Соціальний вимір техногенної катастрофи: Чорнобильська проблема в українському суспільстві

26 квітня 2018 року виповнюється 32 роки з дня Чорнобильської трагедії, яка до сьогодні залишається найбільшою техногенною катастрофою за всю історію ядерної енергетики.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Ця аварія вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Крім того, вона набула великого суспільно-політичного значення для України та українців.

Аварія призвела до забруднення значної території України, Білорусі та Росії, а число постраждалих можна визначити лише приблизно. Населення 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС внаслідок катастрофи було змушене покинути свої домівки. Розрив зі звичним соціальним середовищем призвів до низки проблем – соціальних, матеріальних і психологічних.

Спочатку керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії– аргументом для замовчування висувалися міркування про запобігання паніці – та відмовлялося від міжнародного співробітництва для проведення робіт із ліквідації наслідків ядерної катастрофи. Евакуацію планували провести 26 квітня 1986 року, однак уряд СРСР її затримав. Тільки в 1989 році радянське керівництво звернулося до Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) з проханням дати експертну оцінку діям щодо ліквідації наслідків аварії.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС сколихнула українське суспільство та мала значний вплив на подальші події, які призвели до падіння Радянського Союзу. Трагедія на ЧАЕС підірвала довіру серед населення й державно-партійної номенклатури УРСР до керівництва СРСР, оскільки атомна електростанція напряму підпорядковувалася центральним державним органам у Москві. Чорнобильська катастрофа продемонструвала недоліки радянської системи, яка призвела до катастрофи та не змогла ефективно впоратися з її наслідками. Особливе обурення людей викликали спроби радянської влади приховати масштаб трагедії. Реакція суспільства на катастрофу та дії влади активізувала демократичні процеси в УРСР. А в листопаді 1988 року в радянській Україні відбувся перший масовий мітинг із критикою влади в галузі вирішення екологічних проблем, зумовлених катастрофою на АЕС.

Чорнобильська катастрофа вказала на небезпеку відгородження ядерної енергетики від контролю громадськості й довела необхідність відкритого й об’єктивного діалогу щодо всіх аспектів використання атомної енергії. Під впливом аварії на ЧАЕС в Україні активізувався екологічний рух. Внаслідок колосальних робіт по дезактивації рівня радіації вдалося досягнути вагомих результатів. Завдяки зусиллям учених, інженерів і ліквідаторів значно зменшили обсяги радіаційного забруднення, що в перспективі врятувало тисячі життів.

Соціальний вимір трагедії на Чорнобильській АЕС

У перші роки після катастрофи найбільше остерігалися впливу радіації на здоров’я людей, однак згодом виявилося, що й соціально-психологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС є не менш небезпечними для суспільства. Через аварію з Чорнобильської зони евакуйовано понад 100 тис. осіб. Переселенці із зони відчуження часто не могли адаптуватися, оскільки не відчували себе постійними жителями на новому місці.

У 1986 році в Україні запровадили компенсаційну політику, яка стосувалася постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії. Після 1991 року соціальні програми для подолання наслідків цієї трагедії розширили. Однак взяті зобов’язання повністю не виконувалися, що зумовлювалося їхньою незбалансованістю, акцентуванням насамперед на виділенні компенсацій, які важким тягарем лягли на бюджет.

З 2002 року свою діяльність розпочала Чорнобильська програма відродження та розвитку (ЧПВР), заснована на основі рекомендацій агенцій ООН. Її метою стало подолання довготермінових соціальних, економічних і екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи.

Однак і досі значна частина населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, покладає розв’язання своїх проблем насамперед на державу, що разом із тим поєднується з незадоволеністю владою, повною особистою пасивністю та орієнтацією на довічну державну ренту. Грошова допомога та пільги – це насамперед підтримка виживання індивіда, яка не допомагає соціальній реабілітації та розвитку. 

Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації вирішує всі можливі питання, які постають перед потерпілою категорією населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відділом у справах  захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС ведеться облік постраждалого населення та здійснюється забезпечення соціального захисту шляхом надання пільг та виплат грошових компенсацій, встановлених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”.

Станом на 25 квітня цього року в нашому районі перебуває на обліку 1226 осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме:

дорослих  – 639 осіб (з них учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – 208):

-1 категорії – 104 особи (з них учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – 63)

-2 категорії – 91 особа (з них учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – 86)

-3 категорії – 444 осіб (з них учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – 58)

дітей – 687 осіб (в тому числі 3 дитини з інвалідністю від наслідків аварії на  ЧАЕС).

