У Костопільській РДА відбулося засідання комісії щодо розгляду заяв про виплату грошової компенсації

11 жовтня 2018 року під керівництвом голови райдержадміністрації Олександра Середи, за участі 8 членів комісії відбулося засідання вищезазначеної комісії.

IMG_20181011_100109

У ході засідання розглянуто подання управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації щодо надходження заяв:

1) члена сім’ї загиблого військовослужбовця, який брав участь в антитерористичній операції та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року «Питання забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідам І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов» має право на отримання компенсації за належні жилі приміщення Ткачук Ніни Євгеніївни, матері загиблого Ткачука Юрія Івановича;

2)  внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» Юрочка Сергія Михайловича щодо призначення йому грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

За результатами розглянутих питань прийнято відповідні рішення.

 

 

Кожна родина, в якій народилася дитина, отримає «пакунок малюка»

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 № 427 “Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства” (зі змінами) та від 20.06.2018 № 512 “Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” (зі змінами) розпочато реалізацію проекту. (більше…)

Призначення житлової субсидії без урахування осіб, які зареєстровані, але фактично не проживають у житловому приміщенні

 Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329) житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. (більше…)

Переможцем конкурсного відбору на державну службу стала Валерія Компанець

21 вересня 2018 року о 14.00 год. у приміщенні  управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації відбувся конкурс на зайняття вакантної посади державного службовця категорії «В» – головного спеціаліста відділу соціальних виплат та трудових відносин управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації. Участь у конкурсі брали 7 осіб. (більше…)

Переможцем конкурсного відбору на державну службу став Василь Коваль

21 вересня 2018 року о 10.00 год. у приміщенні  управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації відбувся конкурс на зайняття вакантної посади державного службовця категорії «В» – головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації . Участь у конкурсі брали дві особи. (більше…)

Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для призначення житлової субсидії

Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018№329), житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), (більше…)

Кому у травні потрібно повторно подати документи на переоформлення субсидії?

З 1 травня 2018 року діє нова програма житлових субсидій, яка є перш за все соціально справедливою та більш адресною.

Зміни направлені на те, щоб всі ті, хто справді потребує субсидії – її отримали. При цьому вводяться такі механізми, при яких багаті люди більше не зможуть паразитувати за кошт всіх платників податків.

Якщо раніше субсидію перепризначали на новий період раз на рік у травні і окремо розраховували її розмір на літній і зимовий період, то тепер це відбуватиметься двічі на рік – у травні і жовтні.

Преважній більшості громадян, які отримують субсидії і не мають щойно куплених предметів розкоші, нових автомобілів, або у складі сімей яких немає працездатних осіб, що декларують нульові ставки доходу, – загалом це приблизно 80-85% нинішніх субсидіантів – як і раніше державна допомога буде перепризначена в автоматичному режимі і без необхідності звертатися до органів соціального захисту.

Натомість у зв’язку з введенням нових правил близько 15% громадян потрібно буде звернутися до органів соцзахисту за переоформленням субсидії. Отже, повторно Заяву і Декларацію потрібно буде подати:

орендарям житла;

внутрішньо переміщеним особам;

сім’ям, яким субсидію було призначено не на всіх зареєстрованих, а фактично проживаючих в помешканні осіб;

сім’ям, де є непрацюючі люди працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати;

сім’ям, в який відбулися зміни у складі сім’ї протягом останнього року;

сім’ям, які станом на травень 2018 року матимуть понад двомісячну заборгованість за житлово-комунальні послуги і не погасять її до червня 2018-го.

Решті субсидіантам допомогу автоматично перерахують  у травні 2018 року.

Дорожня карта щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням учасників АТО

Санаторно-курортне лікування учасників антитерористичної операції

Суб’єкт надання пільги: учасники антитерористичної операції (учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни) та постраждалі учасники Революції Гідності.

Умови отримання пільги (послуги): перебувати на обліку в місцевому органі соціального захисту населення за

  • зареєстрованим місцем проживання;
  • фактичним місцем проживання відповідно до довідки про взяття на облік (для осіб, що переселилися з тимчасово окупованої території).

 Забезпечення путівками учасників АТО та постраждалих учасників Революції Гідності, здійснюється згідно з договорами, укладеними між органом соціального захисту населення, учасником АТО або постраждалим учасником Революції Гідності (або законний представник)  та санаторно-курортним закладом.

Підстава для одержання пільги (послуги): право, передбачене Законом України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”, на одержання пільги на санаторно-курортне лікування.

