553,4 млрд грн, що на 70,3 млрд грн або 14,5% більше проти 2017 року.

Доходи місцевих бюджетів прогнозуються на рівні 249,7 млрд грн, темп росту до 2017 року – 124,2 %.

Чого очікують об’єднані громади від бюджету 2018

«Проект бюджету на наступний рік кинув місцевому самоврядуванню три виклики. Перший – це зміна формули реверсної дотації з 50/50 на 80/20. Другий виклик – спроба перекласти на місцеві бюджети фінансування різноманітних пільг. І третя – середньострокові позики». Так розпочав свій виступ в ефірі програми «Час можливостей» на «5 каналі» виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Довкола цих трьох проблем і точилася розмова.

– Що означає формула реверсної дотації на прикладі Житомира? – зазначив Житомирський міський голова Сергій Сухомлин. – Цьогоріч за формулою 50/50 з бюджету міста вилучили 32 млн грн. А за формулою 80/20 мали би вилучити 84 млн грн. Це для нас дуже велика сума, адже бюджет розвитку міста складає близько 250-350 млн грн на рік. Передання державною на місцевий рівень транспортних пільг коштувало нам 70 млн грн, передання фінансування ПТУ – 90 млн грн. Однак, на щастя, після перемовин з Асоціацією міст Мінфін підготував проект рішення, за яким буде дещо піднято базовий рівень доходів громади, по досягненню якого слід застосовувати формулу реверсної дотації. Якщо цей рівень буде піднято, з бюджету Житомира та більшості обласних центрів України наступного року не вираховуватимуть жодної гривні. Це буде кроком назустріч містам обласного та районного значення…

Сергій Сухомлин також зазначив, що проектом цього рішення передбачається вилучання доходів за формулою 80/20, тільки у тому разі, якщо доходи перевищать базовий рівень.

Проти зміни формули реверсної дотації виступив також голова Байковецької громади Тернопільської області Анатолій Кулик.

– Завод, який працює у нашій громаді, не з’явився у ній сам по собі – ми боролися за нього, – зазначив Анатолій Кулик. – А тепер нас позбавлять доходів, які ми почали отримували від податків, що сплачує це підприємство? Якщо це справді так, то нова формула не заохочує громади до ініціативності, не заохочує створювати робочі місця. Щоб не віддавати кошти державі, ми підемо шляхом долучення до нашої громади довколишніх сіл, які мають таке бажання. Адже після такого приєднання зміниться розрахунок доходів на одного мешканця, закладений у формулі.

– Не треба перекладати на органи місцевого самоврядування державні функції: пільги, субсидії тощо, – підсумував Голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, Новоукраїнський міський голова Олександр Корінний. – Також не варто відбирати надходження від тих чи інших податків, наприклад, від акцизу. Наша асоціація пропонує залишати громадам ту ж частку від акцизного збору, яку було вирішено залишати 2016 року.

http://decentralization.gov.ua/news/7703

Парламентський комітет підтримав законопроект щодо реформування районів

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді прийняти за основу Проект Закону «Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж» (№6636). Зазначений законопроект необхідний для формування ефективного районного рівня адміністративно-територіального устрою.

Як відомо, район представляє спільні інтереси місцевих рад, що входять до його складу. Але в ході децентралізації та в результаті об’єднання громад у багатьох районах зникли підстави для спільного представництва інтересів місцевих рад, оскільки повноваження передаються до виконавчих органів об’єднаних громад, які займають більшу частину території району. Отже через відсутність повноважень районних рад та адміністрацій організація влади на районному рівні у багатьох випадках стає неефективною.

Законопроект №6636 визначає підстави та порядок реформування нових ефективних районів.

На Рівненщині продовжують моніторити спроможність об’єднаних територіальних громад
Передусім рейтинг ОТГ області проводиться за показниками власних доходів, у тому числі в розрахунку на 1-го мешканця.

Тут лідерами є Крупецька, Привільненська та Клесівська ОТГ.

1

Наступний критерій – це рівень дотаційності громад.

Бездотаційними є Крупецька та Клесівська ОТГ. Серед лідерів також Радивилівська та Смизька громади. Більшість громад області мають дотаційний рівень на рівні 30%. Виняток – 5 ОТГ.

2

Запорукою майбутнього розвитку громад є значимі власні капітальні видатки, тобто розвиткові кошти.