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» та на виконання пункту 9 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачено компенсаційних виплат в сумі 198 тис.грн. з них:

  • 178,0 тис.грн. на грошову компенсацію на продукти харчування учасникам ліквідації арії на ЧАЕС (для 1 категорії по 406.20 грн., для 2 категорії по 203.10 грн.);
  • 1,1 тис.грн. на компенсацію сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей;
  • 3,0 тис.грн. на додаткову оплату праці, додаткову відпустку та підвищений розмір стипендії потерпілим громадянам;
  • 0,9 тис.грн. на виплату компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю та допомогу на оздоровлення;
  • 1,4 тис.грн. на грошову компенсацію за самостійне санаторно-курортне лікування;
  • 13,6 тис.грн. на оплату санаторно-курортного лікування громадян 1 категорії.

Повністю погашена заборгованість за минулий рік, яка складала суму 59,5 тис.грн.

Відшкодування  щодо безоплатного забезпечення ліками для амбулаторного лікування  проведено  на суму 7,5 тис.грн. (з виділених 29,9 тис.грн. на рік) для 90 осіб, які потерпіли від наслідків аварії на ЧАЕС по 138 безкоштовних рецептів лікарів Товариству з Додатковою Відповідальністю «Рівнефармація». Відшкодування коштів по безоплатному зубопротезуванню громадян,  постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи проведено Костопільській районній стоматологічній поліклініці на суму 0,6  тис.грн. (з виділених  2,4 тис.грн. на рік) для 1 особи (загальна черга 12 осіб).

 З 1 січня 2015 року відмінено оздоровлення всіх категорій потерпілих громадян та дітей, за винятком 1 категорії (особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС) та дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Всього звернулися з заявами та відповідними документами на санаторно-курортне оздоровлення в 2018 році  82 особи віднесені до 1 категорії, тобто особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС та батьки 3 дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Оздоровлення  розпочали з лютого місяця. У 2018 році, відповідно до  орієнтовного розподілу асигнувань, передбаченого для санаторно-курортного лікування осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи заплановано оздоровити 49 осіб 1 категорії та 3 дітей з інвалідністю разом з одним з батьків в санаторно-курортних закладах курортів Закарпаття, Трускавця, Моршина, Куяльника, Сергіївки та Одеси за бажанням постраждалих громадян та згідно з укладеним трьохстороннім договором.

У сфері соціального захисту постраждалих є  чимало не до кінця вирішених питань, але у співпраці з громадською організацією учасників ліквідації і органами виконавчої влади та місцевого самоврядування з кожним днем проблеми потерпілих громадян вирішуватимуться швидше та результативніше. Кожен постраждалий зможе відчути на собі результати спільної співпраці.

Соціальний вимір техногенної катастрофи: Чорнобильська проблема в українському суспільстві

26 квітня 2018 року виповнюється 32 роки з дня Чорнобильської трагедії, яка до сьогодні залишається найбільшою техногенною катастрофою за всю історію ядерної енергетики.

Екскурс в історію події

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Ця аварія вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Крім того, вона набула великого суспільно-політичного значення для України та українців.

Аварія призвела до забруднення значної території України, Білорусі та Росії, а число постраждалих можна визначити лише приблизно. Населення 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС внаслідок катастрофи було змушене покинути свої домівки. Розрив зі звичним соціальним середовищем призвів до низки проблем – соціальних, матеріальних і психологічних.

Спочатку керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії– аргументом для замовчування висувалися міркування про запобігання паніці – та відмовлялося від міжнародного співробітництва для проведення робіт із ліквідації наслідків ядерної катастрофи. Евакуацію планували провести 26 квітня 1986 року, однак уряд СРСР її затримав. Тільки в 1989 році радянське керівництво звернулося до Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) з проханням дати експертну оцінку діям щодо ліквідації наслідків аварії.

Катастрофа на Чорнобильській АЄС сколихнула українське суспільство та мала значний вплив на подальші події, які призвели до падіння Радянського Союзу. Трагедія на ЧАЕС підірвала довіру серед населення й державно-партійної номенклатури УРСР до керівництва СРСР, оскільки атомна електростанція напряму підпорядковувалася центральним державним органам у Москві. Чорнобильська катастрофа продемонструвала недоліки радянської системи, яка призвела до катастрофи та не змогла ефективно впоратися з її наслідками. Особливе обурення людей викликали спроби радянської влади приховати масштаб трагедії. Реакція суспільства на катастрофу та дії влади активізувала демократичні процеси в УРСР. А в листопаді 1988 року в радянській Україні відбувся перший масовий мітинг із критикою влади в галузі вирішення екологічних проблем, зумовлених катастрофою на АЕС.

