ТРИВАЄ ПРИЙОМ АНКЕТ НА КОНКУРС “ДИВО ДИТИНА”, ДЕ ПЕРЕМОЖЦІ ОТРИМАЮТЬ ДО 7 ТИС. ГРН.

До 15 березня проводиться прийом анкет на конкурс “Диво дитина”. Якщо ваша дочка чи син має виняткові наукові/творчі/фізичні здібності  – скачайте анкету на сайті конкурсу (http://www.divo-dutuna.com/ ), заповніть її та надійшліть поштовою адресою (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, оф. 712).

Учасниками конкурсу можуть стати діти віком від 4 до 13 років (включно).

Переможців обирають за такими номінаціями:

Для участі у конкурсі діти мають правильно заповнити та надіслати анкету за підписом батьків або уповноваженої особи, копію свідоцтва про народження, а також матеріали, які свідчать про досягнення конкурсанта (фото-, відеоматеріали, копії дипломів, грамот, свідоцтв, статей тощо).

Після ретельної оцінки експертне журі запрошує до нагородження трьох фіналістів з кожної номінації. Вони гарантовано отримають грошову винагороду, диплом та звання “Дитини року”.

(більше…)

Оголошуємо конкурс історичних проектів для молоді

Представництво Асоціації Німецьких Народних Університетів в Україні (DVV International Ukraine)  у партнерстві із Всеукраїнською асоціацією викладачів історії “Нова Доба” оголошує конкурс історичних дослідницьких проектів для молоді. (більше…)

Гранти на мікропроекти від посольства Федеративної Республіки Німеччини

Мікропроекти – це заходи/проекти з коротким терміном реалізації (проект повинен бути реалізований до 15.10.2018), спрямовані на поліпшення базових потреб бідних і вразливих верств населення та на забезпечення довгострокового ефекту від проекту. (більше…)

2018 рік – рік ухвалення прогресивних регуляторних рішень

Кабінет Міністрів України в рамках політики поліпшення ділового клімату в Україні оголосив 2018 рік роком ухвалення прогресивних регуляторних рішень, направлений на розвиток підприємництва. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Глава Уряду нагадав, що 2017 році Кабмін провів декілька тематичних засідань, присвячених виключно питанням прогресивної регуляції, під час яких скасував сотні застарілих та громіздких законодавчих норм, що служили здебільшого можливістю для корупції і бар’єром для розвитку ділового середовища.

Разом з тим спільно з діловими колами був розроблений проект закону «маски-шоу-стоп», який унеможливив свавілля силовиків та контролюючих органів під час перевірок та обшуків на підприємствах. Документ було схвалено Парламентом конституційною більшістю голосів – 312 голосів «за».

Так само в чіткій взаємодії з експертним середовищем було розроблено ще один принцип роботи держави і реального сектору. Йдеться про так звані чек-лісти перевірок, які міститимуть критерії оцінок роботи того чи іншого підприємства. За дорученням Глави Уряду кожне міністерство та контролююче відомство має вже до 1 квітня проаналізувати і скласти такі перевірочні листи – за своїми напрямками.

«Я хочу змусити державних контролерів вести себе по-людськи з бізнесом. Який потрібен підхід держави – треба дивитися, чи усе нормально виконано: якість, безпека, сплата податків – от за цим треба дивитися… Це значно спростить ведення бізнесу, підвищить безпеку, якість самого контролю», – підкреслив Прем’єр-міністр. – Я казав: рекетирам від держави я не залишу місця для їхнього існування».

 Довідково

У грудні Міністерство економічного розвитку й торгівлі України розробило Стратегію реформування системи державного нагляду, яка передбачає запровадження ризик-орієнтованого підходу до перевірок, переорієнтацію інспекційної системи на запобігання порушенням та підвищення відповідальності інспекторів.

У Держбюджеті 2018 року закладено більше 1 млрд. грн. на освітню інфраструктуру

1 млдр. 150 млн. 101 тис. грн. заплановано у 2018 році на продовження програм з покращення освітньої інфраструктури – закупівлю автобусів для підвезення дітей до опорних шкіл, обладнання природничо-математичних кабінетів та розвиток інклюзивної освіти. Відповідні кошти закладено в державний бюджет на 2018 рік. (більше…)

Як змінилася Рівненська область у 2017 році

На розвиток Рівненщини в 2017 році з обласного бюджету виділили 263 мільйони гривень, або в 2,3 рази більше, аніж торік. Це результат реформи децентралізації, яка дає нові фінансові можливості для розвитку кожної окремої громади і області в цілому.

Якщо в минулі роки на ремонт доріг виділяли декілька десятків мільйонів гривень, то цього року в рамках «митного» експерименту до спецфонду обласного бюджету надійшло близько 400 мільйонів.

На будівництво та реконструкцію 14-ти важливих соціальних об’єктів Рівненщини  Державний фонд регіонального розвитку спрямував 126 мільйонів гривень.