Перелік документів, необхідних для отримання пільги (послуги), а також вимог до них:

  • заява;
  • медична довідка лікувальної установи заформою № 070/о (надається всіма закладами охорони здоров’я на підставі рішення санаторно-курортної відбіркової комісії або лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) для одержання путівки на санаторно-курортне лікування або оздоровлення до санаторію-профілакторію);
  • копія посвідчення учасника АТО або постраждалого учасника Революції Гідності (або довідка);
  • учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни — копію військового квитка (за наявності) та копію документа, що підтверджує безпосередню участь (забезпечення проведення) особи в антитерористичній операції.

Таким документом може бути один із таких (оригінал або його копія):

  • наказ Антитерористичного центру при Службі безпеки України або інший документ, який підтверджує залучення керівництвом антитерористичної операції особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
  • довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, згідно з додатком 1 або 2 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413;
  • рішення відомчої (міжвідомчої) комісії про встановлення особі статусу учасника бойових дій, як такій, що захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;
  • довідка про обставини травми (для осіб, які отримали поранення внаслідок бойових дій в районі проведення антитерористичної операції);
  • витяг із протоколу засідання центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (для осіб, яким встановлено інвалідність).

Порядок та спосіб подання документів, необхідних для отримання пільги (послуги):

учасник АТО, постраждалий учасник Революції Гідності  або його законний представник подає документи до місцевого органу соціального захисту населення. Під час подання копій посвідчень надаються їх оригінали для огляду.

У разі неможливості надати один із документів про безпосереднє залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення, особисто місцевий орган соціального захисту населення може надіслати до Служби запит для отримання інформації з Єдиного державного реєстру учасників АТО щодо встановлення таким особам статусу учасника бойових дій.

Платність або безоплатність пільги (послуги): безоплатно в межах встановленої граничної вартості путівки, встановленої наказом Мінсоцполітики на відповідний рік.

За бажанням особи, їй можуть надаватися додаткові послуги за умови оплати їх вартості санаторно-курортному закладу за рахунок власних коштів чи інших джерел, не заборонених законодавством.

Строк надання пільги (послуги):

  • учасників бойових дій — не частіше ніж один раз на рік строком
    на 18—21 день;
  • осіб з інвалідністю внаслідок війни — позачергово щороку строком
    на 18—21 день;
  • осіб з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи
    (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) — відповідно до медичних рекомендацій, з них:
  • I та II груп — до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;
  • III групи — до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18—21 день;
  • постраждалих учасників Революції Гідності — не частіше ніж один раз на рік строком на 18—21 день;
  • учасників війни — не частіше ніж один раз на два роки строком
    на 18—21 день.

 Перелік підстав для відмови у наданні пільги (послуги): не можуть бути забезпеченими особи, зазначені у відповідних порядках, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187, та від 27.04.2011 № 446, зокрема ветерани війни, які не є учасниками АТО, а також військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту; ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та деяких інших осіб і членів їх сімей.

Результат надання пільги (послуги): учасники антитерористичної операції (учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни) та постраждалі учасники Революції Гідності отримують санаторно-курортне лікування в обраному ним санаторно-курортному закладі.

 Додаткова інформація.

  • За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи за формою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.
  • Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.

Соціальний вимір техногенної катастрофи: Чорнобильська проблема в українському суспільстві

26 квітня 2018 року виповнюється 32 роки з дня Чорнобильської трагедії, яка до сьогодні залишається найбільшою техногенною катастрофою за всю історію ядерної енергетики.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Ця аварія вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Крім того, вона набула великого суспільно-політичного значення для України та українців.

Аварія призвела до забруднення значної території України, Білорусі та Росії, а число постраждалих можна визначити лише приблизно. Населення 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС внаслідок катастрофи було змушене покинути свої домівки. Розрив зі звичним соціальним середовищем призвів до низки проблем – соціальних, матеріальних і психологічних.