Чорнобильська катастрофа вказала на небезпеку відгородження ядерної енергетики від контролю громадськості й довела необхідність відкритого й об’єктивного діалогу щодо всіх аспектів використання атомної енергії. Під впливом аварії на ЧАЕС в Україні активізувався екологічний рух. Внаслідок колосальних робіт по дезактивації рівня радіації вдалося досягнути вагомих результатів. Завдяки зусиллям учених, інженерів і ліквідаторів значно зменшили обсяги радіаційного забруднення, що в перспективі врятувало тисячі життів.

Соціальний вимір трагедії на Чорнобильській АЕС

У перші роки після катастрофи найбільше остерігалися впливу радіації на здоров’я людей, однак згодом виявилося, що й соціально-психологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС є не менш небезпечними для суспільства. Через аварію з Чорнобильської зони евакуйовано понад 100 тис. осіб. Переселенці із зони відчуження часто не могли адаптуватися, оскільки не відчували себе постійними жителями на новому місці.

У 1986 році в Україні запровадили компенсаційну політику, яка стосувалася постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії. Після 1991 року соціальні програми для подолання наслідків цієї трагедії розширили. Однак взяті зобов’язання повністю не виконувалися, що зумовлювалося їхньою незбалансованістю, акцентуванням насамперед на виділенні компенсацій, які важким тягарем лягли на бюджет.

З 2002 року свою діяльність розпочала Чорнобильська програма відродження та розвитку (ЧПВР), заснована на основі рекомендацій агенцій ООН. Її метою стало подолання довготермінових соціальних, економічних і екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи.

Однак і досі значна частина населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, покладає розв’язання своїх проблем насамперед на державу, що разом із тим поєднується з незадоволеністю владою, повною особистою пасивністю та орієнтацією на довічну державну ренту. Грошова допомога та пільги – це насамперед підтримка виживання індивіда, яка не допомагає соціальній реабілітації та розвитку.

Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації вирішує всі можливі питання, які постають перед потерпілою категорією населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відділом у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС ведеться облік постраждалого населення та здійснюється забезпечення соціального захисту шляхом надання пільг та виплат грошових компенсацій, встановлених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”.

Станом на 15 квітня цього року в нашому районі перебуває на обліку 1226 осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме:

дорослих – 639 осіб (з них учасників ліквідації арії на ЧАЕС – 208):

-1 категорії – 104 особи (з них учасників ліквідації арії на ЧАЕС – 63)

-2 категорії – 91 особа (з них учасників ліквідації арії на ЧАЕС – 86)

-3 категорії – 444 осіб (з них учасників ліквідації арії на ЧАЕС – 58)

дітей – 687 осіб (в тому числі 3 дитини з інвалідністю від наслідків аварії на ЧАЕС).

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» та на виконання пункту 9 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачено компенсаційних виплат в сумі 198 тис.грн. з них:

  • 178,0 тис.грн. на грошову компенсацію на продукти харчування учасникам ліквідації арії на ЧАЕС (для 1 категорії по 406.20 грн., для 2 категорії по 203.10 грн.);

  • 1,1 тис.грн. на компенсацію сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей;

  • 3,0 тис.грн. на додаткову оплату праці, додаткову відпустку та підвищений розмір стипендії потерпілим громадянам;

  • 0,9 тис.грн. на виплату компенсації за шкоду заподіяну здоровю та допомогу на оздоровлення;

  • 1,4 тис.грн. на грошову компенсацію за самостійне санаторно-курортне лікування;

  • 13,6 тис.грн. на оплату санаторно-курортного лікування громадян 1 категорії.

Повністю погашена заборгованість за минулий рік, яка складала суму 59,5 тис.грн.

Відшкодування щодо безоплатного забезпечення ліками для амбулаторного лікування проведено на суму 7,5 тис.грн. (з виділених 29,9 тис.грн. на рік) для 90 осіб, які потерпіли від наслідків аварії на ЧАЕС по 138 безкоштовних рецептів лікарів Товариству з Додатковою Відповідальністю «Рівнефармація». Відшкодування коштів по безоплатному зубопротезуванню громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи проведено Костопільській районній стоматологічній поліклініці на суму 0,6 тис.грн. (з виділених 2,4 тис.грн. на рік) для 1 особи (загальна черга 12 осіб).