Об’єднані громади вже відчули переваги бюджетної децентралізації, їх власні доходи зростають значно вищими темпами. Прямі взаємовідносини з державним бюджетом дають змогу брати безпосередню участь у конкурсах проектів ДФРР, отримувати медичну та освітню субвенції.

На розвиток інфраструктури для 18-ти ОТГ Рівненщини з держбюджету виділено більш як 64 мільйонів гривень. За ці кошти профінансували 124 проекти, а це – ремонт доріг, шкіл, дитсадків, придбання спецтехніки.

У 2018 році у нас з’явиться ще більше можливостей для розвитку. В обласному бюджеті на будівництво, реконструкцію соціально важливих об’єктів передбачено 60 мільйонів, тобто на 20% більше ніж було у 2017 році. На 40% більше збільшено фінансування з Державного фонду регіонального розвитку – тепер це 214 мільйонів гривень. Державою передбачено 186 мільйонів гривень на оновлення сільської медицини.

Коли, скільки і на що регіони спрямують кошти державної субвенції на розвиток медицини у сільській місцевості – Постанова Уряду

Вже у січні наступного року облдержадміністрації мають подати до Мінрегіону пропозиції щодо проектів та заходів, які фінансуватимуться за рахунок субвенції державного бюджету на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Про це йдеться у відповідній Постанові Кабінету Міністрів (№983). (більше…)

У Костополі запрацювало потужне інвестиційне українсько-шведське підприємство «Українські лісопильні»

image-0-02-05-8038cc623c22a068586f65d2a40f305acdd90987028f8dc55461248d8871a40f-V

Це сучасний деревообробний завод, що спеціалізується на виробництві соснових пиломатеріалів, призначених для виготовлення якісних меблів, столярних виробів і будматеріалів.

Реалізація україно-шведського проекту стала можливою після запровадження в державі мораторію на експорт необробленого лісу. Саме це стало вирішальним фактором для інвесторів працювати саме в Україні.

25594389_1946763285642829_7665943788797595529_nНа відкритті заводу побували Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, його заступник Лев Парцхаладзе, голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко, голова Рівненської облради Микола Драганчук, голова Костопільської РДА Олександр Середа, голова Костопільської райради Сергій Ткачук.

Геннадій Зубко вручив шведському співзасновнику компанії «Українські лісопильні» Йохана Дунбеку сертифікат на введення підприємства в експлуатацію. Сьогодні виробництво вже готове до запуску, працює в тестовому режимі та виробляє перші партії готової продукції.

Віце-прем’єр-міністр переконаний, що підприємство значно підвищить конкурентоспроможність регіону. Він подякував інвестору за вибір України у якості платформи розвитку бізнесу, зазначив, що  дуже важливо щоб такі проекти як «Українські лісопильні» реалізовувались в країні, оскільки від примітивного вивезення українського ресурсу треба відмовлятись. Це робочі місця, зарплати, податки, а найголовніше – в цьому розвиток країни та благополуччя населення.

Йохан Дунбек подякував місцевій владі та громаді, які надавали підтримку на всіх етапах реалізації проекту. Також розповів, що в найближчих планах  – розвивати глибоку переробку деревини, створювати  український продукт  та нові робочі місця.

Підприємство «Українські лісопильні» є стратегічно важливим для України об’єктом , так як це одне з перших підприємств, яке займатиметься у промислових масштабах переробкою вітчизняної деревини на готову продукцію. Адже раніше майже весь наш необроблений ліс йшов на експорт у країни Європи та близького Сходу. Тому введення в дію мораторію на вивіз з України лісу- кругляку стало сприятливим підґрунтям для інвесторів займатись переробкою деревини всередині країни, створюючи український продукт, додану вартість та нові робочі місця.

DSC_0563Геннадій Зубко висловив надію, що підприємство буде розвиватися й надалі, адже відомо, що після запуску заводу у Костополі інвестор готовий розпочати будівництво нового заводу у Сарненському районі, тому перспективи подальшого розвитку деревообробки в Україні є позитивні.

ДОВІДКОВО

ТОВ «Українські лісопильні» – підприємство з іноземними інвестиціями, потужністю 300 000 м³ продукції на рік, що спеціалізується на виготовленні соснових пиломатеріалів ( обрізних дощок) для столярної, меблевої  та будівельної галузей. Об’єм залучених інвестицій – 25 млн. євро. Створюється 150 нових робочих місць.

У якості сировини підприємство використовує FSC-сертифіковану деревину місцевих державних лісгоспів та планує переробляти саме ті об’єми,що віднедавна йшли на експорт.ТОВ «Українські лісопильні» – це один з найбільших інвестиційних проектів на Рівненщині за останні 8 років.

На заводі встановлено сучасне обладнання фінського, німецького, шведського виробництва, що забезпечить екологічно безпечний та абсолютно автоматизований процес виробництва. Зокрема лісопильна лінія, що складатиметься з мультифрезерних верстатів „Weisto R200 HewSaw“ ( Фінляндія), автоматична лінія сортування Heinola, комплекс сушарок “Valutec” ( Швеція) – дозволять переробляти деревину за сучасною скандинавською технологією лісопиляння, висушування та сортування пиломатеріалів.