Спочатку керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії– аргументом для замовчування висувалися міркування про запобігання паніці – та відмовлялося від міжнародного співробітництва для проведення робіт із ліквідації наслідків ядерної катастрофи. Евакуацію планували провести 26 квітня 1986 року, однак уряд СРСР її затримав. Тільки в 1989 році радянське керівництво звернулося до Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) з проханням дати експертну оцінку діям щодо ліквідації наслідків аварії.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС сколихнула українське суспільство та мала значний вплив на подальші події, які призвели до падіння Радянського Союзу. Трагедія на ЧАЕС підірвала довіру серед населення й державно-партійної номенклатури УРСР до керівництва СРСР, оскільки атомна електростанція напряму підпорядковувалася центральним державним органам у Москві. Чорнобильська катастрофа продемонструвала недоліки радянської системи, яка призвела до катастрофи та не змогла ефективно впоратися з її наслідками. Особливе обурення людей викликали спроби радянської влади приховати масштаб трагедії. Реакція суспільства на катастрофу та дії влади активізувала демократичні процеси в УРСР. А в листопаді 1988 року в радянській Україні відбувся перший масовий мітинг із критикою влади в галузі вирішення екологічних проблем, зумовлених катастрофою на АЕС.

Чорнобильська катастрофа вказала на небезпеку відгородження ядерної енергетики від контролю громадськості й довела необхідність відкритого й об’єктивного діалогу щодо всіх аспектів використання атомної енергії. Під впливом аварії на ЧАЕС в Україні активізувався екологічний рух. Внаслідок колосальних робіт по дезактивації рівня радіації вдалося досягнути вагомих результатів. Завдяки зусиллям учених, інженерів і ліквідаторів значно зменшили обсяги радіаційного забруднення, що в перспективі врятувало тисячі життів.

Соціальний вимір трагедії на Чорнобильській АЕС

У перші роки після катастрофи найбільше остерігалися впливу радіації на здоров’я людей, однак згодом виявилося, що й соціально-психологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС є не менш небезпечними для суспільства. Через аварію з Чорнобильської зони евакуйовано понад 100 тис. осіб. Переселенці із зони відчуження часто не могли адаптуватися, оскільки не відчували себе постійними жителями на новому місці.

У 1986 році в Україні запровадили компенсаційну політику, яка стосувалася постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії. Після 1991 року соціальні програми для подолання наслідків цієї трагедії розширили. Однак взяті зобов’язання повністю не виконувалися, що зумовлювалося їхньою незбалансованістю, акцентуванням насамперед на виділенні компенсацій, які важким тягарем лягли на бюджет.

З 2002 року свою діяльність розпочала Чорнобильська програма відродження та розвитку (ЧПВР), заснована на основі рекомендацій агенцій ООН. Її метою стало подолання довготермінових соціальних, економічних і екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи.

Однак і досі значна частина населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, покладає розв’язання своїх проблем насамперед на державу, що разом із тим поєднується з незадоволеністю владою, повною особистою пасивністю та орієнтацією на довічну державну ренту. Грошова допомога та пільги – це насамперед підтримка виживання індивіда, яка не допомагає соціальній реабілітації та розвитку. 

Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації вирішує всі можливі питання, які постають перед потерпілою категорією населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відділом у справах  захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС ведеться облік постраждалого населення та здійснюється забезпечення соціального захисту шляхом надання пільг та виплат грошових компенсацій, встановлених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”.

Станом на 25 квітня цього року в нашому районі перебуває на обліку 1226 осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме:

дорослих  – 639 осіб (з них учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – 208):

-1 категорії – 104 особи (з них учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – 63)

-2 категорії – 91 особа (з них учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – 86)

-3 категорії – 444 осіб (з них учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – 58)

дітей – 687 осіб (в тому числі 3 дитини з інвалідністю від наслідків аварії на  ЧАЕС).

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» та на виконання пункту 9 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачено компенсаційних виплат в сумі 198 тис.грн. з них:

  • 178,0 тис.грн. на грошову компенсацію на продукти харчування учасникам ліквідації арії на ЧАЕС (для 1 категорії по 406.20 грн., для 2 категорії по 203.10 грн.);
  • 1,1 тис.грн. на компенсацію сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей;
  • 3,0 тис.грн. на додаткову оплату праці, додаткову відпустку та підвищений розмір стипендії потерпілим громадянам;
  • 0,9 тис.грн. на виплату компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю та допомогу на оздоровлення;
  • 1,4 тис.грн. на грошову компенсацію за самостійне санаторно-курортне лікування;
  • 13,6 тис.грн. на оплату санаторно-курортного лікування громадян 1 категорії.

Повністю погашена заборгованість за минулий рік, яка складала суму 59,5 тис.грн.