Це необхідно для забезпечення співфінансуванння масштабних інвестиційних проектів, основним джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, проектів міжнародних фінансових організацій.

3

Окрім того, ще одним критерієм спроможності ОТГ є питома вага видатків на утримання апарату управління. Рекомендований показник у даному випадку – не більше 20%.

Тут лідери – Радивилівська, Смизька та Деражненська та Крупецька громади.

При цьому понад 40% власних доходів іде на утримання апарату у Пісківській та Висоцькій громадах, 39%– у Козинській.

5

Виходом з такої ситуації є укрупнення ОТГ шляхом ініціювання приєднання сусідніх громад, а також оптимізація штатної чисельності управлінських апаратів

Нагадаємо, в області вже сформовано 26 ОТГ, у 24-х з яких вже відбулись перші місцеві вибори, а 18 працюють на умовах прямих взаємовідносин з державним бюджетом.

На сьогоднішній день відсутні ОТГ у Березнівському, Володимирецькому, Здолбунівському, Корецькому, Острозькому та Рокитнівському районах.

Гроші з Дорожнього фонду отримає кожна область України

Внаслідок хронічного недофінансування дорожньої галузі на сьогоднішній день ми маємо більше 90% автодоріг у неналежному транспортно-експлуатаційному стані, 40% з яких потребують повного відновлення.

Завдяки збільшенню фінансування у 2016 році вдалось капітально відремонтувати майже 1 тис. км автодоріг. У 2017 планується відремонтувати більше 2 тис. км, а також буде відновлено понад 80 мостів. Проте у 2016 фінансування вистачило лише на один відсоток доріг, а це близько 10 млрд грн. У поточному році фінансування у 20 млрд грн вистачить лише на два відсотки доріг. Мінімальна річна потреба для виконання ремонтно-будівельних робіт складає 50 млрд грн. А щоб ми випереджали темпи руйнування доріг, потрібно близько 100 мільярдів гривень щороку. Таким чином, ритмічне і достатнє фінансування дорожньої галузі дозволить за 5 років відновити мережу доріг загального користування в Україні. Уже з 2018 року запрацює Дорожній фонд. Кошти, виділені на дороги, будуть автоматично надходити виключно на ремонт та будівництво автошляхів. Також нарешті з’явиться цільове фінансування доріг місцевого значення. Виділення джерел фінансування дорожнього господарства в окремий фонд допоможе забезпечити стабільне фінансування і дозволить запобігти спрямуванню коштів на інші цілі. Реформа децентралізації доріг передбачає поетапне введення в дію Дорожнього фонду. Надходження, що визначені для наповнення фонду, будуть зараховувати у спецфонд таким чином: у 2018 році — 50%; у 2019 році — 75%; і з 2020 року — 100%. 35% з яких піде виключно на фінансування будівництва, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг загального користування місцевого значення. За результатами попередньої інвентаризації загальна протяжність мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, що перейде до сфери управління облдержадміністрацій — становить 115,9 тис. км. Відповідно до “Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 рр.” видатки на дорожню галузь планується збільшити до 70 млрд грн до 2020 року.

За попередніми підрахунками у 2018 році надходження до Дорожнього фонду складуть 32 мільярди гривень.

Таким чином, на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення у 2018-му очікується близько 11,2 млрд грн. І це тільки 50% Дорожнього фонду. В 2020-му, коли Дорожній фонд запрацює на повну потужність, 24,5 млрд грн піде саме на місцеві дороги.

Вказані кошти будуть автоматично розподілятися між місцевими бюджетами, залежно від протяжності автомобільних доріг місцевого значення відповідної області, станом на 1 січня року, що передує плановому. Області, які мають розгалужену мережу доріг, звісно, отримають більше коштів на їх ремонт.

Опубліковано постанову про розподіл державної інфраструктурної субвенції ОТГ

На Урядовому порталі опубліковано затверджену Кабінетом Міністрів 7 червня цього року Постанову про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на 2017 рік.

У 2017 році субвенція на формування інфраструктури 366 створених у 2015-2016 роках об’єднаних територіальних громад становить – 1,5 млрд грн. З них 1 млрд грн спеціального фонду і 0,5 млрд грн загального фонду.