З 1 січня 2015 року відмінено оздоровлення всіх категорій потерпілих громадян та дітей, за винятком 1 категорії (особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС) та дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Всього звернулися з заявами та відповідними документами на санаторно-курортне оздоровлення в 2018 році 82 особи віднесені до 1 категорії, тобто особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС та батьки 3 дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Оздоровлення розпочали з лютого місяця. У 2018 році, відповідно до орієнтовного розподілу асигнувань, передбаченого для санаторно-курортного лікування осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи заплановано оздоровити 49 осіб 1 категорії та 3 дітей з інвалідністю разом з одним з батьків в санаторно-курортних закладах курортів Закарпаття, Трускавця, Моршина, Куяльника, Сергіївки та Одеси за бажанням постраждалих громадян та згідно з укладеним трьохстороннім договором.

У сфері соціального захисту постраждалих є чимало не до кінця вирішених питань, але у співпраці з громадською організацією учасників ліквідації і органами виконавчої влади та місцевого самоврядування з кожним днем проблеми потерпілих громадян вирішуватимуться швидше та результативніше. Кожен постраждалий зможе відчути на собі результати спільної співпраці.

Комісія прийняла позитивні рішення по 128 справам із 145

27 лютого в приміщенні управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації відбулося засідання районної комісії з питань призначення всіх видів соціальних допомог, житлових субсидій та пільг під головуванням заступника голови райдержадміністрації Оксани Кіптель.

На розгляд комісії подано 145 справ, із них: 131 – по призначенню житлових субсидій; 11 – по призначенню соціальних допомог; 3 –  по внесенню в ЄДАРП (єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків) багатодітних  сімей за фактичним місцем проживання. За результатами розгляду було призначено виплати по 128 справам, із них: 120 – призначено житлові субсидії; 5 – призначено соціальні допомоги; 3внесено в ЄДАРП (до єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків) багатодітних  сімей за фактичним місцем проживання. Відмовлено  13 заявникам: 3 – по призначенню соціальних допомог; 10 по призначенню житлових субсидій. До з’ясування комісія залишила 4 справи: 1 по призначенню житлових субсидії; 3 – по призначенню соціальних допомог.

Семінар-нарада з питань призначення всіх видів державних соціальних допомог

Із метою посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи та підвищення якості надання адміністративних послуг, 22 лютого в приміщенні управління праці та соціального захисту населення Костопільської райдержадміністрації відбувся семінар-нарада під головуванням заступника голови райдержадміністрації Оксани Кіптель за участі працівників управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації   з уповноваженими особами, які  у сільській місцевості приймають заяви із необхідними документами для призначення всіх видів державних соціальних допомог та житлових субсидій і передають до управління.

IMG_20180222_100005 (більше…)

Про стан проведення розрахунків за надані пільги та житлові субсидії

Із 1 січня 2018 року внесено зміни до Порядку відшкодування підприємствам житлово-комунального  господарства пільг та субсидій, наданих населенню на оплату житлово-комунальних послуг (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2017 № 951 та наказу Мінфіну від 04.01.2018 № 1). (більше…)

Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

п.14 ч.1 ст.2 та п.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон №796) визначено, що громадянам, віднесеним до категорії 1 та 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується щомісячна грошова компенсація  50(25) відсотків вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами (далі – грошова компенсація), встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, розміри якої затверджуються наказом Міністерства соціальної політики. (більше…)

Затверджено граничні показники вартості твердого палива та скрапленого газу

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №356 «Про встановлення мінімальних норм забезпечення населення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості для надання пільг і житлових субсидій з державного бюджету місцевим бюджетам» затверджено граничні показники вартості твердого палива та скрапленого газу для надання у 2018 році пільг і житлових субсидій  населенню на їх придбання за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. (більше…)

Про тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі

Кабінет міністрів України затвердив порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. (більше…)

Про роботу комісії районної державної адміністрації з питань призначення всіх видів соціальних допомог

Комісія районної державної адміністрації з питань призначення всіх видів соціальних допомог (надалі – комісія) є постійно діючим дорадчим органом і утворена Костопільською районною державною адміністрацією. (більше…)