Відшкодування  щодо безоплатного забезпечення ліками для амбулаторного лікування  проведено  на суму 7,5 тис.грн. (з виділених 29,9 тис.грн. на рік) для 90 осіб, які потерпіли від наслідків аварії на ЧАЕС по 138 безкоштовних рецептів лікарів Товариству з Додатковою Відповідальністю «Рівнефармація». Відшкодування коштів по безоплатному зубопротезуванню громадян,  постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи проведено Костопільській районній стоматологічній поліклініці на суму 0,6  тис.грн. (з виділених  2,4 тис.грн. на рік) для 1 особи (загальна черга 12 осіб).

 З 1 січня 2015 року відмінено оздоровлення всіх категорій потерпілих громадян та дітей, за винятком 1 категорії (особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС) та дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Всього звернулися з заявами та відповідними документами на санаторно-курортне оздоровлення в 2018 році  82 особи віднесені до 1 категорії, тобто особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС та батьки 3 дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Оздоровлення  розпочали з лютого місяця. У 2018 році, відповідно до  орієнтовного розподілу асигнувань, передбаченого для санаторно-курортного лікування осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи заплановано оздоровити 49 осіб 1 категорії та 3 дітей з інвалідністю разом з одним з батьків в санаторно-курортних закладах курортів Закарпаття, Трускавця, Моршина, Куяльника, Сергіївки та Одеси за бажанням постраждалих громадян та згідно з укладеним трьохстороннім договором.

У сфері соціального захисту постраждалих є  чимало не до кінця вирішених питань, але у співпраці з громадською організацією учасників ліквідації і органами виконавчої влади та місцевого самоврядування з кожним днем проблеми потерпілих громадян вирішуватимуться швидше та результативніше. Кожен постраждалий зможе відчути на собі результати спільної співпраці.

Соціальний вимір техногенної катастрофи: Чорнобильська проблема в українському суспільстві

26 квітня 2018 року виповнюється 32 роки з дня Чорнобильської трагедії, яка до сьогодні залишається найбільшою техногенною катастрофою за всю історію ядерної енергетики.

Екскурс в історію події

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Ця аварія вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Крім того, вона набула великого суспільно-політичного значення для України та українців.

Аварія призвела до забруднення значної території України, Білорусі та Росії, а число постраждалих можна визначити лише приблизно. Населення 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС внаслідок катастрофи було змушене покинути свої домівки. Розрив зі звичним соціальним середовищем призвів до низки проблем – соціальних, матеріальних і психологічних.

Спочатку керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії– аргументом для замовчування висувалися міркування про запобігання паніці – та відмовлялося від міжнародного співробітництва для проведення робіт із ліквідації наслідків ядерної катастрофи. Евакуацію планували провести 26 квітня 1986 року, однак уряд СРСР її затримав. Тільки в 1989 році радянське керівництво звернулося до Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) з проханням дати експертну оцінку діям щодо ліквідації наслідків аварії.

Катастрофа на Чорнобильській АЄС сколихнула українське суспільство та мала значний вплив на подальші події, які призвели до падіння Радянського Союзу. Трагедія на ЧАЕС підірвала довіру серед населення й державно-партійної номенклатури УРСР до керівництва СРСР, оскільки атомна електростанція напряму підпорядковувалася центральним державним органам у Москві. Чорнобильська катастрофа продемонструвала недоліки радянської системи, яка призвела до катастрофи та не змогла ефективно впоратися з її наслідками. Особливе обурення людей викликали спроби радянської влади приховати масштаб трагедії. Реакція суспільства на катастрофу та дії влади активізувала демократичні процеси в УРСР. А в листопаді 1988 року в радянській Україні відбувся перший масовий мітинг із критикою влади в галузі вирішення екологічних проблем, зумовлених катастрофою на АЕС.

Чорнобильська катастрофа вказала на небезпеку відгородження ядерної енергетики від контролю громадськості й довела необхідність відкритого й об’єктивного діалогу щодо всіх аспектів використання атомної енергії. Під впливом аварії на ЧАЕС в Україні активізувався екологічний рух. Внаслідок колосальних робіт по дезактивації рівня радіації вдалося досягнути вагомих результатів. Завдяки зусиллям учених, інженерів і ліквідаторів значно зменшили обсяги радіаційного забруднення, що в перспективі врятувало тисячі життів.

Соціальний вимір трагедії на Чорнобильській АЕС

У перші роки після катастрофи найбільше остерігалися впливу радіації на здоров’я людей, однак згодом виявилося, що й соціально-психологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС є не менш небезпечними для суспільства. Через аварію з Чорнобильської зони евакуйовано понад 100 тис. осіб. Переселенці із зони відчуження часто не могли адаптуватися, оскільки не відчували себе постійними жителями на новому місці.