Постановою також удосконалено порядок та умови надання вказаної субвенції шляхом розширення напрямів її використання, зокрема:

  • розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації;
  • створення, модернізацію центрів надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення; комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;
  • закупівлю спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;
  • погашення в установленому законодавством порядку кредиторської заборгованості;
  • капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Крім того, постановою передбачено обов’язкове врахування потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації, а також під час закупівлі транспортних засобів загального користування, шкільних автобусів тощо.

Як відомо, кошти субвенції розподіляються між бюджетами об’єднаних громад пропорційно до площі та кількості сільського населення з рівною вагою обох цих факторів.

Обсяг субвенції найбільший у Хмельницькій області – 167 млн грн, Житомирській – 155 млн грн, Дніпропетровській – 135 млн грн.

Найбільший обсяг субвенції передбачено Олевській ОТГ Житомирської області – 27,8 млн грн, Сновській ОТГ Чернігівської області – 15,8 млн грн, Новоушицькій ОТГ Хмельницької області – 14,8 млн грн.Текст постанови з додатками є ТУТ

Про надання державної фінансової підтримки ОТГ
1219 заявок на реалізацію інфраструктурних проектів об’єднаних територіальних громад, які фінансуються за кошти відповідної державної субвенції, погодила Комісія при Мінрегіоні станом на 30 серпня. Загальна вартість погоджених проектів складає 1,005 млрд грн або 67% від запланованих коштів субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ на 2017 рік.

З 366 ОТГ, які цього року отримують інфраструктурну субвенцію, проекти подали 259 громад.

За даними Мінрегіону більше половини коштів субвенції усе ще не розподілили ОТГ Миколаївської (залишок 75%), Одеської (залишок 60%) та Рівненської (залишок 53%) областей.

Жодної заявки поки не надійшло від об’єднаних громад Київської області. Для них держава передбачила більше 6 млн грн коштів субвенції на розвиток інфраструктури.

«Більше ста громад (їх список ТУТ) не подали на розгляд Комісії заявки на ті проекти, які вони мають намір реалізувати за кошти субвенції. Можна лише припустити, в чому причина ситуації, яка склалася. Якщо громаді не вистачає кваліфікованих кадрів, здатних підготувати належним чином заявку, а відтак – і проект, то в кожній області по-перше, проводяться спеціальні навчання. По-друге, Центри розвитку місцевого самоврядування повинні і надають підтримку громадам у підготовці необхідних документів. Не думаю, що якась із обласних державних адміністрацій могла відмовити в допомозі, якщо тільки громада зверталася з таким проханням до неї. Врешті можна звернутися до Центрального офісу реформ Мінрегіону за консультацією. Тобто немає жодних перешкод для того, аби громади могли вчасно підготуватися та втілити важливі для них проекти за кошти державної субвенції. Який напрошується висновок? Що ці кошти тій сотні громад не потрібні. Мушу сказати, що з огляду на таку ситуацію, надалі дуже важко буде доводити, наприклад Мінфіну, і парламенту, що об’єднані громади потребують фінансової підтримки з боку держави», – прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він зазначив, що за дорученням Віце-прем’єр-міністра – Міністра Геннадія Зубка,  Центральний офіс реформ сьогодні працює з кожною громадою, яка не підготувала відповідні інфраструктурні проекти з тим, щоб допомогти.

«Працюють і Центральний офіс реформ, і Центри розвитку місцевого самоврядування, і фахівці Мінрегіону допомагають у вирішенні цього завдання. Мінрегіон розраховує, що і всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, їхні регіональні відділення зможуть активніше долучитися до надання відповідної допомоги. Але ж ніхто нікого не зможе змусити взяти виділені державні кошти і ефективно їх освоїти, якщо хтось того не хоче. Ще важче зрозуміти таку пасивну позицію голів рад ОТГ в контексті їх відповідальності перед своїми виборцями. І тут надалі потрібно буде робити висновки і переглядати питання порядку надання державної фінансової підтримки об’єднаних громад, – додав Вячеслав Негода.

Як повідомлялося, держава надає підтримку об’єднаним територіальним громадам, зокрема у питаннях відновлення та розбудови інфраструктури їх територій. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік передбачено 1,5 млрд грн. Ці кошти спрямують на розвиток інфраструктури 366 об’єднаних громад, створених у 2015-2016 роках.

Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 16 березня 2016 року.

Протоколи засідання обласної робочої групи
Протоколи засідання районної робочої групи