Окрім того, нове високоточне обладнання забезпечить 100% екологічно чистий процес виробництва, що відповідає сучасним європейським стандартам екологічної безпеки. Так тут встановлено котел італійського виробництва «Uniconfort», на 6 MВт , де у якості палива використовуватиметься кора деревини, а викиди здійснюватимуться за жорсткими європейськими стандартами.

Саме виробництво є безвідходне та передбачає 100% використання залишків після виробництва:

  • Кора деревини використовуватиметься у якості палива на підприємстві.
  • Тріска буде постачатися на сусіднє підприємство для виробництва деревостужкових плит.

 

Школу майбутнього у Піскові та “Українські лісопильні” в Костополі відкриє Геннадій Зубко

Завтра, 21 грудня, з робочою поїздкою на Костопільщині перебуватиме Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Урядовець візьме участь у відкритті новозбудованого приміщення Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Костопільського району. Початок о 12 год. 20 хв.

Цей навчальний заклад  – один із проектів Нового освітнього простору. Збудований за європейськими нормами, має яскравий дизайн у сучасній стилістиці, тут враховані сучасні енергозберігаючі технології, створено умови для інклюзивної освіти.

Також Геннадій Зубко дасть старт роботі шведсько-українському підприємству «Українські лісопильні» в Костополі. Початок о 14.00 год. Це наймасштабніший інвестиційний проект на Рівненщині. Іноземна частка коштів складає 25 мільйонів євро. Підприємство обладнане за європейськими стандартами з високоавтоматизованим виробництвом, спеціалізується на виготовленні пиломатеріалів.  

Історія не повинна впливати на стратегічний характер українсько-польських відносин – Президенти держав

Ми дійшли спільної думки, що історія не повинна впливати на стратегічний характер українсько-польських відносин», – заявив Президент України Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою за підсумками переговорів.

Петро Порошенко наголосив, що потрібно пам’ятати героїв минулого і вшановувати пам’ять невинних жертв. Але твердо потрібно рухатися вперед. Бо історію ми вже не змінимо. Проте ніхто і ніколи не повинен вселяти ні в серця українців, ні в серця поляків ні ненависті, ні ворожнечі.

Глава Української держави повідомив про досягнуту домовленість з Президентом Польщі підвищити рівень комісії зі співпраці у історичних питаннях до рівня Віце-прем’єр-міністрів. Передбачається, що українську сторону буде представляти Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

«Впевнений в тому, що ми зможемо продемонструвати достатньо швидкий і значний прогрес у цьому напрямку. Ми очікуємо, що комісія збереться найближчим часом і внаслідок ефективної розмови, ми зможемо нарешті дати «зелене світло» процесу наукового вивчення, ексгумації, збереження пам’ятників, недопущення вандалізму, а також для того, щоб прибрати будь-які чутливі моменти з нашої співпраці», – зазначив він.

Президент Польщі, у свою чергу, зауважив, що розмова з Президентом України Петром Порошенком торкалася, в тому числі і непростих питань. Він висловив сподівання, що ці питання «вдасться вирішити в дусі добросусідства і доброї співпраці між країнами, та насамперед – в дусі доброї співпраці між народами».

«Ми б хотіли, щоб історія не впливала на те, що відбувається сьогодні, і те, що відбуватиметься у майбутньому», – зазначив Президент Польщі.

«Це для нас дуже потрібно і я це трактую як перший крок до подолання глухого кута, який виник останнім часом. Політиків закликаю, щоб вони були помірковані у своїх виступах і висловах, щоб вони не діяли емоційно, бо це складні справи – багато осіб і досі несуть ці рани», – закликав Президент Республіки Польща.

Він закликав всі сторони до поміркованості: «Ми повинні старатися підходити до цього спокійно, прямувати до правди, але таким чином, щоб через цю правду намагатися будувати міст дружби між нашими народами, а не для того, щоб ятрити рани і нищити багато з тих місць, які вдалося відбудувати».

Лідери України та Польщі також засудили випадки вандалізму та руйнації історичних пам’ятників.

«Я звичайно болію над кожною ситуацією, коли будь-яка форма увічнення або пам’ятник знищений. Не туди дорога до мирного встановлення відносин між народами», – зазначив Анджей Дуда.

В свою чергу, Петро Порошенко наголосив: «Будь-яка руйнація пам’ятників є вандалізм. Ми маємо знайти історичну правду, запустити процес ексгумації, дати «зелене світло» міжурядовій комісії».

«Від історичних конфліктів між Україною та Польщею виграє одна сторона. І це не Україна, не Польща, а Росія», – переконаний Глава Української держави. «У нас є абсолютно чітке розуміння, і в Україні, і в Польщі: потрібно залишити історію історикам, а політики мають займатися майбутнім», – наголосив Петро Порошенко.