У 1986 році в Україні запровадили компенсаційну політику, яка стосувалася постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії. Після 1991 року соціальні програми для подолання наслідків цієї трагедії розширили. Однак взяті зобов’язання повністю не виконувалися, що зумовлювалося їхньою незбалансованістю, акцентуванням насамперед на виділенні компенсацій, які важким тягарем лягли на бюджет.

З 2002 року свою діяльність розпочала Чорнобильська програма відродження та розвитку (ЧПВР), заснована на основі рекомендацій агенцій ООН. Її метою стало подолання довготермінових соціальних, економічних і екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи.

Однак і досі значна частина населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, покладає розв’язання своїх проблем насамперед на державу, що разом із тим поєднується з незадоволеністю владою, повною особистою пасивністю та орієнтацією на довічну державну ренту. Грошова допомога та пільги – це насамперед підтримка виживання індивіда, яка не допомагає соціальній реабілітації та розвитку.

Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації вирішує всі можливі питання, які постають перед потерпілою категорією населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відділом у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС ведеться облік постраждалого населення та здійснюється забезпечення соціального захисту шляхом надання пільг та виплат грошових компенсацій, встановлених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”.

Станом на 15 квітня цього року в нашому районі перебуває на обліку 1226 осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме:

дорослих – 639 осіб (з них учасників ліквідації арії на ЧАЕС – 208):

-1 категорії – 104 особи (з них учасників ліквідації арії на ЧАЕС – 63)

-2 категорії – 91 особа (з них учасників ліквідації арії на ЧАЕС – 86)

-3 категорії – 444 осіб (з них учасників ліквідації арії на ЧАЕС – 58)

дітей – 687 осіб (в тому числі 3 дитини з інвалідністю від наслідків аварії на ЧАЕС).

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» та на виконання пункту 9 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачено компенсаційних виплат в сумі 198 тис.грн. з них:

  • 178,0 тис.грн. на грошову компенсацію на продукти харчування учасникам ліквідації арії на ЧАЕС (для 1 категорії по 406.20 грн., для 2 категорії по 203.10 грн.);

  • 1,1 тис.грн. на компенсацію сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей;

  • 3,0 тис.грн. на додаткову оплату праці, додаткову відпустку та підвищений розмір стипендії потерпілим громадянам;

  • 0,9 тис.грн. на виплату компенсації за шкоду заподіяну здоровю та допомогу на оздоровлення;

  • 1,4 тис.грн. на грошову компенсацію за самостійне санаторно-курортне лікування;

  • 13,6 тис.грн. на оплату санаторно-курортного лікування громадян 1 категорії.

Повністю погашена заборгованість за минулий рік, яка складала суму 59,5 тис.грн.

Відшкодування щодо безоплатного забезпечення ліками для амбулаторного лікування проведено на суму 7,5 тис.грн. (з виділених 29,9 тис.грн. на рік) для 90 осіб, які потерпіли від наслідків аварії на ЧАЕС по 138 безкоштовних рецептів лікарів Товариству з Додатковою Відповідальністю «Рівнефармація». Відшкодування коштів по безоплатному зубопротезуванню громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи проведено Костопільській районній стоматологічній поліклініці на суму 0,6 тис.грн. (з виділених 2,4 тис.грн. на рік) для 1 особи (загальна черга 12 осіб).

З 1 січня 2015 року відмінено оздоровлення всіх категорій потерпілих громадян та дітей, за винятком 1 категорії (особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС) та дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Всього звернулися з заявами та відповідними документами на санаторно-курортне оздоровлення в 2018 році 82 особи віднесені до 1 категорії, тобто особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС та батьки 3 дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Оздоровлення розпочали з лютого місяця. У 2018 році, відповідно до орієнтовного розподілу асигнувань, передбаченого для санаторно-курортного лікування осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи заплановано оздоровити 49 осіб 1 категорії та 3 дітей з інвалідністю разом з одним з батьків в санаторно-курортних закладах курортів Закарпаття, Трускавця, Моршина, Куяльника, Сергіївки та Одеси за бажанням постраждалих громадян та згідно з укладеним трьохстороннім договором.

У сфері соціального захисту постраждалих є чимало не до кінця вирішених питань, але у співпраці з громадською організацією учасників ліквідації і органами виконавчої влади та місцевого самоврядування з кожним днем проблеми потерпілих громадян вирішуватимуться швидше та результативніше. Кожен постраждалий зможе відчути на собі результати спільної співпраці.